ЧИТАЦЬКЕ ДОЗВІЛЛЯ | ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ | Література (українська та зарубіжна) (Яценко та ін., 9 кл) Навчальна Програма

<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@vertical+block@e4c7b70860ce471fb1b3f07d70a91ab8" data-request-token="fc7bfefa62c411f18d593a05efe70d7f" data-graded="False" data-has-score="False"> <div class="vert-mod"> <div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@html+block@43eb99e782cd4d819f5079aab15f20da"> <div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@html+block@43eb99e782cd4d819f5079aab15f20da" data-request-token="fc7bfefa62c411f18d593a05efe70d7f" data-graded="False" data-has-score="False"> <script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args"> {"xmodule-type": "HTMLModule"} </script> <img height="958" width="631" src="/asset-v1:Gramota+YacUkrlit9+2014_T1+type@asset+block@15.jpg" alt="Олександр Олесь" /> Поетичний доробок Олександра Олеся надзвичайно багатий. Тож пропонуємо вам ознайомитися з його поезіями. Вірш «З журбою радість обнялась…» дав назву першій збірці ліричних творів поета «З журбою радість обнялась…» (1907 ).<o:p></o:p> <p style="margin: 0cm 0cm 0cm 106.2pt; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">З журбою радість обнялась…<o:p></o:p> <p style="margin: 0cm 0cm 0cm 106.2pt; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">В сльозах, як в жемчугах, мій сміх.<o:p></o:p> <p style="margin: 0cm 0cm 0cm 106.2pt; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">І з дивним ранком ніч злилась,<o:p></o:p> <p style="margin: 0cm 0cm 0cm 106.2pt; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">І як мені розняти їх?!<o:p></o:p> <p style="margin: 0cm 0cm 0cm 106.2pt; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;"><o:p> </o:p> <p style="margin: 0cm 0cm 0cm 106.2pt; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">В обіймах з радістю журба.<o:p></o:p> <p style="margin: 0cm 0cm 0cm 106.2pt; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">Одна летить, друга спиня…<o:p></o:p> <p style="margin: 0cm 0cm 0cm 106.2pt; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">І йде між ними боротьба,<o:p></o:p> <p style="margin: 0cm 0cm 0cm 106.2pt; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">І дужчий хто – не знаю я…<o:p></o:p> <p style="margin: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">Іван Франко писав про цю збірку: «Весною дише від сих віршів. Виступає молода сила, в якій уже тепер можна повітати майстра віршової форми і легких граціозних пісень. Майже кожний віршик так і проситься під ноти, має в собі мелодію». А в наш час вона була включена в перелік 100 найкращих українських літературних творів (за версією Українського осередку Міжнародного ПЕН-клубу спільно з онлайн-журналом «The Ukrainians»).<o:p></o:p> <p style="margin: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;"><o:p> </o:p> <p style="margin: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;"><img height="256" width="375" src="/asset-v1:Gramota+YacUkrlit9+2014_T1+type@asset+block@16.jpg" alt="" /> <p style="margin: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">Вірш «З журбою радість обнялась...» (1906), у якому виразно проступають риси модернізму, презентує твору манеру митця фіксувати мінливість сердечних реакцій ліричного героя.<o:p></o:p> Образ журби з радістю в обіймах наводить на думку, що не буває радості без журби, так, як і журби без радості. Напевно, життя – це химерне сплетіння болю, туги з любов'ю і щастям. Хіба б могла людина відчути радість, якби не знала, що таке печаль? Власне, так є і в реальному житті, що завжди зіткане з химерних суперечностей. Цю закономірність майстерно втілюють визначальні художні засоби вірша – антитеза й окси́морон:<o:p></o:p> В обіймах з радістю журба.<o:p></o:p> Одна летить, друга спиня…<o:p></o:p> І йде між ними боротьба,<o:p></o:p> І дужчий хто, не знаю я.<o:p></o:p> Окси́морон (від дав.грец. ὀξύμωρον– дотепно-безглузде) – свідоме поєднання різко протилежних понять. Якщо в антитезі полярні поняття протиставляються (раб – вільний, грізна лють – ніжна любов), то в оксимороні поєднуються, переплітаються (раб волі, грізна любов).<o:p></o:p> <p style="margin: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">Олександр Олесь висловив думку про те, що він і сам не знає, хто дужчий: журба чи радість. Ці почуття однаково дорогі поетовому серцю, бо вони наснажують і живлять його творчість. А вам відомі такі відчуття суперечливого срийняття дійсності? Обґрунтуйте свої міркування.<o:p></o:p> * * *<o:p></o:p> Люблю! Як в перший раз люблю, Хоч це любов моя остання… Але вона — як день в маю, Як пташки перше щебетання. Люблю! Люблю для сліз, для мук, для жалю… Але коли б, коли б ти знала, Як квітне серце, як люблю, Ти б на устах моїх сказала: Люблю!<o:p></o:p> <img height="384" width="512" src="/asset-v1:Gramota+YacUkrlit9+2014_T1+type@asset+block@17.jpg" alt="Айстри" /> Айстри<o:p></o:p> Опівночі айстри в саду розцвіли…<o:p></o:p> Умились росою, вінки одягли,<o:p></o:p> І стали рожевого ранку чекать,<o:p></o:p> І в райдугу барвів життя убирать…<o:p></o:p> І марили айстри в розкішнім півсні<o:p></o:p> Про трави шовкові, про сонячні дні, —<o:p></o:p> І в мріях ввижалась їм казка ясна,<o:p></o:p> Де квіти не в'януть, де вічна весна…<o:p></o:p> Так марили айстри в саду восени,<o:p></o:p> Так марили айстри і ждали весни…<o:p></o:p> А ранок стрівав їх холодним дощем,<o:p></o:p> І плакав десь вітер в саду за кущем…<o:p></o:p> І вгледіли айстри, що вколо — тюрма…<o:p></o:p> І вгледіли айстри, що жити дарма, —<o:p></o:p> Схилились і вмерли… І тут, як на сміх,<o:p></o:p> Засяяло сонце над трупами їх!..<o:p></o:p> * * *<o:p></o:p> Яка краса: відродження країни!<o:p></o:p> Ще рік, ще день назад тут чувся плач рабів,<o:p></o:p> Мовчали десь святі під попелом руїни,<o:p></o:p> І журно дзвін старий по мертвому гудів.<o:p></o:p> Коли відкільсь взялася міць шалена,<o:p></o:p> Як буря, все живе схопила, пройняла, —<o:p></o:p> І ось, — дивись, в руках замаяли знамена,<o:p></o:p> І гімн побід співа невільна сторона.<o:p></o:p> Так спить орел, — і враз, розкривши очі,<o:p></o:p> Угледе світ, красу і простір голубий,<o:p></o:p> І легко з скель спорхне, і в небі заклекоче<o:p></o:p> Про вільний льот орлів, про ранок золотий.<o:p></o:p> Так море іноді всю ніч дрімає,<o:p></o:p> І нагло хвилями, як крилами, заб'є,<o:p></o:p> І дивно перлами і барвами заграє,<o:p></o:p> І очі всесвіту до себе прикує.<o:p></o:p> Летить воно, хвилюється і ллється,<o:p></o:p> В обіймах сонячних і сяє, і тремтить,<o:p></o:p> І щастям все життя йому в той мент здається,<o:p></o:p> І все в той мент йому і годе, і щастить.<o:p></o:p> . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .<o:p></o:p> І де взялись ці хвилі сніжно-білі,<o:p></o:p> Хто дивно так навчив їх грати і шуміть,<o:p></o:p> З яких ясних країн чайки ці налетіли,<o:p></o:p> Що вміють ніжно так і плакать, і жаліть?..<o:p></o:p> Чайки, чайки! Тоді не треба плачу,<o:p></o:p> Коли іде борьба за волю, за життя,<o:p></o:p> Коли на хмарах я вже дивний відблиск бачу<o:p></o:p> І сонця жданого блискуче вороття.<o:p></o:p> На чужині<o:p></o:p> Не вірив я в життя по смерті,<o:p></o:p> Тепер я вірю в диво з див.<o:p></o:p> Було для мене страшно вмерти,<o:p></o:p> Умер і нагло знов ожив.<o:p></o:p> Так само тут: і сонце, й зорі,<o:p></o:p> І люди наче ті самі,<o:p></o:p> Але якісь байдужі в горі<o:p></o:p> І в щасті, в радості — німі.<o:p></o:p> Весна, зима, і дні, і ночі,<o:p></o:p> Музика, сміх, і плач, і рух,<o:p></o:p> Та скрізь, як привід опівночі,<o:p></o:p> Блукає твій самотній дух.<o:p></o:p> (1925)<o:p></o:p> Моїй матері<o:p></o:p> Приснилося, що я вернувсь додому.<o:p></o:p> Іду, дивлюсь: мій край, моя земля,<o:p></o:p> Сміються в сонці золотому<o:p></o:p> Річки, і села, і поля.<o:p></o:p> Ось-ось прийду до хатоньки моєї,<o:p></o:p> Де мати жде мене й не жде,<o:p></o:p> Я скрикну «Матінко!» до неї,<o:p></o:p> Вона на груди упаде.<o:p></o:p> І будуть литись теплих сліз потоки<o:p></o:p> І в них бринітимуть слова:<o:p></o:p> «Я ждала, ждала цілі роки<o:p></o:p> І в'яла, сохла, як трава…»<o:p></o:p> Іду зеленою межею,<o:p></o:p> Кругом хвилюються жита,<o:p></o:p> І в'ється щастя над душею —<o:p></o:p> І на плечі нема хреста…<o:p></o:p> Прокинувсь в морі раювання<o:p></o:p> І все збагнув, і похолов…<o:p></o:p> Іду дорогою вигнання,<o:p></o:p> І по сліду моєму — кров.<o:p></o:p> (1926)<o:p></o:p> <img height="416" width="608" src="/asset-v1:Gramota+YacUkrlit9+2014_T1+type@asset+block@18.jpg" alt="" /> Із циклу «Голод»<o:p></o:p> III Тиждень терпів я від голоду муки, Плакав, ходив, простягаючи руки, Врешті й ходити уже я не зміг, Ледве дійшов і упав на поріг. Встав би, підвівся… та зрадили сили… Плакали діти, баби голосили. Федір, мій син, на лежанці лежав… Звісно, каліка: терпів і мовчав. Рачки надвечір поліз я по двору, Ледве добрався і вліз у комору, Наче уже переміг я й біду: Їсти не хочеться — смерті вже жду. Вранці на другий день — зирк! Аж у руки Хтось мені суне кавалок макухи. Хто це? Це ти, мій сусіда, Петро… Бог хай віддячить тобі за добро! Слина пішла… Затрусилися руки. Боженьку милий! Кавалок макухи! Де ти? Пішов вже. Аж нагло онук Вихопив в мене кавалок із рук! Хтів я схопитись, побігти, догнати, Вирвати з рота! Навколішки стати… Вже я підводжусь і падаю знов… Впав непритомний, прокинувся — кров! Мабуть, забився… Вже близько до краю… Крутиться все навкруги… умираю… В кого спитати б — чи з’їв хоч онук, Може, і в нього хтось вирвав із рук.<o:p></o:p> Пам’ятай<o:p></o:p> Коли Україна за право життя<o:p></o:p> З катами боролась, жила і вмирала,<o:p></o:p> І ждала, хотіла лише співчуття,<o:p></o:p> Європа мовчала.<o:p></o:p> Коли Україна криваві жнива<o:p></o:p> Зібравши для ката, сама умирала<o:p></o:p> І з голоду навіть згубила слова,<o:p></o:p> Європа мовчала.<o:p></o:p> Коли Україна життя прокляла<o:p></o:p> І ціла могилою стала,<o:p></o:p> Як сльози котились і в демона зла,<o:p></o:p> Європа мовчала.<o:p></o:p> (1931)<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; vertical-align: baseline;">Творчість Олександра Олеся ось уже понад століття привертає увагу літературних критиків. Пропонуємо вам ознайомитися з літературознавчим матеріалом про особливості його творчої манери.<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" align="right" style="margin-bottom: 0cm; text-align: right; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; vertical-align: baseline;"> <p class="MsoNormal" align="right" style="margin-bottom: 0cm; text-align: right; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; vertical-align: baseline;">Микола Жулинський, літературознавець<span style="font-size: 12.0pt; line-height: 150%; mso-fareast-font-family: 'Times New Roman'; background: yellow; mso-highlight: yellow; mso-font-kerning: 18.0pt; mso-fareast-language: UK; mso-bidi-font-weight: bold;"><o:p></o:p> <p class="MsoNormal" align="center" style="margin-bottom: 0cm; text-align: center; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; vertical-align: baseline;">Лірика Олександра Олеся<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" align="center" style="margin-bottom: 0cm; text-align: center; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; vertical-align: baseline;">(скорочено)<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" align="center" style="margin-bottom: 0cm; text-align: center; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; vertical-align: baseline;"><img height="208" width="270" src="/asset-v1:Gramota+YacUkrlit9+2014_T1+type@asset+block@19.jpg" alt="" /> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; vertical-align: baseline;">В українську літературу Олесь входить як поет, що розширив тематичний, стильовий, настроєвий діапазони лірики, підніс виражальну силу українського художнього слова. Не будучи «модерністом» ні за організаційною приналежністю, ні по суті, Олесь вніс новаторські моменти в розвиток української поезії (…).<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; vertical-align: baseline;">Загалом не нова на поетичні ідеї, віршові прийоми і навіть образи, поезія Олеся уже з виходом першої збірки завоювала прихильність знавців літератури і масового інтелігентного читача. У ній були представлені безпосередність і щирість поетичного вислову, глибокий внутрішній драматизм почуття, багатство мінливих відтінків настрою. Життя природи, кохання, перипетії громадської боротьби – основна тематика першої збірки, що надовго визначила й тематику творчого доробку поета.<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; vertical-align: baseline;">Надзвичайно вразливе «я» ліричного героя Олеся однаково чутливо резонує на найменші перепади у стосунках з коханою, на зміни в настроях мас, на рух у рослинному й тваринному світі, атмосфері. Всеосяжність сфер поетового почуття відбита інколи в межах одного й того ж твору («Цілий день ти нудилась в кімнаті своїй», «Погасло сонце ласки і тепла» та ін.). Легкий, майже невагомий перехід від одного зовнішнього явища до іншого, а від них – до стану власної душі притаманний багатьом творам Олеся («Сніг в гаю... але весною», «Дві хмароньки пливли кудись», «В міщанській одіжі і в рідному вінку», «Зима... і пролісок блакитний!», «На гори високі, на срібло снігів» та ін.). Суб'єктивне враження і сприйняття покладено і в основу його громадянської лірики (…).<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; vertical-align: baseline;"><img height="310" width="482" src="/asset-v1:Gramota+YacUkrlit9+2014_T1+type@asset+block@20.jpg" alt="" /> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; vertical-align: baseline;">Неоромантичним є популярний у творах Олеся мотив дочасного чи вражаюче-короткочасного буяння («Айстри», «Єсть дивні лілеї, що вранці родившись», «Єсть квіти такі, що ніколи не квітнуть» та ін.). Саме цей «єдиний раз» квітування гармонійно перенесено Олесем на любовну тематику: «Квітки любові розцвітають єдиний раз, єдиний раз».<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; vertical-align: baseline;">Поет воєдино зливає контрастні поняття: мовиться про біль, муки, кров, рани, і все це стає ще болючішим від того, що з них проростає «ніжність» і «жаль», що все це здійснюється в пошуках тієї «ніжності», відсутність якої скрушно переживається.<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; vertical-align: baseline;">У змалюванні любові Олесем немає різких, контрастних барв, що йдуть, як правило, від гостроти самоусвідомлення (лірика Франка, Лесі Українки, почасти й Маковея), але поза цим трактування любові в нього досить різноманітне: це й безнадійне кохання, і зовнішніми умовами спричинена недосяжність любові, і таємнича приреченість закоханих не мати одне одного, і нарешті, радісно-тріумфуюче проникнення любові в серце, що сповняє собою всю істоту і природу загалом.<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; vertical-align: baseline;">Природа в ліриці Олеся виступає не просто зовнішнім аналогом чи тлом переживань людини: поету притаманний своєрідний поетичний пантеїзм – розлиття почуттів (і взагалі особистості) у житті квітів, трав, сонячного проміння. Саме завдяки високому ступеневі нероз’єднаності емоцій людини й природи остання в поета мало конкретизована описово (переважають загальні назви – пташки, квіти – або ж назви, що встигли стати штампами – солов’ї, жайворонки, орли). Однак природа в поезії Олеся живе дуже виразним життям. За всієї недеталізованості описів поет тонко передає її порухи й настрої, відображення природи у нього переважно музичне, з очевидно відчутними ритмами. Кращими зразками пейзажної лірики Олеся є ряд віршів із циклу «Щороку» (третя книга), де змальовано річний круговорот природи. Привертають увагу інтонаційні засоби, якими передано рух.<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; vertical-align: baseline;">Ліричні твори Олеся, музикальні, часто «романсові» за формою, віддавна привертали увагу композиторів – М. Лисенка («Сміються, плачуть солов’ї», «Айстри», «Гроза пройшла... зітхнули трави»), К. Стеценка («Сосна»), Я. Степового («Не беріть із зеленого лугу верби»), С. Людкевича («Тайна») та ін.<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; vertical-align: baseline;">У драматичних творах Олеся («По дорозі в Казку», «Трагедія серця», «Над Дніпром», «Ніч на полонині» тощо) ще виразніше, ніж у поезії, проявилась неоромантична концепція. Юнак, герой драматичного етюда «По дорозі в Казку», веде юрбу безвольних людей з темного лісу в напрямі сонячної країни. Він один здатен визначати дорогу по червоних маках, що виросли з крові його попередників. Розкривши груди, проламує він шлях юрбі, але за кілька кроків до мети на мить занепадає духом, піддається сумнівам щодо вірності напряму – і цього достатньо, щоб натовп розчарувався в обожнюваному героєві і повернув назад. Цей драматичний етюд, як і інші, має сюжетно-образну спільність з драматургією М. Метерлінка, Г. Гауптмана, Лесі Українки, Я. Райніса.<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; vertical-align: baseline;">Відомий Олесь і як талановитий перекладач («Пісня про Гайявату» Г. Лонгфелло, казки В. Гауфа, ліричні твори поетів багатьох країн).<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; vertical-align: baseline;">Творчість Олеся – визначне явище в українській літературі перших двох десятиріч XX ст. (…). Навіть у трагічні десятиліття сталінщини в народі не забувалася його творчість, хоча 27 років – з 1930 по 1957 рік – вірші Олександра Олеся не друкувалися в нашій країні. Чому так сталося? Чим завинив майстер перед своїм народом? (…). Намагався покарати поета сталінізм, відлучаючи його творчість від історії української літератури, вилучаючи з масових бібліотек його книги і забороняючи їх друк.<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; vertical-align: baseline;">Олесь завинив перед своїм народом лише тим, що не розділив із ним страхіття голоду 1932–1933 років, жахів сталінського беззаконня, ненависної фашистської окупації. Та він себе жорстоко і покарав. Покарав тим, що 1919 року залишив рідний край і опинився на чужині.<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin: 0cm 0cm 0cm 106.2pt; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; vertical-align: baseline;">Чужина – могила, чужина – труна,<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin: 0cm 0cm 0cm 106.2pt; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; vertical-align: baseline;">Душа на чужині, як чайка сумна, –<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin: 0cm 0cm 0cm 106.2pt; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; vertical-align: baseline;">Літає і квилить в сльозах без гнізда:<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin: 0cm 0cm 0cm 106.2pt; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; vertical-align: baseline;">Навік його змила бурхлива вода.<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; vertical-align: baseline;"> (…) Згодом він опиняється у Відні, де випустив чотири номери гумористичного журналу «Сміх», у якому сатирично висміяв українську еміграцію за її претензії на народне представництво, на формування в екзилі «українських урядів», на організацію «проводів для боротьби за визволення України» тощо (…).<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; vertical-align: baseline;">Митець зумів з великою експресивною напругою «переплавити» народні переживання і сподівання в болісно-вразливій своїй душі і потужно, зі щирою емоційною сповідальністю вилити це в поетичних образах, символічних асоціаціях та музичних ритмах. Він пережив і світлі надії рідного народу на соціальне та національне визволення, і трагічні поразки першої російської революції, оплакав загиблих та загорівся новим, зігрітим революційними загравами гнівом супроти насильства й тиранії.<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; vertical-align: baseline;">1910 року Сергій Єфремов<a href="file:///C:/Users/%D0%90%D0%BB%D1%91%D0%BD%D0%B0/Desktop/%D0%AF%D1%86%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%209%20%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81/%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0/3.%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%20%D0%9B%D0%86%D0%A2%20%20%20%D0%94%D0%9E%D0%94%D0%90%D0%A2%D0%9E%D0%9A%20%D0%9E%D0%9B%D0%95%D0%A1%D0%AC.docx#_ftn1" name="_ftnref1" title="">[1]</a> так оцінював його творчість: «Обурення проти насильства, гніву за скривджених повно в поезіях Олеся 1905–1907 рр., і в них він дає такі гарні зразки громадянської, справді високої поезії, до якої після Шевченка ніхто ще так високо не підіймавсь на Україні».<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; vertical-align: baseline;">… Побачила світ перша (1907 р.) збірка поезій «З журбою радість обнялась».<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin: 0cm 0cm 0cm 106.2pt; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; vertical-align: baseline;">Хтось ударив без жалю по серці моїм, –<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin: 0cm 0cm 0cm 106.2pt; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; vertical-align: baseline;">І забилося серце в вогні золотім...<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin: 0cm 0cm 0cm 106.2pt; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; vertical-align: baseline;">І посипались іскри ясні,<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin: 0cm 0cm 0cm 106.2pt; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; vertical-align: baseline;">І в дзвінкі обернулись пісні.<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; vertical-align: baseline;">Романтичне світосприйняття, щедро напоєне народнопоетичною образністю, музичним ладом народної пісні, динамічно визрівало до вершин бездоганного словесного інструментування (…).<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; vertical-align: baseline;">Жоден відомий літературний критик не оминав своєю увагою віршів поета (…) Михайло Грушевський вважав, що про Олександра Олеся слід говорити як про «найбільшого з нині живущих поетів на Україні».<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; vertical-align: baseline;">Олександр Олесь – талант особливої драматичної напруги і глибини. Досить вчитатися в його гнівні інвективи, спрямовані проти ненависного царського режиму, і вжитися в емоційно бурхливі поетичні переживання нової – Лютневої – революції, щоб переконатися, яким тонким інструментарієм відчуття і відтворення суспільних настроїв він володів (…)<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; vertical-align: baseline;">Неодноразово поет поривався на Україну, жив надією на повернення, але його стримували сумніви. Знав він про немилосердний голод початку 30-х років, знав, що один за одним гинули у безвісті письменники (…) .<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; vertical-align: baseline;">Останні роки і дні життя Олеся були потьмарені фашистською окупацією Праги, важкою хворобою, звісткою про загибель у фашистському концтаборі Заксенхаузені сина Олега – також поета.<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; vertical-align: baseline;">Помер майстер 22 липня 1944 року.<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin: 0cm 0cm 0cm 106.2pt; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; vertical-align: baseline;">О принесіть як не надію,<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin: 0cm 0cm 0cm 106.2pt; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; vertical-align: baseline;">То крихту рідної землі:<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin: 0cm 0cm 0cm 106.2pt; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; vertical-align: baseline;">Я притулю до уст її<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin: 0cm 0cm 0cm 106.2pt; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; vertical-align: baseline;">І так застигну, так зомлію...<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; vertical-align: baseline;">Поет повертається на батьківщину, до рідного народу. І ми сьогодні віримо, що доля творчої спадщини Олександра Олеся буде щасливішою, ніж його особиста доля.<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; vertical-align: baseline;">Режим доступу до матеріалу: Жулинський М. Г. Із книги «Із забуття – в безсмертя (Сторінки призабутої спадщини)». Київ: Дніпро, 1990. С. 92–97.<o:p></o:p> <a href="https://osvita.ua/vnz/reports/ukr_lit/15414/">https://osvita.ua/vnz/reports/ukr_lit/15414/</a><o:p></o:p> Василь Пахаренко, літературознавець<o:p></o:p> <img height="321" width="643" src="/asset-v1:Gramota+YacUkrlit9+2014_T1+type@asset+block@21.jpg" alt="" /> Олег Ольжич<o:p></o:p> <a name="__DdeLink__14402_598226796"></a>Олег Канди́ба (псевдонім – О́льжич) народився 1907 р. Емігрував із України разом із матір’ю 1923 р. Навчався в Карловому університеті у Празі, студіював археологію в Українському вільному університеті. Восени 1930 захистив докторську дисертацію. Читав лекції у Ґарвардському університеті. Опублікував низку праць з антропології та археології. Також заявив про себе як самобутній поет. Автор кількох поетичних збірок.<o:p></o:p> З молодих літ був учасником українського націоналістичного руху, член Організації Українських Націоналістів. Брав активну участь у встановленні державності Карпатської України та в збройній боротьбі проти угорських загарбників, пройшов ув’язнення. Згодом очолював Революційний Трибунал ОУН, член Проводу Українських Націоналістів.<o:p></o:p> З початком радянсько-німецької війни прибув до Києва, налагоджував підпільну мережу, очолив Провід ОУН на українських землях. З початком гітлерівських репресій проти українських націоналістів Ольжич іде в підпілля і продовжує боротьбу у Львові. Але навесні 1944 р. нацистам таки вдалося схопити керівника українського опору. Його кинули до зловісного концтабору Заксенга́узен, у якому, до речі, відбував тоді ув’язнення і Степан Бандера. Попри жахливі тортури, Ольжич не видав нікого з побратимів-підпільників. Сказав єдине: «Українські землі є життєвим простором для українського народу. Тому будь-якого окупанта ми били й будемо бити!». Під час допиту в ніч з 9 на 10 червня 1944 р. його було закатовано. Та нацисти боялися цього оунівця навіть мертвого. Тому його тіло спалили в крематорії.<o:p></o:p> Режим доступу до матеріалу: <a href="https://www.gramota.kiev.ua/shop/?filter_avtor=paharenko-v" target="_blank"><span style="background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; color: #000000;">https://www.gramota.kiev.ua/shop/?filter_avtor=paharenko-v</a><o:p></o:p> Олег Ольжич. Вірші.<o:p></o:p> Піхотинець<o:p></o:p> Душа відділилась від тіла Ще там, на майдані міськім. Врочиста така, білокрила, Літає і в’ється над ним.<o:p></o:p> А тіло, струнке і спокійне, Ступає в холодних рядах. Довіку його не обійме Ні сумнів, ні згадка, ні страх.<o:p></o:p> І радісно духу дивиться, Як тіло тяга кулемет, Стискає гарячу рушницю І вперто повзе наперед.<o:p></o:p> * * *<o:p></o:p> Сестра, а другому — мати. Містечко — як сіра твань. Товаришу мій, брате, Горіння одних бажань!<o:p></o:p> Не бійтесь, напне до болю Ваш шлях, як струна, прямий Кремінно-тверда воля Того, що є зв’язковий.<o:p></o:p> Містечко — як сіра змора, А потім — його нема. Лише свистіння простору, Безумність лету сама.<o:p></o:p> Не стримать, не захитати. Рука і дух без оков. Товаришу мій, брате, Нас вдруге єднає кров!<o:p></o:p> Межа<o:p></o:p> По рівній грані двох світів ідеш, Що, наче скло, невидима і гостра. І тягне, рве глибинами без меж Одкрите серце ненаситний простір.<o:p></o:p> Ступи ліворуч: легкий буде спад, Повільні луки, мляві серпантини. Від інтелекту через хліб назад До жаху і бєзсилости клітини.<o:p></o:p> А вправо ступиш — прірва і провал, І знову сплеск, і в клекотінні виру — Лише твій шал щитом проти навал. Одвага ж, коли ти запрагнув. Віра.<o:p></o:p> <div> <hr align="left" size="1" width="33%" /> <div id="ftn1"> <a href="file:///C:/Users/%D0%90%D0%BB%D1%91%D0%BD%D0%B0/Desktop/%D0%AF%D1%86%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%209%20%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81/%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0/3.%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%20%D0%9B%D0%86%D0%A2%20%20%20%D0%94%D0%9E%D0%94%D0%90%D0%A2%D0%9E%D0%9A%20%D0%9E%D0%9B%D0%95%D0%A1%D0%AC.docx#_ftnref1" name="_ftn1" title="">[1]</a> Сергій Єфремов – український громадсько-політичний і державний діяч, літературний критик, історик літератури. </div> </div> </div> </div> </div> <script type="text/javascript"> (function (require) { require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () { require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) { DateUtilFactory.transform('.localized-datetime'); }); }); }).call(this, require || RequireJS.require); </script> <script> function emit_event(message) { parent.postMessage(message, '*'); } </script> </div>

Завершення тесту

Тестування завершено.