<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Gramota+IntYac+2014_T1" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@vertical+block@3947a1607a9a4d0287b067fd64b21252" data-request-token="d779160625f811f0a8318e9a32a967e1" data-graded="False" data-has-score="False"> <div class="vert-mod"> <div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@html+block@6d55a5e4e9e64b83ad5fe713b3f637c1"> <div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Gramota+IntYac+2014_T1" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@html+block@6d55a5e4e9e64b83ad5fe713b3f637c1" data-request-token="d779160625f811f0a8318e9a32a967e1" data-graded="False" data-has-score="False"> <script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args"> {"xmodule-type": "HTMLModule"} </script> <p><span style="color: #0000ff;"><strong>Про українських кобзарів</strong></span> </p> <p>Як ви вже знаєте, фольклор — це жива, втілена в образах пам’ять кожного народу, його багатовіковий духовний досвід. Особливо багата й різногранна українська народна творчість. У ній віддзеркалилися долі наших пращурів, їхня віра, мрії, надії,  набута століттями життєва мудрість.</p> <p>Як наголошував видатний письменник і кінорежисер Олександр Довженко: «Українська пісня — геніальна поетична біографія українського народу.., це бездонна душа України, її слава. Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно й голосно, як у нас в Україні».</p> <p><img height="523" width="340" src="/asset-v1:Gramota+UkrlitYac+2025_T1+type@asset+block@image31.jpg" alt="О. Сластіон. Портрет кобзаря Самійла Яшного" /></p> <p><em>О. Сластіон. Портрет кобзаря Самійла Яшного</em></p> <p>У ті давні часи майже всі серед народу досконало володіли  фольклорними мистецтвами — співали, танцювали,  розказували казки, легенди, перекази, вишивали, різьбили, виготовляли кераміку тощо. Але завжди вирізнялися й особливо обдаровані та підготовлені умільці своєї справи, зокрема  й співці-музи́ки.</p> <p>Вони були духовними вчителями, наставниками своїх етносів. Зберігали й передавали наступним поколінням знання про минуле, віру, традиції предків. Також були головними новинаря́ми — попередниками нинішніх журналістів чи блогерів. Адже, постійно подорожуючи, першими дізнавалися новини і ділилися ними з багатьма людьми. Отже, формували громадську думку. У Стародавній Греції то були поети-кіфаре́ди, у Скандинавії — ска́льди, у Монголії, Середній Азії — аки́ни, у середньовічній Європі — трубаду́ри, а в Україні — кобзарі. Кобзарі зазвичай не мали свого дому. Їхнє майно складали по́сох, торбина із сухарями та «дружина мальована» — кобза, бандура чи ліра. На старість вони упрошувались до добрих людей дожити віку або й помирали край дороги. Тоді небіжчика хоронила громада найближчого села, а його улюблений інструмент було прийнято залишати на могилі.</p> <p><img height="516" width="688" src="/asset-v1:Gramota+UkrlitYac+2025_T1+type@asset+block@image32.jpg" alt="Бандура" /></p> <p><em>Бандура</em></p> <p>Народні співці сприймали своє покликання служити громаді, Україні й мистецтву як Божий дар і високо цінували. </p> <p>Тому в Україні завжди поважали цих сивих мудреців. Кожен господар уважав за честь запросити до себе в дім такого мандрівного співця, нагодувати, прихистити на ніч. Супроводжували ці співці й козаків у походах — розраджували на дозвіллі, а в бою підтримували звитяжний дух, лицарську доблесть. На Запорозькій Січі була навіть спеціальна кобзарська школа, де готували співців-воїнів. Відомий переказ: якось у лютій битві між козаками й турками ніхто ніяк не міг здобути перемогу. Тоді отаман дав наказ кобзарській сотні підтримати вояків. Як заграли кобзарі «Метелицю» під градом стріл і куль, неначе хто підмінив смертельно втомлених козаків. Із гиком і свистом вони рушили в контратаку. Вороги не витримали навального удару й у паніці кинулися тікати.</p> <p><img height="501" width="664" src="/asset-v1:Gramota+UkrlitYac+2025_T1+type@asset+block@image33.png" alt="Пам’ятник О. Вересаєві в Сокиринцях. Скульптор М. Харченко" /></p> <p><em>Пам’ятник О. Вересаєві в Сокиринцях. Скульптор М. Харченко</em></p> <p>Кобзарі утворювали братства, у яких діяли свої закони й традиції. Навіть існувала власна таємнича мова — лебі́йська. Братчики поділялися на майстрів та учнів. Супроводжуючи майстра, учень кілька років опановував кобзарське мистецтво. Як визнавав Т. Шевченко, його талант зростав на думах і піснях кобзарських. Невипадково свою славетну поетичну збірку він назвав «Кобзар» і першим віршем розмістив «Думи мої, думи мої». </p> <p><img height="415" width="706" src="/asset-v1:Gramota+UkrlitYac+2025_T1+type@asset+block@image34.png" alt="Гурт кобзарів. Світлина поч. ХХ ст." /></p> <p><em>Гурт кобзарів.  Світлина поч. ХХ  ст.</em></p> <p>В усі часи влада переслідувала кобзарів, розуміючи, що вони пробуджують серед народу жагу до волі та незалежності. Після розгрому Коліївщини польські владоможці страчували гайдамаків, а серед них було багато кобзарів. Російська імперська влада Е́мським указом (1876 р.)  не допускала кобзарів до великих міст, забороняла  їм виступати на сцені. </p> <p><img height="816" width="383" src="/asset-v1:Gramota+UkrlitYac+2025_T1+type@asset+block@image35.jpg" alt="Кобза" /></p> <p><em>Кобза</em></p> <p><em><img height="533" width="800" src="/asset-v1:Gramota+UkrlitYac+2025_T1+type@asset+block@image36.jpg" alt="Ліра" /></em></p> <p></p> <p><em>Ліра</em></p> <p>Комуністичний режим також піддавав гонінням кобзарів. Багато їх  загинуло під час Голодомору 1932–1933 рр. і пізніших репресій. Згодом кобзарське мистецтво почало відроджуватися. На весь світ відома Національна заслужена капела бандуристів імені Григорія Майбороди.</p> <p>У наш час кобзарі продовжують традиції своїх видатних попередників, виконують пісні на слова поетів-класиків і сучасні патріотичні пісні. Справджуються пророчі слова Т. Шевченка: </p> <p>«Наша дума, наша пісня</p> <p>Не вмре, не загине...</p> <p>От де, люде, наша слава,</p> <p>Слава України!»</p> <p>Образ кобзаря став живим утіленням українського духу. До нього постійно звертаються митці — письменники, композитори, художники, майстри театру й кіно. </p> <p></p> </div> </div> </div> <script type="text/javascript"> (function (require) { require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () { require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) { DateUtilFactory.transform('.localized-datetime'); }); }); }).call(this, require || RequireJS.require); </script> <script> function emit_event(message) { parent.postMessage(message, '*'); } </script> </div>

<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Gramota+IntYac+2014_T1" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@vertical+block@3443959a26d146998e54b071c04dd17d" data-request-token="d779160625f811f0a8318e9a32a967e1" data-graded="False" data-has-score="False"> <div class="vert-mod"> <div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@html+block@1a127cd578ec44aab350c7f49b1649c2"> <div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Gramota+IntYac+2014_T1" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@html+block@1a127cd578ec44aab350c7f49b1649c2" data-request-token="d779160625f811f0a8318e9a32a967e1" data-graded="False" data-has-score="False"> <script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args"> {"xmodule-type": "HTMLModule"} </script> <p>Маруся Богуславка — це узагальнений образ українських жінок- полонянок. Він оспіваний не лише в народних думах, й  в інших видах фольклору, відображений у літературі та в медіа. Образ цієї героїчної жінки має популярність в усі часи. Він  утілює  риси української ментальності. </p> <p>У 1966 р. за мотивами «Думи про Марусю Богуславку» та інших фольклорних творів про визволення козаків-невольників кіностудія «Київнаукфільм» (режисер і сценарист Н. Василенко) створила анімаційний фільм. </p> <p><img height="544" width="720" src="/asset-v1:Gramota+UkrlitYac+2025_T1+type@asset+block@image37.jpg" alt="Кадр із мультфільму «Маруся Богуславка» " /></p> <p><em>Кадр із мультфільму «Маруся Богуславка» </em></p> <p>Знайдіть в інтернеті та перегляньте цей фільм.</p> <p>•<span style="white-space: pre;"> </span>Які уривки з «Думи про Марусю Богуславку» ви впізнали в мультфільмі?</p> <p>•<span style="white-space: pre;"> </span>Які народні соціально-побутові пісні використані в ньому?</p> <p>•<span style="white-space: pre;"> </span>Які художні засоби, символічні образи розкривають ідею цього мультфільму?</p> <p>•<span style="white-space: pre;"> </span>Чим ідейний зміст мультфільму співзвучний з українським фольклором?</p> <p></p> </div> </div> </div> <script type="text/javascript"> (function (require) { require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () { require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) { DateUtilFactory.transform('.localized-datetime'); }); }); }).call(this, require || RequireJS.require); </script> <script> function emit_event(message) { parent.postMessage(message, '*'); } </script> </div>

<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Gramota+IntYac+2014_T1" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@vertical+block@903a14f40a114953b6e35dbba0d0b780" data-request-token="d779160625f811f0a8318e9a32a967e1" data-graded="False" data-has-score="False"> <div class="vert-mod"> <div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@html+block@4a9b3f1b6deb4314949fccdeacf772ff"> <div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Gramota+IntYac+2014_T1" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@html+block@4a9b3f1b6deb4314949fccdeacf772ff" data-request-token="d779160625f811f0a8318e9a32a967e1" data-graded="False" data-has-score="False"> <script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args"> {"xmodule-type": "HTMLModule"} </script> <p style="font-size: 16px;">Продовжуємо наші літературні подорожі Київщиною. Запрошуємо вас у віртуальну мандрівку до м. Богуслава, звідки родом славетна визволителька козаків. </p> <p style="font-size: 16px;"><img height="600" width="800" src="/asset-v1:Gramota+UkrlitYac+2025_T1+type@asset+block@image38.jpg" alt="Богуславська кам’яниця — найстаріша будівля в місті. Світлина з вікіпедії" /></p> <p style="font-size: 16px;"><em>Богуславська кам’яниця — найстаріша будівля в місті. Світлина з вікіпедії</em></p> <p style="font-size: 16px;">Місто було засноване київським князем Ярославом Мудрим на річці Росі як одна із фортець оборонних укріплень. Уперше місто «Богуславль» згадано в Іпатіївському  списку відомої  вам  «Повісті  минулих  літ»  під  1195-м  роком. У 1240 р. було зруйноване ординцями, так само як і Київ. Пізніше відбудоване й має славну історію у боротьбі за відстоювання української державності. Збереглася давня кам’яниця XVIII ст., у якій тепер  Музей народних промислів.</p> <p style="font-size: 16px;">•<span style="white-space: pre;"> </span>Знайдіть в інтернеті та перегляньте відео про визначні місця Богуслава із серії «Мандрівки Україною і не тільки». </p> <p style="font-size: 16px;">•<span style="white-space: pre;"> </span>Чи хотіли б ви побувати у цьому місті? </p> <p style="font-size: 16px;">•<span style="white-space: pre;"> </span>Чи справді Маруся Богуславка могла народитися там? </p> <p style="font-size: 16px;">•<span style="white-space: pre;"> </span>Які природні та архітектурні об’єкти Богуславщини приваблюють вас найбільше?</p> </div> </div> </div> <script type="text/javascript"> (function (require) { require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () { require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) { DateUtilFactory.transform('.localized-datetime'); }); }); }).call(this, require || RequireJS.require); </script> <script> function emit_event(message) { parent.postMessage(message, '*'); } </script> </div>

<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Gramota+IntYac+2014_T1" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@vertical+block@5dfcb2c7ab3d4e38bd39788a84f8e0a2" data-request-token="d779160625f811f0a8318e9a32a967e1" data-graded="False" data-has-score="False"> <div class="vert-mod"> <div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@problem+block@0ea1707c5ddd4a098b217b129e406b6a"> <div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-problem xmodule_display xmodule_ProblemBlock" data-course-id="course-v1:Gramota+IntYac+2014_T1" data-block-type="problem" data-usage-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@problem+block@0ea1707c5ddd4a098b217b129e406b6a" data-request-token="d779160625f811f0a8318e9a32a967e1" data-graded="False" data-has-score="True"> <div class="page-banner"><div class="alert alert-warning"><span class="icon icon-alert fa fa fa-warning" aria-hidden="true"></span><div class="message-content">Тест до теми 25 доступне для перегляду та виконання після <a href=/register>реєстрації</a>/<a href=/login>авторизації</a> на платформі.</div></div></div> </div> </div> </div> <script type="text/javascript"> (function (require) { require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () { require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) { DateUtilFactory.transform('.localized-datetime'); }); }); }).call(this, require || RequireJS.require); </script> <script> function emit_event(message) { parent.postMessage(message, '*'); } </script> </div>