<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Gramota+IntYac+2014_T1" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@vertical+block@9a26e48ad88a4299b5403c68bc2e71ce" data-request-token="8bf7bace25d111f0a2766e6c8d0c5edf" data-graded="False" data-has-score="False"> <div class="vert-mod"> <div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@html+block@4d3607b354684326af89a313182a3055"> <div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Gramota+IntYac+2014_T1" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@html+block@4d3607b354684326af89a313182a3055" data-request-token="8bf7bace25d111f0a2766e6c8d0c5edf" data-graded="False" data-has-score="False"> <script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args"> {"xmodule-type": "HTMLModule"} </script> <p>Більшість поетів реалізму були революціонерами, мужньо ставали на боротьбу з імперською тиранією. Точно втілив долю й ідеали  свої та свого покоління молодий І. Франко — в образі каменярів, які затято розбивають скалу зла, щоб  прокласти шлях нащадкам до світлого майбутнього (вірш «Каменярі»):</p> <p><span style="white-space: normal;"><span style="white-space:pre"> </span>Та слави лю́дської зовсíм ми не бажали,<br /></span><span style="white-space:pre"> </span>Бо не герої ми i не богатирi.<br /><span style="white-space:pre"> </span>Нi, ми невольники, хоч добровiльно взя́ли<br /><span style="white-space:pre"> </span>На себе пута. Ми рабами волi стали:<br /><span style="white-space:pre"> </span>На шля́ху поступу ми лиш каменярi…</p> <p></p> <p><span style="white-space: normal;"><span style="white-space:pre"> </span>Отак ми всi йдемо, в одну громаду ску́тi<br /></span><span style="white-space:pre"> </span>Святою думкою, а мо́лоти в руках.<br /><span style="white-space:pre"> </span>Нехай прокля́тi ми i свiтом позабутi!<br /><span style="white-space:pre"> </span>Ми ломимо скалу, рiвняєм правдi пу́тi,<br /><span style="white-space:pre"> </span>I щастя всiх прийде по наших аж кiстках.</p> <p>Вельми місткий образ – «раби волі», тобто це люди, які добровільно, попри осуд затурканого суспільства, сум і страждання рідних,  цілком присвятили себе боротьбі за правду, за Україну. До речі, цей вірш двадцятидворічний Франко написав після  першого арешту, який зруйнував його кар’єру,  особисте щастя, підірвав здоров’я  та  не зламав його переконань.</p> <p>Закономірно, що ці митці-революціонери й художнє слово розглядали насамперед як зброю у боротьбі за звільнення пригнобленого народу, безпосередньо реаґували на злобу дня. Це теж реалістична настанова. Такий суто практичний підхід посилював актуальність, суспільну роль поезії. Але й незрідка спричиняв мистецькі вади – декларативність , захоплення плакатними закликами, гаслами, спрощену, вторинну образність, невибагливу художню форму тощо.</p> <p>Переважно реалістичні, публіцистичні за стилем вірші Бориса Грінченка. У них переважають громадянсько-патріотичні мотиви.</p> <p><img height="1084" width="684" src="/assets/courseware/v1/59500cdf9a8aee0cca595751fb753189/asset-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@asset+block/51_1.png" alt="Б. Грінченко з дружиною та донькою" /></p> <p>Для Грінченка поезія – це насамперед знаряддя у змаганні за національне і соціальне визволення рідного народу. Найчастіше в них ідеться про страдницьке життя простолюду:</p> <p><span style="white-space: normal;"><span style="white-space:pre"> </span>Убогії ниви, убогії села,<br /></span><span style="white-space:pre"> </span>Убогий обшарпаний люд,<br /><span style="white-space:pre"> </span>Смутнії картини, смутні, невеселі,<br /><span style="white-space:pre"> </span>А інших не знайдеш ти тут. </p> <p>Такі картини пригнічують, але водночас надихають на боротьбу, протест, обстоювання народних прав. Тому життєвим ідеалом для себе поет обирає <span style="white-space:pre"> </span>працю для народу: «До праці», «Хлібороб», «Я зрікся мрій…». Авторську оцінку такої праці виразно характеризують епітети: тяжка, щира, кривава, поважна, міцна, свята, невтомна. На переконання митця, ця праця принесе плоди лише тоді, коли поєднуватиметься з боротьбою і любов’ю: «Боротися і працювати, щоб нам добути долі»; «Тільки ідея не згине праці й любові».</p> <p>Вірність цій ідеї Грінченко довів своєю долею. Народившись у зросійщеній дворянській сім’ї, став, проте, українським націоналістом, уже в школі увійшов до підпільного революційного гуртка, за що його кинули у в’язницю, де він захворів на туберкульоз. Пізніше обрав шлях народного вчителя та письменника й перекладача, видав сотні патріотичних і просвітницьких книжок для народу. Був співорганізатором першої  підпільної державницької організації на Наддніпрянщині – «Братства тарасівців». Разом із дружиною уклав великий тлумачний словник української мови. Про нього говорили: «Більше працював, ніж жив». Тернистим шляхом народної вчительки й письменниці пішла і його дружина Марія Загі́рня. Їхня донька Настя теж стала літераторкою і революціонеркою. Після поразки революції 1905 р. її, двадцятитрирічну, замучили в тюрмі. Невдовзі помер немовлям і її єдиний син.</p> <p><span style="color: #0000ff;"><strong>Поміркуйте!</strong></span></p> <p>• У 5 класі ви вже вивчали оповідання Б. Грінченка «Украла». Пригадайте, що примусило дівчинку Олександру вкрасти хліб в однокласниці? Як учитель і школярі відреаґували на такий її вчинок?</p> <p>Павло Грабовський у вірші «Швачка» з любов’ю і співчуттям змальовує образ  змученої жінки. У неї «рученьки терпнуть, злипаються віченьки». Але швачка мусить «з раннього ранку до пізньої ніченьки» вертіти щодня голкою,  щоб заробити бодай на черствий шматок хліба.</p> <p> Такий же стражденний і герой вірша «Робітникові».  Він працює «на других дні і ночі». Але для хазяїна ця людина – лише дешевий товар: що тяжче гарува́тиме, то більше після роботи заглядатиме в чарку, знесилений і одурманений, не замислюватиметься про  справедливість. Так і задубне колись посеред вулиці, бо навіть власного кутка не має.</p> <p><img height="698" width="485" src="/assets/courseware/v1/2c56c92bcc64e0b1f8c3b2c46f948f6d/asset-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@asset+block/51_2.jpg" alt="М. Ярошенко. Кочегар" /></p> <p><em>М. Ярошенко. Кочегар</em></p> <p>Згадує поет добрим словом і тих справжніх інтеліґентів, які присвятили своє життя  служінню рідному народові. Такою є сільська вчителька із вірша «Трудівниця». Вона «рук і на час не складала, щиро кохала діток».  Та не тільки вчила малечу грамоті, але й була кращою подругою-порадницею для  селян: «В не́погідь, стужу злиденну / (Певно, сама сирота!) / Зайде в хатину нужденну, / Словом усіх повіта́».</p> <p><img height="373" width="518" src="/assets/courseware/v1/30ac7ba693f22f06fec2f74ae5e6b9c0/asset-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@asset+block/51_3.jpg" alt="М. Пимоненко. Приїзд учительки" /></p> <p><em>М. Пимоненко. Приїзд учительки</em></p> <p>І ось ця тендітна жінка, не витримавши злигоднів та холоднечі, помирає. Смерть улюбленої вчительки болісно переживає все село, а особливо діти: «Що дітвора голосила, – просто не чути попів».</p> <p></p> <div id="gtx-trans" style="position: absolute; left: -65px; top: 3636.05px;"> <div class="gtx-trans-icon"></div> </div> </div> </div> </div> <script type="text/javascript"> (function (require) { require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () { require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) { DateUtilFactory.transform('.localized-datetime'); }); }); }).call(this, require || RequireJS.require); </script> <script> function emit_event(message) { parent.postMessage(message, '*'); } </script> </div>

<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Gramota+IntYac+2014_T1" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@vertical+block@96d779a086f741a984b308fa16c16735" data-request-token="8bf7bace25d111f0a2766e6c8d0c5edf" data-graded="False" data-has-score="False"> <div class="vert-mod"> <div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@html+block@3176665e6a824908b7b7ae2f4d1576fe"> <div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Gramota+IntYac+2014_T1" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@html+block@3176665e6a824908b7b7ae2f4d1576fe" data-request-token="8bf7bace25d111f0a2766e6c8d0c5edf" data-graded="False" data-has-score="False"> <script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args"> {"xmodule-type": "HTMLModule"} </script> <p>Сина відомого поета-реаліста Павла Грабовського Бориса називають «батьком українського телебачення». </p> <p>Розширити ваше уявлення про життя Павла Грабовського допоможе кінодокументальний нарис «Творчість Павла Грабовського» із циклу «…про країну» на телеканалі «р1». А про винаходи геніального інженера Бориса Грабовського ви дізнаєтеся, прочитавши статтю Мар’яни Шевелєвої «Борис Грабовський — піонер на ниві світового телебачення» на сайті «Український інтерес».</p> <p><span style="color: #0000ff;"><strong>Поміркуйте!</strong></span></p> <p>•<span style="white-space: pre;"> </span>Які ідеали були в  родині Грабовських?</p> <p>•<span style="white-space: pre;"> </span>Які риси характеру, притаманні батькові і сину, сприяли досягненню ними своїх життєвих цілей?</p> <p>•<span style="white-space: pre;"> </span>Які ідеї Павла Грабовського і винаходи Бориса Грабовського  сприяли прогресивному суспільному поступу та популярності України у світі?</p> <p></p> </div> </div> </div> <script type="text/javascript"> (function (require) { require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () { require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) { DateUtilFactory.transform('.localized-datetime'); }); }); }).call(this, require || RequireJS.require); </script> <script> function emit_event(message) { parent.postMessage(message, '*'); } </script> </div>

<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Gramota+IntYac+2014_T1" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@vertical+block@ab3abefe958a473487162473174e3de9" data-request-token="8bf7bace25d111f0a2766e6c8d0c5edf" data-graded="False" data-has-score="False"> <div class="vert-mod"> <div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@html+block@4251c597d3814ecb891674e9988aa246"> <div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Gramota+IntYac+2014_T1" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@html+block@4251c597d3814ecb891674e9988aa246" data-request-token="8bf7bace25d111f0a2766e6c8d0c5edf" data-graded="False" data-has-score="False"> <script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args"> {"xmodule-type": "HTMLModule"} </script> <p>Завдяки винаходам Бориса Грабовського почало розвиватися телебачення. Щоб дізнатися про його історію, ви можете відвідати Музей телебачення Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ), який відкрився 2006 р., до 55-ї річниці українського телевізійного мовлення. Його експозиція налічує понад 800 експонатів, серед яких – перші телевізори на основі пристроїв Грабовського-сина.</p> </div> </div> </div> <script type="text/javascript"> (function (require) { require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () { require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) { DateUtilFactory.transform('.localized-datetime'); }); }); }).call(this, require || RequireJS.require); </script> <script> function emit_event(message) { parent.postMessage(message, '*'); } </script> </div>

<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Gramota+IntYac+2014_T1" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@vertical+block@dea673a68a904902a9c5f5a67dba4c69" data-request-token="8bf7bace25d111f0a2766e6c8d0c5edf" data-graded="False" data-has-score="False"> <div class="vert-mod"> <div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@problem+block@d52a11fbe7874f94a6ab10c9f49ed241"> <div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-problem xmodule_display xmodule_ProblemBlock" data-course-id="course-v1:Gramota+IntYac+2014_T1" data-block-type="problem" data-usage-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@problem+block@d52a11fbe7874f94a6ab10c9f49ed241" data-request-token="8bf7bace25d111f0a2766e6c8d0c5edf" data-graded="False" data-has-score="True"> <div class="page-banner"><div class="alert alert-warning"><span class="icon icon-alert fa fa fa-warning" aria-hidden="true"></span><div class="message-content">Тест до теми 51 доступне для перегляду та виконання після <a href=/register>реєстрації</a>/<a href=/login>авторизації</a> на платформі.</div></div></div> </div> </div> </div> <script type="text/javascript"> (function (require) { require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () { require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) { DateUtilFactory.transform('.localized-datetime'); }); }); }).call(this, require || RequireJS.require); </script> <script> function emit_event(message) { parent.postMessage(message, '*'); } </script> </div>