<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Gramota+IntYac+2014_T1" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@vertical+block@fbb5ec17104441fbb845cf2d7921f531" data-request-token="2c2d834624b211f09b588a397ab96070" data-graded="False" data-has-score="False">
<div class="vert-mod">
<div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@html+block@ce268fb031be4fce815c9e75cd155887">
<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Gramota+IntYac+2014_T1" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@html+block@ce268fb031be4fce815c9e75cd155887" data-request-token="2c2d834624b211f09b588a397ab96070" data-graded="False" data-has-score="False">
<script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args">
{"xmodule-type": "HTMLModule"}
</script>
<p>Філософське підґрунтя романтизму</p>
<p>Німецький філософ Йоган Гердер запропонував програму оновлення мистецтва через звернення до його народно-національних джерел.</p>
<p><img height="341" width="265" src="/assets/courseware/v1/e41999c4056b5a7c811d61f9b825bd15/asset-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@asset+block/43_1.jpg" alt="Й. Штрекер. Портрет Йогана Гердера" /></p>
<p><em>Й. Штрекер. Портрет Йогана Гердера</em></p>
<p> 1796 р. в німецькому місті Є́ні виник гурток романтиків, до якого входили філософи й письменники — брати Авґуст і Фрідріх Шле́ґелі, Вільге́льм Ва́кенродер, Нова́ліс, Людвіґ Тік. Розвиваючи ідеї Канта, єнські романтики дійшли висновку, що пізнання є насамперед самопізнанням людини. Філософи доводили, що центром буття є насамперед митець-деміург, який силою своєї уяви творить світ.</p>
<p>Визначальною в українському романтизмі стала народно-фольклорна течія. Її представники брали за взірець для своєї творчості фольклорні мотиви, образи, художні прийоми, розвивали й популяризували народну мову, змальовували життя простого народу.</p>
<p>Прихід романтизму спричинив розквіт в українській літературі насамперед поезії. Провідна роль у розвитку романтизму як напряму належала Харківській школі романтиків. Це був гурток літераторів і науковців, що навчалися чи працювали в Харківському університеті. Засновник гуртка — професор і поет Ізмаїл Срезневський. У різний час до нього входили Петро Гулак-Артемовський, Левко Боровиковський, Амвросій Метлинський, Микола Костомаров, Михайло Петренко та ін. </p>
<p>На західноукраїнських землях нову українську літературу започаткував гурток «Руська трійця». У 1832 р. щиро заприятелювали троє студентів Львівської семінарії — Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич та Яків Головацький. Через те семінаристи прозвали їх жартома «руською трійцею». Зблизила їх любов до рідного слова, пісні, мрія про відродження України. </p>
<p>Незабаром вони згуртували навколо себе національно свідомих юнаків із кола львівського студентства. Так виник гурток однодумців «Руська трійця». Душею товариства «Руська трійця» був Маркіян Шашкевич. Він мав неабиякі організаторські здібності, талант палкого промовця та агітатора, вирізнявся найпослідовнішим патріотизмом.</p>
<p><img height="1056" width="1269" src="/assets/courseware/v1/82453264281b1309012f74a88e5e28e1/asset-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@asset+block/43_2.png" alt="Пам’ятник М. Шашкевичу в м. Зо́лочеві на Львівщині" /></p>
<p>Товариство видавало альманах «Русалка Дністровая», що і за змістом, і за формою був явищем романтичним. Чому?</p>
<p>● Дуже високо цінуючи фольклор як основу літератури, упорядники спочатку розмістили в альманасі велику добірку народних пісень, а тоді вже власні твори, стилізовані під фольклор. </p>
<p>● Мова альманаху виростає з народної і відкидає штучну класицистичну книжну мову.</p>
<p>● У «Передслів’ї» (передмові) М. Шашкевич проголошує ідею єднання розділеної нації, закликає до праці задля народу, підкреслює провідне значення наддніпрянських фольклористів і письменників для становлення нової української літератури. </p>
<p>Гуртківці підготували два збірники фольклорних записів і власних творів. Проте цензура не дала дозволу на друк, зазначивши, що книжки написані «хлопською» мовою та «незаконним» слов’янським шрифтом (кирилицею), а не латинським.</p>
<p>Тому третій збірник — «Русалку Дністровую» — довелося видавати за кордоном, у столиці Угорщини Будапешті. Альманах побачив світ наприкінці 1836 р., щоправда, датований він був уже наступним роком. Отож саме 1837-й вважають роком народження нової української літератури на Галичині.</p>
<p>Основну частину тисячного накладу, яку видавець надіслав до Львова, конфіскувала поліція. Проте навіть ті поодинокі примірники, що дійшли до читачів (близько двохсот), не одного галичанина покликали до активної національної й мистецької праці. Кілька книжок потрапили у Наддніпрянську Україну, і на них відгукнулися прихильні культурні діячі. Тобто книжка таки виконала місію національного єднання.</p>
<p></p>
</div>
</div>
</div>
<script type="text/javascript">
(function (require) {
require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () {
require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) {
DateUtilFactory.transform('.localized-datetime');
});
});
}).call(this, require || RequireJS.require);
</script>
<script>
function emit_event(message) {
parent.postMessage(message, '*');
}
</script>
</div>
<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Gramota+IntYac+2014_T1" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@vertical+block@3a209e7f3b0a4135b946ac39830a4045" data-request-token="2c2d834624b211f09b588a397ab96070" data-graded="False" data-has-score="False">
<div class="vert-mod">
<div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@html+block@fe7d4ff587974f1196326c1fcace5780">
<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Gramota+IntYac+2014_T1" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@html+block@fe7d4ff587974f1196326c1fcace5780" data-request-token="2c2d834624b211f09b588a397ab96070" data-graded="False" data-has-score="False">
<script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args">
{"xmodule-type": "HTMLModule"}
</script>
<p>Нині в медіа популярними є аудіозаписи, які поширюють в інтернеті, — подкасти. Цей термін утворено у 2004 р. від назви популярного тоді музичного програвача iPod та англійського слова broadcast, що означає «трансляція, мовлення».</p>
<p>Розрізняють два види подкастів:</p>
<p>•<span style="white-space: pre;"> </span>діалоги — люди ведуть розмову на певну тему;</p>
<p>•<span style="white-space: pre;"> </span>монологи — своєрідні аудіосторії.</p>
<p>Подкасти зручні тим, що їх можна слухати в будь-якому місці та в будь-який час.</p>
<p>Знайдіть в інтернеті та прослухайте подкаст про Романтизм із серії Kult. </p>
<p><img height="239" width="611" src="/assets/courseware/v1/57a5551f4c4220eecab8e6e4ace74fd5/asset-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@asset+block/43_3.png" alt="" /></p>
<p><span style="color: #0000ff;"><strong>Поміркуйте!</strong></span></p>
<p>•<span style="white-space: pre;"> </span>До якого виду подкастів належить цей аудіозапис?</p>
<p>•<span style="white-space: pre;"> </span>Хто бере участь у записі?</p>
<p>•<span style="white-space: pre;"> </span>Про яких відомих вам українських і зарубіжних письменників ідеться?</p>
<p>•<span style="white-space: pre;"> </span>Що вам було найбільш цікавим у цьому подкасті?</p>
<p></p>
</div>
</div>
</div>
<script type="text/javascript">
(function (require) {
require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () {
require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) {
DateUtilFactory.transform('.localized-datetime');
});
});
}).call(this, require || RequireJS.require);
</script>
<script>
function emit_event(message) {
parent.postMessage(message, '*');
}
</script>
</div>
<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Gramota+IntYac+2014_T1" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@vertical+block@19280478636c4d03a942cf88a55c555e" data-request-token="2c2d834624b211f09b588a397ab96070" data-graded="False" data-has-score="False">
<div class="vert-mod">
<div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@html+block@66fcd7be4df0414585828e934fc92b0e">
<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Gramota+IntYac+2014_T1" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@html+block@66fcd7be4df0414585828e934fc92b0e" data-request-token="2c2d834624b211f09b588a397ab96070" data-graded="False" data-has-score="False">
<script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args">
{"xmodule-type": "HTMLModule"}
</script>
<p>У Європі створено кілька музеїв романтизму. У Мадриді експозиції такого музею представлені в будинку кінця XVIII cт. Багато предметів належали іспанському письменнику-романтику Маріано Хосе де Ларра. У польському містечку Опіногурі музей романтизму розташований у відреставрованому неоготичному палаці, а велика експозиція в ньому присвячена представникові польського романтизму — поетові й драматургу Зигмунту Красинському.</p>
<p>У Львові відкрито музей-заповідник, присвячений альманахові поетів-романтиків «Русалка Дністрова». Знайдіть в інтернеті та відвідайте його сайт. Ознайомтеся з експозиціями музею, присвяченими розвитку романтизму на українських землях.</p>
<p><img height="221" width="623" src="/assets/courseware/v1/1731c87c3bbe99c256e9a4c75650b68f/asset-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@asset+block/43_5.jpg" alt="" /></p>
</div>
</div>
</div>
<script type="text/javascript">
(function (require) {
require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () {
require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) {
DateUtilFactory.transform('.localized-datetime');
});
});
}).call(this, require || RequireJS.require);
</script>
<script>
function emit_event(message) {
parent.postMessage(message, '*');
}
</script>
</div>
<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Gramota+IntYac+2014_T1" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@vertical+block@b10f70846d654e15aae62a8387ac71ad" data-request-token="2c2d834624b211f09b588a397ab96070" data-graded="False" data-has-score="False">
<div class="vert-mod">
<div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@problem+block@bbcf0a65b393452ca2f18b4ab787be2c">
<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-problem xmodule_display xmodule_ProblemBlock" data-course-id="course-v1:Gramota+IntYac+2014_T1" data-block-type="problem" data-usage-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@problem+block@bbcf0a65b393452ca2f18b4ab787be2c" data-request-token="2c2d834624b211f09b588a397ab96070" data-graded="False" data-has-score="True">
<div class="page-banner"><div class="alert alert-warning"><span class="icon icon-alert fa fa fa-warning" aria-hidden="true"></span><div class="message-content">Тест до теми 43 доступне для перегляду та виконання після <a href=/register>реєстрації</a>/<a href=/login>авторизації</a> на платформі.</div></div></div>
</div>
</div>
</div>
<script type="text/javascript">
(function (require) {
require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () {
require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) {
DateUtilFactory.transform('.localized-datetime');
});
});
}).call(this, require || RequireJS.require);
</script>
<script>
function emit_event(message) {
parent.postMessage(message, '*');
}
</script>
</div>
Завершення тесту
У вас залишилися невиконані завдання. Ви впевнені, що хочете завершити тест?
© Всі права захищено