ВИКОНУЄМО МЕДІАЗАВДАННЯ | МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ | Література (українська та зарубіжна) (Яценко та ін., 9 кл) Навчальна Програма

<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@vertical+block@24305873046847649ee190a8b6e0dbc5" data-request-token="3f09949e647811f1acb4bed0dd9410aa" data-graded="False" data-has-score="False"> <div class="vert-mod"> <div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@html+block@0ec9f9fed55548c7b5c8f9a703f797df"> <div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@html+block@0ec9f9fed55548c7b5c8f9a703f797df" data-request-token="3f09949e647811f1acb4bed0dd9410aa" data-graded="False" data-has-score="False"> <script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args"> {"xmodule-type": "HTMLModule"} </script> <img height="495" width="448" src="/asset-v1:Gramota+YacUkrlit9+2014_T1+type@asset+block@22.jpg" alt="" /> Малюнок, згенерований у нейромережах Пропонуємо вам ознайомитися з літературознавчим матеріалом про перебування Михайла Коцюбинського в Криму. Його спогади про той період життя лягли в основу новели «На камені».<o:p></o:p> Володимир Панченко, літературознавець<o:p></o:p> Кримські хроніки Михайла Коцюбинського<o:p></o:p> (скорочено)<o:p></o:p> <a name="_Hlk188718634"></a>Улітку 1892-го в житті Михайла Коцюбинського сталася подія, яка мала довге відлуння: він почав працювати в Одеській філоксерній комісії, створеній урядом для боротьби з брунатно-зеленою тлею, що знищувала виноградники. Мешкав тоді 28-річний Михайло Михайлович у Вінниці; працював переважно домашнім учителем у заможних родинах; у галицьких виданнях тільки-но почали виходити друком його перші оповідання.<o:p></o:p> Філоксера і Братство тарасівців<o:p></o:p> Щоб стати співробітником комісії, Коцюбинському знадобилася рекомендація одеського нотаріуса Михайла Комарова. Остаточне ж рішення приймав експерт філоксерної комісії Панас Іванович Погибка. Усе владналося просто: «Він (Погибка. – ред.) із великою охотою приймає Вас на роботу розпорядчиком при робочих, – «звітував» Комаров Коцюбинському. – […] Погибка, читавши дещо Ваше, дуже інтересується мати Вас за помічника»…<o:p></o:p> Виявляється, під «дахом» комісії гуртувалися люди близьких поглядів, мало не таємне українське товариство! Михайло Комаров був членом одеської «Громади», бібліографом і фольклористом. Із його донькою Маргаритою приятелювала Леся Українка, яка, приїжджаючи в Одесу на лікування, зупинялася в будинку Комарових.<o:p></o:p> Агроном Погибка у 1870-ті роки брав участь у нелегальному гуртку в Полтаві, був заарештований, якийсь час сидів в одеській в’язниці (й навіть тепер, на початку 1890-х, залишався під недремним наглядом поліції!). А невдовзі (у 1893-му) візьме на себе обов’язки видавця «щоденного науково-популярного ілюстрованого журналу мандрівок, пригод і романів для сімейного читання» «По морю и суше», що фактично став трибуною одеських «громадівців».<o:p></o:p> Серед співробітників комісії були члени Братства тарасівців, таємної політичної організації, що виникла з ініціативи харківських студентів: у 1891-му на могилі Тараса Шевченка вони присяглися боротися за національні права України. Тарасівці, як засвідчує їхній програмовий виступ «Profession de foi молодих українців» (квітневе число львівського журналу «Правда» за 1893 рік), виступали проти деспотизму й централізму, маючи на меті «дати свому народові волю національну».<o:p></o:p> «Profession de foi молодих українців» став маніфестом політичного українства, яке дистанціювалося від старого українофільства народницького зразка. Тарасівці декларували єдність «України російської» з «Україною австрійською» і готовність перенести «осередок ваги нашої культурно-політичної справи в Галичину», а пріоритетом у своїй діяльності оголосили «ідею культурно-національного відродження України», обіцяючи зробити із себе «українську інтелігенцію в самому високому розумінню сього слова». Наголос зроблено, зокрема, на потребі розвитку «рідної школи» і поширенні української мови: «Дбаємо про те, щоб українська мова запанувала скрізь на Вкраїні: в родині, в усяких справах, як приватних, так і загальносуспільних, у громаді, у літературі і навіть у зносинах з усіма іншими народами, що живуть на Україні. Так кожен з нас, свідомих Українців, має промовляти в родині, в товаристві і взагалі скрізь, де його зрозуміють, по-вкраїнському».<o:p></o:p> Був у деклараціях Братства і соціалістичний компонент: тарасівці мріяли про «лад, у якому немає місця ні панові, ні мужикові, ні визискувачеві, ні визискуваному, а є місце ціловкраїнській (так у документі. – ред.) національній родині, що складається з рівних поміж себе правом, можливо, однаково забезпечених національно свідомих братів-працівників». Соціальна справедливість, отже, уявлялася як рівність членів суспільства.<o:p></o:p> Згідно з уявленнями тарасівців межі українських земель мали визначатися за етнічною ознакою (Лівобережна, Правобережна, Степова України, Кубань і Галичина), права ж українців повинен був забезпечити «федеральний лад в тих державах, з якими з’єднана українська земля». Фактично у своїх програмових візіях Братство тарасівців зупинилося за крок від ідеї самостійної Української держави.<o:p></o:p> Ідеологічні основи Братства заклали Іван Липа та Микола Міхновський, добрий знайомий Коцюбинського. Серед активних «братів» були Борис Грінченко, Валер’ян Боржковський, Віталій Боровик, Василь Андрієвський, Мусій Кононенко, Володимир Самійленко, Євген Тимченко… Присягнувши біля могили Шевченка, вони брали на себе обов’язок пропагувати ідеї товариства серед народу. Тим із них, хто працював у філоксерній комісії (Андрієвський, Боржковський, Боровик, Коцюбинський), це було нескладно, адже поруч із ними були молоді селяни з Полтавської губернії, головна робоча сила в комісії, а також розвідувачі виноградників, студенти з Одеси, Києва, Харкова і вчителі народних шкіл, яких цікавила не тільки філоксера.<o:p></o:p> Розвідувачем був і Михайло Коцюбинський. Протягом двох років він служив під безпосередньою орудою Панаса Погибки в Оргіївському повіті, «де ліси Карпат переходять у степи Бессарабії», а потім перевівся в Ізмаїльський повіт, на Подунав’я, де матеріальні умови для співробітників були вигіднішими.<o:p></o:p> <a name="_Hlk188718494"></a>Коцюбинський їздив від села до села, обстежував плантації виноградників. Один селянин, який працював у його артілі, згадував: «Коли ми вільні були від роботи, то збирались часто гуртом у колибу (хлівець) і там балакали, співали. Найбільше збирались українці. Михайло Михайлович дуже любив пісню, особливо чумацьку, хоч сам співати і не тямив…<o:p></o:p> А після пісні дає карбованця нам – купуємо вина, варимо кашу і гуляєм. Розпитує Михайло Михайлович за звичаї наші полтавські, за ярмарки, за чумаків і все, все… Читав нам часто лекцію – розказував про хліборобство, як світ збудовано і т. ін. А найбільше говорив за одділення України та щоб президент управляв нашим краєм…»<o:p></o:p> <a name="_Hlk188718710"></a>Зимову пору Коцюбинський проводив у Вінниці, в рідній домівці, де мав можливість узятися за літературні заняття. Так з’явився бессарабський цикл оповідань письменника: «Для загального добра», «Пе-коптьор», «Дорогою ціною». Перше з них читається як сповідь письменника: немає сумніву, що філоксерист Тихович – це «двійник» автора. В оповіданні йдеться про драму молдавських селян (чиї заражені тлею виноградники знищує спеціальна комісія), а водночас і про тяжкі душевні сум’яття самого Тиховича, якого мучить совість. «Мені часто здається філоксерист одним з паразитів на винограді», – напише в одному з листів 1896 року Михайло Коцюбинський, мовби продовжуючи внутрішні монологи свого героя.<o:p></o:p> «Твій Муся»<o:p></o:p> <a name="_Hlk188718803"></a>Навесні 1895-го Михайло Коцюбинський відкрив для себе Крим, де продовжилася його епопея боротьби з філоксерою. А через кілька місяців на запрошення Василя Андрієвського він уперше приїхав до Чернігова й познайомився там із 32-річною Вірою Іустинівною Дейшею, яка невдовзі стала його дружиною. Родом вона з містечка Ржев Тверської губернії, проте гімназію закінчувала в Чернігові, потім навчалася на Бестужевських курсах у Петербурзі, де її підхопила хвиля народницького руху.<o:p></o:p> У 1893-му Віру Дейшу арештували й ув’язнили у Варшавській цитаделі. «З підстриженим волоссям (у ті роки це було рідкістю), високого зросту, з квітучим, цікавим обличчям, з рішучими, трохи різкими манерами» – такою запам’яталася вона в 1902 році молодій співробітниці Чернігівського земства Шурочці Аплаксіній.<o:p></o:p> Одружилися Михайло Михайлович і Віра Іустинівна в січні 1896-го, якийсь час мешкали у Вінниці, весну ж і літо провели в Криму. А в жовтні Коцюбинський уже засипав дружину листами, надсилаючи їх із Алушти, апотім із села Куру-Узень (нині Сонячногірськ), де працювала та ж таки філоксерна комісія. За місяць до Чернігова полетіли 19 (!) його послань із неодмінним підписом наприкінці: «Твій Муся».<o:p></o:p> Кримські листи Коцюбинського до дружини мають кілька сюжетів. Передусім інтимний, родинний. Послання, написані на березі моря, містили зливу ласкавих слів із характерними для Михайла Михайловича пестливо-зменшувальною лексикою та вишукано-ніжними звертаннями (просто-таки колекція для закоханих усіх часів: «дитино моя кохана», «лебідочко», «серденятко моє маленьке», «рибочко моя, доленько моя ясна», «серце моє кохане», «моя ти ясочко, моя квіточко наддесенська»). <o:p></o:p> Що ж, екзальтація почуттів, інтимне «вуркотіння», зрозуміле лише двом, – річ природна у спілкуванні закоханих. І не для наших же очей це писалося: «Цілую тебе в оченьки, брівоньки, устоньки та у всі пальчики»; «ти мені потрібна як повітря, як вода»; «давай устоньки, оченьки та бровенята»…<o:p></o:p> Турботи уважно-пам’ятливого Михайла Михайловича стосовно побутових, житейських справ, його хвилювання з приводу перебігу вагітності Віри, тривожно-радісне очікування сина, якому ще до народження «придумали» ім’я Юрко («Як там Юрок? Чи вибрикує?»; «напиши мені, чи гарні сорочечки для Юрка»), – це теж психологічні прикмети кримського епістолярію письменника з його дещо «сахариновою» манерою…<o:p></o:p> Кореспондент із Коцюбинського був надзвичайно акуратний: він щодня писав у різні кінці по два – чотири листи, не дозволяв собі затяжних пауз у заочному спілкуванні з Вірою Іустинівною і від неї вимагав того самого.<o:p></o:p> Листи з Криму писала щаслива людина: «Тепер би я кожному порадив: не женись, коли хочеш бути егоїстом, коли не хочеш зазнавати великого й солодкого щастя – жити щастям і горем другого, мати приятеля – жінку, сподіватися Юрочка…» (19 жовтня 1896 року).<o:p></o:p> Другий сюжет громадський. Не забуваймо, що Михайло Михайлович і Віра Іустинівна однодумці, люди широких інтересів. У дружині Коцюбинський волів бачити друга, соратника. Тішився, що вона виступає в галицьких і буковинських часописах із науковими статтями (журнал «Зоря», наприклад, у № 15 за 1896 рік надрукував студію Віри Коцюбинської «Мірмікофільні рослини та мурахи»). У їхніх листах зачіпалися теми політичні, національно-культурні, часто згадувалися прочитані й переглянуті часописи та книжки, висловлювалися оцінки і враження від лектури… За інтенсивністю духовного спілкування саме кримські листи-хроніки Коцюбинського найяскравіші. <o:p></o:p> Ще одну сюжетну галузку в кримських листах Коцюбинського можна назвати екскурсійною. Віра Іустинівна, розкриваючи конверт, не раз читала «записки мандрівника», який любить докладно описувати місця, де йому довелося побувати, фіксує враження від побаченого. Глухі вулички Алушти, татарські будинки, «синє, аж чорне» море, що «білою піною б’є об берег», – усе це викликало в Коцюбинського бажання вдатися до словесного живопису. Він і в листах свідомо чи несвідомо залишався митцем, який робить замальовки для майбутніх полотен.<o:p></o:p> Особливо вражає «звіт» про подорож до Кузьмо-Дем’янівського монастиря біля Алушти. Про неї йдеться в чотирьох листах! Царська дорога, що веде до букового лісу, панорами гір, коріння дерев, що чіпляється за камінь, зелене, схоже на бенгальський вогонь світло лісу, цвіт шафрану під ногами і шелест букових горішків, які падають, мов дощ, – як багато картин та ботанічних деталей потрапило в окуляр «мікроскопа» Коцюбинського-мандрівника! Мимоволі впізнаєш у цих епістолярних нотатках руку майстра пейзажу, шукача краси, неоромантичній прозі якого притаманний саме контраст красивого й потворного.<o:p></o:p> <o:p></o:p> <img height="350" width="500" src="/asset-v1:Gramota+YacUkrlit9+2014_T1+type@asset+block@23.jpg" alt="Сім’я кримських татар (гравюра, 1840-рр.)" /> Сім’я кримських татар (гравюра, 1840-рр.)<o:p></o:p> «Цікавить мене життя татар тутешніх…»<o:p></o:p> Працюючи в Криму, Михайло Коцюбинський, звичайно ж, листувався не тільки з дружиною. Він підтримував тісні контакти з широким колом кореспондентів. Частіше в листах ішлося про справи літературні: філоксера філоксерою, а всередині 1890-х Михайло Коцюбинський уже набирав сили як письменник. Тому й приглядався до довколишньої екзотики Південного Криму: Ялти, Алупки, Сімеїза, Кастрополя, Алушти… «Цікавить мене життя татар тутешніх, котре, може, колись і опишу», – зізнавався він у листі до Василя Лукича (6 серпня 1895 року). А ось (у рядках, адресованих дружині) і безпосередні свідчення такої цікавості: «Місця тут (біля Алушти, в Куру-Узені. – Авт.) доволі цікаві, справжнє татарське царство без впливу московщини» (19 жовтня 1896-го). <o:p></o:p> Запас вражень, здобутих під час «філоксерних» мандрів Кримом, Коцюбинський-письменник зрештою реалізує в новелах «Під мінаретами», «У грішний світ», «На камені». Час творчості для нього таки настане, і виявиться, що нічого з побаченого й пережитого не зблякло. Не стерлося з пам’яті й «татарське царство»: його екзотика присутня в кожній із трьох новел. Причому з маленького шедевра «На камені» (1902 рік), із цієї дивної, сповненої неоромантичної туги за красою і свободою, поеми про кохання і море починався новий Коцюбинський, прозаїк-модерніст, чиї художні відкриття стануть значним здобутком не тільки української літератури.<o:p></o:p> Народження сина Юрія наприкінці листопада 1896-го загострило бажання Михайла Михайловича перебратися до Чернігова. «Боже, коли б уже звідси, коли б уже! Так мені хочеться бути вже біля тебе, так я вже змучився тою самотою, так мені дорого коштує розлука ота! Особливо коли знаєш, що й тобі без мене не дуже солодко, що ти потребуєш рідної й близької душі», – писав він Вірі Іустинівні. Проте для того, щоб переїхати на помешкання до Чернігова, потрібна була згода губернатора, а той, своєю чергою, мав дочекатися дозволу від департаменту поліції.<o:p></o:p> Минулося, однак, і це. І Михайло Коцюбинський таки поселився в Чернігові. Але й звідти його неспокійна душа не раз кликатиме в краї екзотичні: на острів Капрі, у гори Гуцульщини, де він, як і в Криму, серед скверни недосконалого світу шукатиме нектар краси й гармонії…<o:p></o:p> Режим доступу до матеріалу: <a href="https://tyzhden.ua/krymski-khroniky-mykhajla-kotsiubynskoho">https://tyzhden.ua/krymski-khroniky-mykhajla-kotsiubynskoho</a><o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;"> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">До вашої уваги спогади правнука Михайла Коцюбинського про письменника. Сподіваємося, вам буде цікаво дізнатися факти про нього, що розкривають його не лише як видатного митця, а й як цікаву багатогранну особистість.<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;"> <p class="MsoNormal" align="right" style="margin-bottom: 0cm; text-align: right; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">Ігор Коцюбинський,<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" align="right" style="margin-bottom: 0cm; text-align: right; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">директор Чернігівського літературно-меморіального<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" align="right" style="margin-bottom: 0cm; text-align: right; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">музею-заповідника М. Коцюбинського<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" align="center" style="margin-bottom: 0cm; text-align: center; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">Михайло Коцюбинський:<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" align="center" style="margin-bottom: 0cm; text-align: center; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">10 цікавих фактів з життя відомого письменника <o:p></o:p> <p class="MsoNormal" align="center" style="margin-bottom: 0cm; text-align: center; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;"><img height="392" width="295" src="/asset-v1:Gramota+YacUkrlit9+2014_T1+type@asset+block@24.jpg" alt="" /> <p class="MsoListParagraphCxSpFirst" style="margin: 0cm 0cm 0cm 53.45pt; text-align: justify; text-indent: -18pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">Ø<span style="font-variant-numeric: normal; font-variant-east-asian: normal; font-variant-alternates: normal; font-size-adjust: none; font-kerning: auto; font-optical-sizing: auto; font-feature-settings: normal; font-variation-settings: normal; font-variant-position: normal; font-variant-emoji: normal; font-stretch: normal; font-size: 7pt; line-height: normal;"> Гребінець і дзеркальце – у кишені.<o:p></o:p> <p class="MsoListParagraphCxSpLast" style="margin: 0cm; text-align: justify; text-indent: 34.75pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">Під час навчання у Шаргородському духовному училищі, Михайло завжди віддавав перевагу книжці перед дитячими пустощами.<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">Ось як пише про нього у спогадах один з викладачів: «Він завжди був старанно вмитий, причесаний, у скромному, але чистому одязі: чоботи завжди були вичищені. Видно було, що вдома йому віддавали особливу увагу. Та й сам він турбувався про свою акуратність: у боковій кишені його піджачка завжди був гребінець і дзеркальце, щоб кожний раз під час перерви між лекціями можна було все привести до ладу; не залишався він також без носової хусточки».<o:p></o:p> <p class="MsoListParagraph" style="margin: 0cm 0cm 0cm 53.45pt; text-align: justify; text-indent: -18pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">Ø<span style="font-variant-numeric: normal; font-variant-east-asian: normal; font-variant-alternates: normal; font-size-adjust: none; font-kerning: auto; font-optical-sizing: auto; font-feature-settings: normal; font-variation-settings: normal; font-variant-position: normal; font-variant-emoji: normal; font-stretch: normal; font-size: 7pt; line-height: normal;"> Учитель – тактовний, але строгий.<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">У 1891 році Михайло Коцюбинський склав екстерном іспит на звання народного вчителя при Вінницькому реальному училищі і почав працювати в селі Лопатинці – готував до вступу в гімназію дочку та двох синів бухгалтера цукроварні Кіндрата Мельникова. У той час багато спілкувався з селянами, роздавав книжки з власної бібліотеки, а в неділю ходив на молодіжні гуляння і подовгу розмовляв із хлопцями та дівчатами.<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">«Вчитись у нього було легко й приємно. Але разом із тим був і строгий порядок у заняттях. Починались вони о 9-ій годині ранку і тривали до 12-ої години дня. А в спеціальному журналі виставлялись оцінки за знання», – згадував Микола Мельников.<o:p></o:p> <p class="MsoListParagraph" style="margin: 0cm 0cm 0cm 53.45pt; text-align: justify; text-indent: -18pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">Ø<span style="font-variant-numeric: normal; font-variant-east-asian: normal; font-variant-alternates: normal; font-size-adjust: none; font-kerning: auto; font-optical-sizing: auto; font-feature-settings: normal; font-variation-settings: normal; font-variant-position: normal; font-variant-emoji: normal; font-stretch: normal; font-size: 7pt; line-height: normal;"> Грушка при покійнику.<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">Дуже ретельно Михайло Коцюбинський збирав гуцульський фольклор і традиції, готуючи «Тіні забутих предків». Не раз їздив у Карпати, за рекомендацією свого друга етнографа Володимира Гнатюка відвідав Криворівню, яку той називав «українськими Афінами».<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">Петро Шекерик-Доників, активний збирач фольклору з села Голови, пригадує події літа 1912 року (стиль збережено):<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">«Я був у Красноїллі тоді, як Коцюбинський їхав на червонім (каштанового кольору) коні з Криворівні до Голов до Луки Гарматія (місцевий сільський учитель). Разом з ним був його син Юрко. Я прилучився до них.<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">Коцюбинський, ідучи понад шумливою річкою, розпитував мене про чугайстрів. Він говорив мені, що хотів би сам бути на гуцульськім посіджінню (оселі), і сам усе наочно бачити. Якраз у тім часі у Головах на Ділку умерла баба, багачка Василина Маротчак. Гарматій запропонував Коцюбинському піти туди на грушку. Грушка – це гра, яку гуцули влаштовують при покійнику».<o:p></o:p> <p class="MsoListParagraph" style="margin: 0cm 0cm 0cm 53.45pt; text-align: justify; text-indent: -18pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">Ø<span style="font-variant-numeric: normal; font-variant-east-asian: normal; font-variant-alternates: normal; font-size-adjust: none; font-kerning: auto; font-optical-sizing: auto; font-feature-settings: normal; font-variation-settings: normal; font-variant-position: normal; font-variant-emoji: normal; font-stretch: normal; font-size: 7pt; line-height: normal;"> «Дуже люблю правду».<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">«... Коцюбинський цілу дорогу випитував у мене детально про життя гуцулів, гуцулок, про грушку і похорони, – продовжує Петро Шекерик-Доників. – Він робив те, що й ми: прийшов мовчки, засвітив воскову свічку, приліпив до свічника, зговорив молитви. Я разом з місцевим метнувся й зорганізував забави на грушці.<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">Коцюбинський пильно придивлявся, то радів ними, то поважнів, у щось вдумувався, а у деяких і сам разом з нами брав участь. Коцюбинський сидів до зір на грушці, а на дворі грали трембіти, і він сим любувався. Питав мене, чого грають трембіти. Я йому казав, що се в нас в горах, де далеко хата від хати, одинокий спосіб сповістити людей про смерть.<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">Я у нього питав, чого він так детально все розпитує, і він відповів: «Я дуже люблю правду. Хочу писати оповідання з гуцульського життя і боюся написати там неправду. Мені було б дуже прикро, аби люди казали, що я брехав...»<o:p></o:p> <p class="MsoListParagraph" style="margin: 0cm 0cm 0cm 53.45pt; text-align: justify; text-indent: -18pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">Ø<span style="font-variant-numeric: normal; font-variant-east-asian: normal; font-variant-alternates: normal; font-size-adjust: none; font-kerning: auto; font-optical-sizing: auto; font-feature-settings: normal; font-variation-settings: normal; font-variant-position: normal; font-variant-emoji: normal; font-stretch: normal; font-size: 7pt; line-height: normal;"> Дев'ять мов.<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">Попри те, що не здобув вищої освіти, був надзвичайно освіченим. Понад 10 років займався репетиторством, учителював, і жоден із учнів Коцюбинського не міг сказати про нього чогось поганого. Загалом, знав дев'ять мов – три слов'янські: українську, російську, польську; три романські: французьку, італійську, румунську; і три східні: татарську, турецьку та циганську.<o:p></o:p> <p class="MsoListParagraph" style="margin: 0cm 0cm 0cm 53.45pt; text-align: justify; text-indent: -18pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">Ø<span style="font-variant-numeric: normal; font-variant-east-asian: normal; font-variant-alternates: normal; font-size-adjust: none; font-kerning: auto; font-optical-sizing: auto; font-feature-settings: normal; font-variation-settings: normal; font-variant-position: normal; font-variant-emoji: normal; font-stretch: normal; font-size: 7pt; line-height: normal;"> Любив сонячні ванни.<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">Був одружений із Вірою Дейшею, із якою мали четверо дітей. Донька Ірина у книжці спогадів пригадує один із літніх днів: «У затишному кутку садочка, на бічній доріжці, де ясно звисають тонкі гілки спіреї, що ніби утворюють зелену альтанку, із зеленого моріжка мама зробила для тата канапку.<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">Батько любив приймати сонячні ванни у цьому затишному куточку на своїй канапці. Ось і зараз він спочиває тут. Тато в легкому сірому костюмі та червоній фесці з великою чорною китицею. Він переглядає газети. Щоб уберегти його від простуди, підмостили йому згорнутий вчетверо старий килим...»<o:p></o:p> <p class="MsoListParagraph" style="margin: 0cm 0cm 0cm 53.45pt; text-align: justify; text-indent: -18pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">Ø<span style="font-variant-numeric: normal; font-variant-east-asian: normal; font-variant-alternates: normal; font-size-adjust: none; font-kerning: auto; font-optical-sizing: auto; font-feature-settings: normal; font-variation-settings: normal; font-variant-position: normal; font-variant-emoji: normal; font-stretch: normal; font-size: 7pt; line-height: normal;"> 300 листів до музи.<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">Останні 10 років життя його серце належало іншій жінці – юній Олександрі Аплаксиній, на час знайомства їй був 21 рік, на 16 років молодша за Коцюбинського. Відомо про понад 300 листів, якій письменник написав своїй музі. Першим українським твором, який прочитала Олександра, був «Цвіт яблуні» Коцюбинського. Коли дружина довідується про стосунки, спокійно просить не руйнувати сім'ю, письменник погоджується і залишається.<o:p></o:p> <p class="MsoListParagraph" style="margin: 0cm 0cm 0cm 53.45pt; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">Ø<span style="font-variant-numeric: normal; font-variant-east-asian: normal; font-variant-alternates: normal; font-size-adjust: none; font-kerning: auto; font-optical-sizing: auto; font-feature-settings: normal; font-variation-settings: normal; font-variant-position: normal; font-variant-emoji: normal; font-stretch: normal; font-size: 7pt; line-height: normal;"> Жив на віллі в Італії.<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.4pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">З 1909 по 1912 рік Михайло Коцюбинський тричі відвідує Італію – через потребу в лікуванні. Його мучить астма та тисне серце. Вирішує їхати у теплі краї. Там пише новелу «Дебют», повість «Fata morgana», оповідання «Що записано в книгу життя».<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">Відома історія, коли жандарми під час повернення з Італії, запитують в Коцюбинського чи везе він зброю, на що письменник каже: «Так. Ось моя зброя!» – і показує на ручку, що виглядає з кишені піджака.<o:p></o:p> <p class="MsoListParagraph" style="margin: 0cm 0cm 0cm 53.45pt; text-align: justify; text-indent: -18pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">Ø<span style="font-variant-numeric: normal; font-variant-east-asian: normal; font-variant-alternates: normal; font-size-adjust: none; font-kerning: auto; font-optical-sizing: auto; font-feature-settings: normal; font-variation-settings: normal; font-variant-position: normal; font-variant-emoji: normal; font-stretch: normal; font-size: 7pt; line-height: normal;"> «Гвоздика Коцюбинського».<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">Понад усе любив сонце, дітей та квіти – таке часто можна прочитати про українського письменника. Й справді – у його творах чимало ґрунтовних описів рослин, дерев, кущів. А найбільше любив червону красолю – є навіть портрет Михайла Михайловича на фоні цих квітів. З острова Капрі привіз насіння гвоздики, акліматизував її тут, тож тепер в науковій літературі цей сорт відомий як «гвоздика Коцюбинського».<o:p></o:p> <p class="MsoListParagraph" style="margin: 0cm 0cm 0cm 53.45pt; text-align: justify; text-indent: -18pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">Ø<span style="font-variant-numeric: normal; font-variant-east-asian: normal; font-variant-alternates: normal; font-size-adjust: none; font-kerning: auto; font-optical-sizing: auto; font-feature-settings: normal; font-variation-settings: normal; font-variant-position: normal; font-variant-emoji: normal; font-stretch: normal; font-size: 7pt; line-height: normal;"> І цвіт яблуні – в останню дорогу.<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">Важкохворий і після багатьох місяців лікування помирає 25 квітня 1913 року. Поховали Михайла Коцюбинського на четвертий день на Болдиній горі в Чернігові, на цвинтарі Троїцького монастиря. На похорон прийшло понад три тисячі осіб. У головах покійного поклали вінок від Олександри Аплаксиної – сплетений нею із цвіту яблуні.<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">Режим доступу до матеріалу: <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;"><a href="https://www.facebook.com/photo?fbid=843210037792439&set=a.118890303557753">https://www.facebook.com/photo?fbid=843210037792439&set=a.118890303557753</a> </div> </div> </div> <script type="text/javascript"> (function (require) { require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () { require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) { DateUtilFactory.transform('.localized-datetime'); }); }); }).call(this, require || RequireJS.require); </script> <script> function emit_event(message) { parent.postMessage(message, '*'); } </script> </div>

<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@vertical+block@44eca09cd8d6415794deea3f4ecafedc" data-request-token="3f09949e647811f1acb4bed0dd9410aa" data-graded="False" data-has-score="False"> <div class="vert-mod"> <div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@problem+block@47d2b6152f68484eb787b448a5a96aa6"> <div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-problem xmodule_display xmodule_ProblemBlock" data-course-id="course-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025" data-block-type="problem" data-usage-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@problem+block@47d2b6152f68484eb787b448a5a96aa6" data-request-token="3f09949e647811f1acb4bed0dd9410aa" data-graded="False" data-has-score="True"> <div class="page-banner"><div class="alert alert-warning"><div class="message-content">Тестові завдання доступне для перегляду та виконання після <a href=/register>реєстрації</a>/<a href=/login>авторизації</a> на платформі.</div></div></div> </div> </div> <div class="vert vert-1" data-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@comparison+block@485ef27c1f6849c9895b10d99103fd45"> <div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-comparison" data-course-id="course-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025" data-block-type="comparison" data-usage-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@comparison+block@485ef27c1f6849c9895b10d99103fd45" data-request-token="3f09949e647811f1acb4bed0dd9410aa" data-graded="False" data-has-score="True"> <div class="page-banner"><div class="alert alert-warning"><div class="message-content"> Установіть відповідність доступне для перегляду та виконання після <a href=/register>реєстрації</a>/<a href=/login>авторизації</a> на платформі.</div></div></div> </div> </div> </div> <script type="text/javascript"> (function (require) { require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () { require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) { DateUtilFactory.transform('.localized-datetime'); }); }); }).call(this, require || RequireJS.require); </script> <script> function emit_event(message) { parent.postMessage(message, '*'); } </script> </div>

<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@vertical+block@927b79534b8f4e30888d9df22de6ef1f" data-request-token="3f09949e647811f1acb4bed0dd9410aa" data-graded="False" data-has-score="False"> <div class="vert-mod"> <div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@html+block@5005db8172914fd3adb64f81acb6a04d"> <div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@html+block@5005db8172914fd3adb64f81acb6a04d" data-request-token="3f09949e647811f1acb4bed0dd9410aa" data-graded="False" data-has-score="False"> <script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args"> {"xmodule-type": "HTMLModule"} </script> <img height="887" width="732" src="/asset-v1:Gramota+YacUkrlit9+2014_T1+type@asset+block@25.jpg" alt="" /> Малюнок, згенерований у нейромережах Візуально-музична історія «Сила любові – хроніка однієї історії кохання». <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.4pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">За вибором.<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.4pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">Алгоритм виконання.<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 18pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">Покажіть в своєму творчому проєкті різні кримські етюди: море, каміння, спека, татарські хати, люди на тлі моря і гір; підберіть музику з етнічними нотками (кримськотатарські мотиви, звучання народного інструменту сазу); використайте цитати з новели «На камені», що поступово з’являються на відеокадрах чи слайдах (наприклад, «Над людиною – небо, під нею – смерть...», «Де віра – там сила» тощо).<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 18pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">Формат представлення – відео (до 4 хв.) / Instagram рілс / TikTok.<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 18pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;"> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 18pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;"><img height="768" width="1217" src="/asset-v1:Gramota+YacUkrlit9+2014_T1+type@asset+block@26.jpg" alt="І.Труш. Кримський пейзаж (поч. ХХ ст.)." />І.Труш. Кримський пейзаж (поч. ХХ ст.). <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 18pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">Арт-інсталяція «Імпресіоністична акварель: від миттєвих вражень до глибокого осмислення» (за новелою М. Коцюбинського «На камені»). <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.4pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">Алгоритм виконання.<o:p></o:p> <p class="MsoListParagraphCxSpFirst" style="margin: 0cm 0cm 0cm 53.4pt; text-align: justify; text-indent: -18pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">-<span style="font-variant-numeric: normal; font-variant-east-asian: normal; font-variant-alternates: normal; font-size-adjust: none; font-kerning: auto; font-optical-sizing: auto; font-feature-settings: normal; font-variation-settings: normal; font-variant-position: normal; font-variant-emoji: normal; font-stretch: normal; font-size: 7pt; line-height: normal; font-family: 'Times New Roman';"> Укладіть каталог візуальних образів новели (колір, відтінок, світло тощо), щоб передати атмосферу твору «На камені» через образи та відчуття.<o:p></o:p> <p class="MsoListParagraphCxSpMiddle" style="margin: 0cm 0cm 0cm 53.4pt; text-align: justify; text-indent: -18pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">-<span style="font-variant-numeric: normal; font-variant-east-asian: normal; font-variant-alternates: normal; font-size-adjust: none; font-kerning: auto; font-optical-sizing: auto; font-feature-settings: normal; font-variation-settings: normal; font-variant-position: normal; font-variant-emoji: normal; font-stretch: normal; font-size: 7pt; line-height: normal; font-family: 'Times New Roman';"> Зробіть звуковий колаж для відтворення колориту твору, зокрема кримськотатарського (звуки моря та вітру, народна музика киримли).<o:p></o:p> <p class="MsoListParagraphCxSpLast" style="margin: 0cm 0cm 0cm 53.4pt; text-align: justify; text-indent: -18pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">-<span style="font-variant-numeric: normal; font-variant-east-asian: normal; font-variant-alternates: normal; font-size-adjust: none; font-kerning: auto; font-optical-sizing: auto; font-feature-settings: normal; font-variation-settings: normal; font-variant-position: normal; font-variant-emoji: normal; font-stretch: normal; font-size: 7pt; line-height: normal; font-family: 'Times New Roman';"> Створіть галерею творів живопису українських і зарубіжних художників-імпресіоністів, що, на вашу думку, співзвучні з імпресіоністичною тональністю новели-акварелі «На камені».<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin: 0cm 0cm 0cm 35.4pt; text-align: justify; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">Формат представлення – PowerPoint або Canva.<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 18pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;"> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 18pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;"> </div> </div> </div> <script type="text/javascript"> (function (require) { require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () { require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) { DateUtilFactory.transform('.localized-datetime'); }); }); }).call(this, require || RequireJS.require); </script> <script> function emit_event(message) { parent.postMessage(message, '*'); } </script> </div>

<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@vertical+block@698227aaa16e491e962d43b77d96d1e5" data-request-token="3f09949e647811f1acb4bed0dd9410aa" data-graded="False" data-has-score="False"> <div class="vert-mod"> <div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@openassessment+block@2a2fa28eba9c40928625a283b537403e"> <div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-openassessment" data-course-id="course-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025" data-block-type="openassessment" data-usage-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@openassessment+block@2a2fa28eba9c40928625a283b537403e" data-request-token="3f09949e647811f1acb4bed0dd9410aa" data-graded="False" data-has-score="True"> <div class="page-banner"><div class="alert alert-warning"><div class="message-content">ЧИТАЦЬКЕ ДОЗВІЛЛЯ доступне для перегляду та виконання після <a href=/register>реєстрації</a>/<a href=/login>авторизації</a> на платформі.</div></div></div> </div> </div> </div> <script type="text/javascript"> (function (require) { require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () { require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) { DateUtilFactory.transform('.localized-datetime'); }); }); }).call(this, require || RequireJS.require); </script> <script> function emit_event(message) { parent.postMessage(message, '*'); } </script> </div>

Завершення тесту

Тестування завершено.