<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Gramota+IntYac+2014_T1" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@vertical+block@651053795a8a4a439237055d8f727334" data-request-token="9ad482c8238011f08200d221cfe667a5" data-graded="False" data-has-score="False"> <div class="vert-mod"> <div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@html+block@4ebc405240b147c5af90e3ab137e5731"> <div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Gramota+IntYac+2014_T1" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@html+block@4ebc405240b147c5af90e3ab137e5731" data-request-token="9ad482c8238011f08200d221cfe667a5" data-graded="False" data-has-score="False"> <script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args"> {"xmodule-type": "HTMLModule"} </script> <p>У романі В. Чемериса «Ольвія» є сюжетна лінія про війну скіфів із персами. Прочитайте розділ, присвячений цій історичній події. Порівняйте з її описом в оповіданні І. Білика «Дарунки скіфів». Які ознаки авторських стилів ви помітили в обох творах?</p> <h3>ЧАСТИНА ЧЕТВЕРТА</h3> <h4>РОЗДІЛ СІМНАДЦЯТИЙ</h4> <h4>ДЛЯ ЧОГО ЛЮДИНА У СВІТІ ЖИВЕ?</h4> <p>Ще дотлівали численні пожежі в степах, ще не встигли влягтися хмари пилу, ще скіфи виловлювали там і тут розпорошені, заблукалі перські загони, ще звозили докупи їхні обози, відбиті в боях, ще не вгамувався роз'ярений шал гарячих і стрімких сутичок, ще скіфські коні не встигли охолонути від нестримної погоні за втікаючим ворогом, ще мечі не були витерті від ворожої крові, а владика Іданфірс вже зібрав на раду мужів своїх знатних.</p> <p>Примчали Скопасіс, Таксакіс, Тапур – кожний із своїми ватагами і знатними воїнами.</p> <p>Вигукували:</p> <p>– Владико! По той бік Істра побитою гадюкою уповзає перська орда в глиб фракійської землі!</p> <p>Висока могила, далеко з неї видно!</p> <p>Ге-ен могутній Арпоксай голубіє, а навсібіч і аж ген до обріїв, і ще далі й далі – земля скіфська простилається. Дотлівають на ній пожежі, останні чорні дими тануть у високості неба, і небо ясніє, і далина світліє – вільна віднині рідна земля. І вже на північ послано гінців швидкокрилих, щоб скіфський люд – жінки, діти, юнаки та діди – поверталися до своїх кочовищ – вільна земля! Над широкою долиною вітри шумлять.</p> <p>Над високою могилою вітри шумлять, біле волосся Іданфірса (а воно за шістдесят днів війни ще білішим стало) на вітрах скіфських має… На вершині могили біля владики три його найзнатніші вожді: Скопасіс, Таксакіс, Тапур. Царські слуги підносять їм золоті чаші, повні хмільного бузату. А нижче – знатні воїни і ватаги піднімають чаші за перемогу, за царя свого, за вождів, за воїнів їхніх відважних, за білого геть Іданфірса п'ють.</p> <p>– Владико! По той бік Істра побитою гадюкою уповзає перська орда в глиб фракійської землі!</p> <p>Іданфірс зводить до небес тремтячі висохлі руки свої, жовті, худі, маслакуваті, шкіра та кості.</p> <p>– Батьку наш Папай! Ти чуєш радісні вигуки вождів моїх, що перська орда побитою гадюкою уповзає за Істром в глиб фракійської землі? Ми, опоясані акінаками, зібралися, щоб сказати тобі, батьку наш: ми розбили персів, земля наша, край наш вільний віднині. Осине гніздо Скіфії вжалило Дарія, втікає він вже за Істром, хоч і нахвалявся, йдучи на нас, що Колесо Персиди потрощить наші кості. Але перемогла ясна скіфська зброя, нагострена на чорному камінні. По скіфських степах світла та радісна яса летить – побіда, побіда, побіда!</p> <p>Із золотих чаш здійснили жертовне узливання, пили хмільний бузат за Папая, за Ареса, за побіду, за ясну скіфську зброю і мужів її кмітливих, за осине гніздо Скіфії, що, заворушившись і грізно загудівши, вигнало ворога з краю свого.</p> <p>Тихим старечим голосом, стомленим і вицвілим, Іданфірс гомонів із своїми вождями.</p> <p>А слухала його вся Скіфія.</p> <p><img height="1689" width="768" src="/assets/courseware/v1/aba8e9a95ae988803397f8dfae567946/asset-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@asset+block/image16.jpg" alt="Cпорядження скіфського царя. Реконструкція М. Горелика (за матеріалами розкопок із кургану Товста могила. IV ст. до н.е.). Світлина з вікіпедії" /></p> <figure><img src="${image016}" alt="" style="width: 50%;" /> <figcaption class="imgcaption">Cпорядження скіфського царя. Реконструкція М. Горелика.В. за матеріалами розкопок з кургану Товста могила. IV ст. до н. Світлина з вікіпедії</figcaption></figure> <p>– За шістдесят днів походу перси втратили багатьох хоробрих воїнів із свого війська. Живу силу їхню ми підрубали глибоко під корінь. Дарію треба чимало часу витратити, щоб зализати рани і відновити свою колишню міць. Та й неславу він здобув, не швидко її спекається. Дарій раніше не знав невдач, а од нас потерпів поразку, тож слава дістанеться нам велика і поголос землею піде про нас великий. Персів було більше, а ми не злякалися і вступили з ними в двобій, вимотали їх і вигнали геть. Ми нав'язали їм свою задумку ведення війни в невигідних для них умовах – і – виграли. Ми не лише сильніші, а й кмітливіші. Скажу більше: на в'язах у нас непогані виявились голови. Хоча ми й допустилися похибок. Перший наш прорахунок: не зуміли захопити і знищити міст на Істрі. (Скопасіс засовався, засопів і зрештою опустив голову, буркнувши: «Моя вина. Повірив іонійцям, будь вони…»). Другий прорахунок, – тихо говорив далі владика і мружився до сонця, – коли перси, полишивши в таборі ослабілих воїнів та обози, кинулись тікати, ми «загубили» їх. Досі не збагну, як це могло трапитись? Доки ми їх шукали в степах, час було втрачено, і перси встигли першими дістатися до рятівного мосту. Виходить, що персів ми хоч і побідили, але повністю не знищили, як то треба було, а лише вигнали їх з ганьбою із своєї землі. – Помовчав, замислено в далину дивлячись. Але й це немало. Бо це – велика і славна побіда. І нею ми зміцнили своє становище, відчули себе силою, яка здатна ламати хребет іншій, ще більшій силі. Тепер ми будемо наводити лад у себе вдома, у своєму краї. Будемо гуртувати, збирати і зміцнювати Скіфію, щоб жоден ворог не посмів більше зазіхати на наші краї. А щодо персів, то маю ось що сказати вам, вожді мої: чи будемо сидіти й радіти, що перси втікають за Істром, що ми їх побили малою своєю кров'ю, а чи, може, сидіти нам ще рано?</p> <p><img height="340" width="454" src="/assets/courseware/v1/6003a27eda9bd0a8c21a7f6877eff6f9/asset-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@asset+block/image17.jpg" alt="Перські воїни з гвардії «Безсмертних» царя Дарія Великого. Мозаїка з його палацу в Сузах, бл. 510 року до н. е. Лувр, (Франція)" /><img src="${image017}" alt="" style="width: 100%;" /></p> <figure><figcaption class="imgcaption">Перські воїни з гвардії «Безсмертних» царя Дарія Великого. Мозаїка з його палацу в Сузах, бл. 510 року до н. е., Лувр, Франція</figcaption></figure> <p>– Дозволь слово мовити, владико, – забасив дебелий та кремезний скіфський богатир, вождь Таксакіс, аж чорний від степової засмаги. – Хто як, а тільки я радіти не збираюся. Я такий, що ще поганявся б за Дарієвим воїнством. А чого? Руки мої ще тримають зброю, то чого сидіти і радіти? Гнати персів треба, гнати і за Істром, – і погладив свою дубину, оковану залізом. – А потрощив я перських голів чимало, ой потрощив! Так і лущив їх, так і лущив, як шкаралупу!</p> <p>– Владико, дозволь слово мовити, – озвався Тапур, ставлячи на білу повсть золоту чашу. Іданфірс кивнув головою, запрошуючи його говорити. – Я думаю, що треба негайно послати за Істр наше військо і поганяти Дарія ще й у тамтешніх краях. Заодно ми провчимо й фракійців у лисячих шапках – більшість із них виступила на боці персів, ворогів наших.</p> <p>– Якщо не провчимо лисячі шапки, – втрутився Скопасіс, – то не будемо мати спокою на заході скіфських земель. Ти знаєш, владико, що фракійці давно зазіхають на наше добро, не раз їхні зграї перепливали Істр і шастали в наших краях – жінок ловили наших, коней. Настав час дати лисячим шапкам по… шапках! – весело вигукнув Скопасіс. – І дозволь, владико, це зробити мені!</p> <p>Примружившись, Іданфірс потеплілими очима дивився на Скопасіса – одного з найвідоміших своїх вождів. Хитрий, кмітливий, везучий Скопасіс! Хоч трохи довірливий – іонійці й скористалися цим. Але навчений раз, вдруге Скопасіс не швидко повірить лисячим словам ворогів.</p> <figure><img src="${image018}" alt="" style="width: 100%;" /><img height="252" width="378" src="/assets/courseware/v1/ddda0a9020c68c27481dd5f6adf7b1e7/asset-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@asset+block/image18.jpg" alt="Скіфська чаша з Гайманової могили" /> <figcaption class="imgcaption">Скіфська чаша із Гайманової могили.</figcaption></figure> <p>– Що ж, бути по-твоєму, – Іданфірс ляснув долонею по коліні. – Дай по шапці лисячим шапкам! На поміч тобі даю Таксакіса. Удвох поколошкаєте за Істром персів і будете їх гнати доти, доки вони не забудуть дорогу в наші краї!</p> <p>– Я готовий! – вигукнув Таксакіс, однією рукою піднімаючи свою важенну дубину. – Ох і погуляє оця штука по перських головах ще й за Істром!.. Відведу душечку свою, відведу…</p> <p>– Тапур залишиться зі мною, – підсумував Іданфірс. – Вдома зараз теж клопоту чимало, та й племена деякі треба провчити. Ті, які нам не хочуть коритися. А чого – ми тепер сила і будь-яку силу скрутимо в баранячий ріг!</p> <p>Як було вирішено, так і вчинено: відбірні кінні війська під орудою вождів Скопасіса і Таксакіса перейшли невдовзі Істр (скіфи знали броди на Істрі) й кинулись в погоню за персами, «віддячуючи» заодно і їхнім спільникам – фракійцям.</p> <p>За шістдесят днів і ночей перського походу в Скіфію, коли він ні на одну мить не випускав із свого ясного розуму хід війни, Іданфірс постарів, зсутулився, ізсохся, зробившись ще меншим, ще тендітнішим на вигляд і ніби увесь аж світився. Протягом тих шістдесяти днів і ночей війни він віддавав всього себе перемозі, віддавав до останньої краплі сили й життєвої снаги. І тепер тихо, на очах у люду свого догорав, як суха бадилина. Молоді та дужі його вожді ганялись десь за Істром за персами, скіфський люд з піснями повертався з півночі у свої кочовища, а владика їхній ніби вже нічого не бачив і не чув, і нічому не радувався. Віддавши всього себе перемозі, він більше собі вже не належав, і здавалось, що все інше його вже не цікавить, не хвилює. Він з трудом вже сідав на коня, а потім і зовсім перестав підходити до нього, зробився тихим, мовчазним та все думав, що час йому, що пора йому вже збиратися у світ пращурів. У цьому світі він своє зробив – врятував край свій від чужинської навали, віддав всього себе побіді, тож більше йому в цьому світі робити нічого. Відчував, що життя його завершувало своє останнє коло.</p> <p>І добре – дякуючи богам! – завершувало. Для чого людина живе у світі білому, думав Іданфірс і беззвучно шепотів сухими, синюватими губами: а заради справи, якій людина служить. Справа ж його, як владики Скіфії – захист землі рідної. Він захистив її, виконав свій священний обов'язок, тепер можна передати Золоту Вуздечку молодим. Хай вони володарюють і захищають край свій. А він своє зробив, і справа його, якій служив – перемогла. Тепер нове життя почнеться у цих краях, а нове життя завжди належить молодим.</p> <p>Для чого людина живе на світі білому?</p> <p>Щоб слід свій лишити на чорній землі під ясним сонцем. Він лишив свій слід, і добрий слід лишив на землі своїй. Тож – пора. До прадідів, до пращурів.</p> <p><img height="768" width="768" src="/assets/courseware/v1/f84df5110d370852b1233f3d231d988a/asset-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@asset+block/image19.jpg" alt="Золота монета НБУ «Пектораль»" /></p> <figure><img src="${image019}" alt="" style="width: 50%;" /> <figcaption class="imgcaption">Золота монета НБУ «Пектораль»</figcaption></figure> <p>…Минуть віки, не один десяток їх пронесеться над скіфською землею, а люд скіфський з уст в уста передаватиме легенди про старого, і мудрого, і хитрого владику Іданфірса, про те, як він переміг велетенську орду чужинського царя. Переміг не більшим військом, а великим хистом полководця, не проливши при цьому скіфської крові… Майбутні покоління співатимуть героїчних пісень про подвиг Іданфірса, передаватимуть перекази, де правда і фантазія вже переплетуться навічно, воїни і вожді в шанобі завмиратимуть при одній лише згадці цього славетного імені, і кожний скіф, опоясаний акінаком, клястиметься іменем Іданфірса, як іменем самого бога. І виросте легендарна постать Іданфірса, і стане він найбільшим скіфським велетом для всіх майбутніх поколінь, і всі будуть свято вірити, що за життя Іданфірс і справді був богатирем, якого досі світ не знав і не скоро знатиме.</p> <p>І слава про скіфів, як про непереможний народ воїнів, нестримних Вершників з Луками, облетить всі тамтешні народи і племена, прогримить у віках і набагато переживе самих скіфів.</p> <h3 style="color: blue;">Поміркуйте!</h3> <ul> <li>Як закінчує свій життєвий шлях скіфський цар Іданфірс?</li> <li>Для чого, на його думку, живе людина?</li> <li>У чому сила і міць Іданфірса як скіфського велета?</li> <li>Чи справді слава про непереможних скіфів пережила їх самих?</li> </ul> </div> </div> </div> <script type="text/javascript"> (function (require) { require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () { require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) { DateUtilFactory.transform('.localized-datetime'); }); }); }).call(this, require || RequireJS.require); </script> <script> function emit_event(message) { parent.postMessage(message, '*'); } </script> </div>

<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Gramota+IntYac+2014_T1" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@vertical+block@2ccfda55d9844d50a2c3f4baad4c8f1d" data-request-token="9ad482c8238011f08200d221cfe667a5" data-graded="False" data-has-score="False"> <div class="vert-mod"> <div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@html+block@5e55b6f81d4d4d6ab53e377930e79234"> <div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Gramota+IntYac+2014_T1" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@html+block@5e55b6f81d4d4d6ab53e377930e79234" data-request-token="9ad482c8238011f08200d221cfe667a5" data-graded="False" data-has-score="False"> <script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args"> {"xmodule-type": "HTMLModule"} </script> <p>Найкраще пролити світло на існування давніх міст можуть археологічні пошуки, а особливо якщо в них беруть участь представники кількох держав. Про такі спільні українсько-польські дослідження ви дізнаєтесь, перейшовши на сайт проєкту «Culture.pl/ua». З інтерв’ю Р. Крамаря з польським професором </p> <p>А. Твардецький ви дізнаєтеся про дослідження Ольвії.</p> <p><span style="color: #0000ff;">Прочитайте це інтерв’ю та поміркуйте.</span></p> <p>—<span style="white-space: pre;"> </span>Від  Інституту археології та етнології Польської академії наук до Ольвії відстань 1002 км. А яка відстань до цього давнього міста від вашої школи?</p> <p>—<span style="white-space: pre;"> </span>Які нові факти про Ольвію вдалося відкрити польським дослідникам?</p> <p>—<span style="white-space: pre;"> </span>Яка роль сучасних методів досліджень у цих відкриттях?</p> <p></p> </div> </div> </div> <script type="text/javascript"> (function (require) { require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () { require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) { DateUtilFactory.transform('.localized-datetime'); }); }); }).call(this, require || RequireJS.require); </script> <script> function emit_event(message) { parent.postMessage(message, '*'); } </script> </div>

<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Gramota+IntYac+2014_T1" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@vertical+block@dc1d61a0d7134e47875cdb58822b81c7" data-request-token="9ad482c8238011f08200d221cfe667a5" data-graded="False" data-has-score="False"> <div class="vert-mod"> <div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@html+block@0204300b0fac4ae18180ebe3ebde6048"> <div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Gramota+IntYac+2014_T1" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@html+block@0204300b0fac4ae18180ebe3ebde6048" data-request-token="9ad482c8238011f08200d221cfe667a5" data-graded="False" data-has-score="False"> <script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args"> {"xmodule-type": "HTMLModule"} </script> <p>Якщо ви хочете більше дізнатися про життя грецького міста Ольвії, запрошуємо відвідати Національний історико-археологічний заповідник «Ольвія» поблизу с. Парутине в Миколаївській області.</p> <p>Археологічні розкопки на місці давнього грецького городища розпочалися ще наприкінці ХVІІІ ст., а статус заповідника цій території надано в 1926 році.</p> <p>На території заповідника ви можете побачити городище та некрополь стародавньої Ольвії. Однак нижня частина городища нині затоплена водами Бузького лиману.</p> <p><img height="226" width="605" src="/assets/courseware/v1/c1c277852c2664b5858f7a2325e37608/asset-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@asset+block/image19_1.jpg" alt="Будівля музею м. Ольвії" /></p> <p><em>Будівля музею м. Ольвії</em></p> <p>Цікавою є експозиція музею, у якій представлено зразки ольвійської чорнолакової кераміки, прикраси, мистецькі витвори майстрів давнього полісу.</p> <p>• Здійсніть в інтернеті віртуальну екскурсію до заповідника та музею Ольвії. Порівняйте побачене там з описами в романі В. Чемериса. Наскільки точно письменникові вдалося відтворити культуру й побут еллінів?</p> <p></p> </div> </div> </div> <script type="text/javascript"> (function (require) { require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () { require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) { DateUtilFactory.transform('.localized-datetime'); }); }); }).call(this, require || RequireJS.require); </script> <script> function emit_event(message) { parent.postMessage(message, '*'); } </script> </div>

<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Gramota+IntYac+2014_T1" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@vertical+block@38a7f4cf1b4e4dbdb9a3a2985e7b6a1f" data-request-token="9ad482c8238011f08200d221cfe667a5" data-graded="False" data-has-score="False"> <div class="vert-mod"> <div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@problem+block@261735a918174ff69646bdf5ff925ceb"> <div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-problem xmodule_display xmodule_ProblemBlock" data-course-id="course-v1:Gramota+IntYac+2014_T1" data-block-type="problem" data-usage-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@problem+block@261735a918174ff69646bdf5ff925ceb" data-request-token="9ad482c8238011f08200d221cfe667a5" data-graded="False" data-has-score="True"> <div class="page-banner"><div class="alert alert-warning"><span class="icon icon-alert fa fa fa-warning" aria-hidden="true"></span><div class="message-content">Тест 1 доступне для перегляду та виконання після <a href=/register>реєстрації</a>/<a href=/login>авторизації</a> на платформі.</div></div></div> </div> </div> <div class="vert vert-1" data-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@problem+block@8e8f4edfab604399b9e3a3c4b7b00c78"> <div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-problem xmodule_display xmodule_ProblemBlock" data-course-id="course-v1:Gramota+IntYac+2014_T1" data-block-type="problem" data-usage-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@problem+block@8e8f4edfab604399b9e3a3c4b7b00c78" data-request-token="9ad482c8238011f08200d221cfe667a5" data-graded="False" data-has-score="True"> <div class="page-banner"><div class="alert alert-warning"><span class="icon icon-alert fa fa fa-warning" aria-hidden="true"></span><div class="message-content">Тест 2 доступне для перегляду та виконання після <a href=/register>реєстрації</a>/<a href=/login>авторизації</a> на платформі.</div></div></div> </div> </div> <div class="vert vert-2" data-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@problem+block@a3339068ccb74991af72c3e3aceba2be"> <div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-problem xmodule_display xmodule_ProblemBlock" data-course-id="course-v1:Gramota+IntYac+2014_T1" data-block-type="problem" data-usage-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@problem+block@a3339068ccb74991af72c3e3aceba2be" data-request-token="9ad482c8238011f08200d221cfe667a5" data-graded="False" data-has-score="True"> <div class="page-banner"><div class="alert alert-warning"><span class="icon icon-alert fa fa fa-warning" aria-hidden="true"></span><div class="message-content">Тест 3 доступне для перегляду та виконання після <a href=/register>реєстрації</a>/<a href=/login>авторизації</a> на платформі.</div></div></div> </div> </div> <div class="vert vert-3" data-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@problem+block@a63b9a48b0454b7eb9891fe36665685b"> <div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-problem xmodule_display xmodule_ProblemBlock" data-course-id="course-v1:Gramota+IntYac+2014_T1" data-block-type="problem" data-usage-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@problem+block@a63b9a48b0454b7eb9891fe36665685b" data-request-token="9ad482c8238011f08200d221cfe667a5" data-graded="False" data-has-score="True"> <div class="page-banner"><div class="alert alert-warning"><span class="icon icon-alert fa fa fa-warning" aria-hidden="true"></span><div class="message-content">Тест 4 доступне для перегляду та виконання після <a href=/register>реєстрації</a>/<a href=/login>авторизації</a> на платформі.</div></div></div> </div> </div> <div class="vert vert-4" data-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@problem+block@e1555b109d19415b80440b73fd25e996"> <div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-problem xmodule_display xmodule_ProblemBlock" data-course-id="course-v1:Gramota+IntYac+2014_T1" data-block-type="problem" data-usage-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@problem+block@e1555b109d19415b80440b73fd25e996" data-request-token="9ad482c8238011f08200d221cfe667a5" data-graded="False" data-has-score="True"> <div class="page-banner"><div class="alert alert-warning"><span class="icon icon-alert fa fa fa-warning" aria-hidden="true"></span><div class="message-content">Тест 5 доступне для перегляду та виконання після <a href=/register>реєстрації</a>/<a href=/login>авторизації</a> на платформі.</div></div></div> </div> </div> <div class="vert vert-5" data-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@problem+block@80252fe10cd64777bea641dc48e04efb"> <div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-problem xmodule_display xmodule_ProblemBlock" data-course-id="course-v1:Gramota+IntYac+2014_T1" data-block-type="problem" data-usage-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@problem+block@80252fe10cd64777bea641dc48e04efb" data-request-token="9ad482c8238011f08200d221cfe667a5" data-graded="False" data-has-score="True"> <div class="page-banner"><div class="alert alert-warning"><span class="icon icon-alert fa fa fa-warning" aria-hidden="true"></span><div class="message-content">Тест 6 доступне для перегляду та виконання після <a href=/register>реєстрації</a>/<a href=/login>авторизації</a> на платформі.</div></div></div> </div> </div> </div> <script type="text/javascript"> (function (require) { require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () { require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) { DateUtilFactory.transform('.localized-datetime'); }); }); }).call(this, require || RequireJS.require); </script> <script> function emit_event(message) { parent.postMessage(message, '*'); } </script> </div>