<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Gramota+IntYac+2014_T1" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@vertical+block@fd420db1362f4640ae7da295560493a8" data-request-token="80c443acdc6f11f0a178b28c2cc60ed7" data-graded="False" data-has-score="False"> <div class="vert-mod"> <div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@html+block@478eed14b08d4c01bfd40732e4408f7d"> <div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Gramota+IntYac+2014_T1" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@html+block@478eed14b08d4c01bfd40732e4408f7d" data-request-token="80c443acdc6f11f0a178b28c2cc60ed7" data-graded="False" data-has-score="False"> <script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args"> {"xmodule-type": "HTMLModule"} </script> <p><span style="color: #0000ff;"><strong>Розвиток освіти в добу Бароко</strong></span></p> <p>Значного розвитку в добу Бароко набула українська освіта. Першим і найавторитетнішим вищим навчальним закладом у Східній Європі стала Києво-Могилянська академія. </p> <p><img height="490" width="910" src="/asset-v1:Gramota+UkrlitYac+2025_T1+type@asset+block@image44.png" alt="Циркульний корпус Києво-Могилянської академії" /></p> <p><em>Циркульний корпус Києво-Могилянської академії</em></p> <p>Спочатку діяла колегія, а в 1701 р. зусиллями гетьмана Івана Мазепи вона переросла в академію. Вчилися тут діти й заможних, і вбогих батьків, навіть жебраків. Чимало було студентів з інших слов’янських країн. </p> <p>Загальний курс навчання в академії тривав 12 років. Багато часу в кожному класі відводили вивченню різних мов: слов’янської, грецької, латинської, польської, староєврейської. Немало уваги приділяли і малюванню, музиці та співу. Великий хор цього навчального закладу славився не тільки в Україні, а й за її межами. Академію закінчили чимало відомих композиторів, художників, письменників, науковців. Довгі роки вона була твердинею розвитку української культури, захисту рідного православ’я, oпору агресивній російській політиці. Тому в 1817 р. за наказом імперського уряду її було закрито. </p> <p>Зі здобуттям незалежності України в 1991 р. Києво-Могилянську академію було відновлено, їй надано прав міжнародного університету. Нині це один із найавторитетніших в Україні закладів вищої освіти. </p> <p><span style="color: #0000ff;"><strong>Про письменство доби Бароко</strong></span></p> <p>Неабиякого розвитку набуло українське барокове письменство.  Тоді художню літературу розуміли значно ширше, ніж тепер. Зокрема, це поняття включало проповіді та історичні праці про певну добу.</p> <p>До такої історичної прози належать козацькі літописи. Їх так назвали, бо розповідають вони про козацьку добу і створені козаками. Під цією назвою об’єднано три літописи — Самови́дця, Григорія Граб’я́нки та Самі́йла Вели́чка.</p> <p>Козаки-літописці зосередили увагу насамперед на епохальних подіях від 1648 р. — початку Визвольної війни до 1709 р. — і до трагічної поразки І. Мазепи. З болем описуючи Велику Руїну нашого краю і дошукуючись причин, вони вдаються до книжних джерел, розпитують старих людей: «Через що і через кого спустошено тую нашу землю?».</p> <p><img height="521" width="600" src="/asset-v1:Gramota+UkrlitYac+2025_T1+type@asset+block@image45.jpg" alt="Український старовинний вертеп" /></p> <p><em>Український старовинний вертеп</em></p> <p>Літописи і стали відповіддю на це трагічне запитання. Головну причину лиха літописці вбачали у відсутності патріотизму, державницького мислення багатьох зі старши́ни й простолюду. Звідси й міжусобні чвари. Натомість взірцем патріотизму показане запорозьке козацтво. У цих творах докладно змальовано й уславлено образи найвидатніших очільників боротьби за українську свободу — Б. Хмельницького, І. Сірка, І. Мазепи.</p> <p>Бурхливо розвивались у бароковій Україні театральне мистецтво, драматургія. Насамперед шкільна драма. Так іменували ці твори, тому що писали їх учителі, а виконували вихованці різних шкіл під час свят, прийому для поважних гостей або ж наприкінці року. Більшість цих драм присвячена церковно-християнським та історичним темам. </p> <p>Особливим різновидом барокової драматургії був верте́п. У перекладі з грецької це слово означає «печера». Як ви вже знаєте, у Біблії розповідається, що Богоматір Марія народила Сина Ісуса в печері (біля міста Вифлеє́ма), у якій пастухи під час негоди тримали худобу. Ця оповідь з історії християнства покладена в основу різдвяної вистави. Вертеп є різновидом лялькового театру, здавна знаного в усьому світі. Він об’єднує п’єсу серйозного, урочистого змісту і веселі сценки на зразок інтермедій .</p> <p>Вертепна скринька мала вигляд двоповерхового будиночка без передньої стінки, майстерно зробленого з дерева і твердого картону. У висоту скринька мала приблизно півтора метра, у ширину — понад метр, у глибину — пів метра. У підлозі кожного поверху (ярусу) були довгі щілини, замасковані хутром, тому не помітні для глядача. Схований за скринькою вертепник рухав по цих щілинах вирізьбленими з дерева й відповідно до ролі вдягненими ляльками на дротах. Із дерева були зроблені й розмальовані коза, свиня, шкапа тощо. Стоячи за вертепною скринькою, сам вертепник або його помічники, змінюючи голос, промовляли монологи й репліки дійових осіб, співали за них і грали на якомусь інструменті.</p> <p>На горішньому ярусі відбувалася вистава першої (духовної) частини вертепного твору, за змістом тотожної зі шкільною різдвяною драмою. Спільні в них і дійові особи: Богоматір, Йосип, ангели, царі-волхви, пастухи, цар Ірод, воїни та ін. На нижньому ярусі розігрувалася світська частина — сценки з тогочасного народного побуту.</p> <p><span style="color: #0000ff;"><strong>Зоропоезія Івана Величковського</strong></span></p> <p><span style="color: #0000ff;"><strong><img height="734" width="886" src="/asset-v1:Gramota+UkrlitYac+2025_T1+type@asset+block@image46.jpg" alt="Сторінки рукописної збірки І. Величковського" /></strong></span></p> <p></p> <p><em>Сторінки рукописної збірки І. Величковського</em></p> <p>І. Величковський використав два десятки різновидів курйозної поезії, частина з яких — його власні винаходи. Ось деякі приклади. </p> <p>Рак словесний — це вірш, у якому слова можна читати і з початку, і з кінця рядка:</p> <p>Висóко діва є вознесéнна,</p> <p>Глибóко, адже, була смирéнна.</p> <p>Рак літеральний — вірш, у якому рядок (кожну літеру) можна читати зліва направо і навпаки при збереженні змісту:</p> <p><span><span style="white-space: pre;"> </span>     Анна во дар бо ім’я мі обрадованна.</span></p> <p>Луна — вірш, у якому начебто звучить луна: другий рядок складається з одного слова, що відображає (ніби відлунює) частину римованого з ним слова.</p> <p>— Що просиш ти, Адаме, чи земного краю?</p> <p>— Раю.</p> <p>— Чому ж туди не входиш, чи ж боїшся брани ?</p> <p>— Рани.</p> <p>Четверогранний — вірш, у якому як уздовж, так і вшир прочитується той самий текст: </p> <p>Маріє<span style="white-space: pre;"> </span>Ти<span style="white-space: pre;"> </span>Єдина<span style="white-space: pre;"> </span>Мати<span style="white-space: pre;"> </span>Богу<span style="white-space: pre;"> </span>Сину.</p> <p>Ти<span style="white-space: pre;"> </span>більше<span style="white-space: pre;"> </span>усіх<span style="white-space: pre;"> </span>Богу<span style="white-space: pre;"> </span>люблена,<span style="white-space: pre;"> </span>єдина.</p> <p>Єдина<span style="white-space: pre;"> </span>усіх<span style="white-space: pre;"> </span>надіє,<span style="white-space: pre;"> </span>творцю<span style="white-space: pre;"> </span>ти є<span style="white-space: pre;"> </span>мила.</p> <p>Мати<span style="white-space: pre;"> </span>Богу<span style="white-space: pre;"> </span>творцю,<span style="white-space: pre;"> </span>стань<span style="white-space: pre;"> </span>завжди<span style="white-space: pre;"> </span>помилуй.</p> <p>Богу<span style="white-space: pre;"> </span>люблена<span style="white-space: pre;"> </span>ти є<span style="white-space: pre;"> </span>завжди,<span style="white-space: pre;"> </span>Діво,<span style="white-space: pre;"> </span>ділом.</p> <p>Сину<span style="white-space: pre;"> </span>єдина,<span style="white-space: pre;"> </span>мила,<span style="white-space: pre;"> </span>помилуй<span style="white-space: pre;"> </span>ділом<span style="white-space: pre;"> </span>сміло.</p> <p>Творчість І. Величковського яскраво засвідчила досконалий рівень української барокової поезії.</p> <p></p> </div> </div> </div> <script type="text/javascript"> (function (require) { require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () { require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) { DateUtilFactory.transform('.localized-datetime'); }); }); }).call(this, require || RequireJS.require); </script> <script> function emit_event(message) { parent.postMessage(message, '*'); } </script> </div>

<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Gramota+IntYac+2014_T1" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@vertical+block@80a67d2e13044baa823e0aaaa93ee349" data-request-token="80c443acdc6f11f0a178b28c2cc60ed7" data-graded="False" data-has-score="False"> <div class="vert-mod"> <div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@html+block@fca855d1a5e7476286177478002fe2f7"> <div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Gramota+IntYac+2014_T1" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@html+block@fca855d1a5e7476286177478002fe2f7" data-request-token="80c443acdc6f11f0a178b28c2cc60ed7" data-graded="False" data-has-score="False"> <script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args"> {"xmodule-type": "HTMLModule"} </script> <p>Народні та написані письменниками пісні українці й українки виконують і на дозвіллі, і в найскладніші для своєї історії часи. Таку долю має й пісня Семена Климовського «Їхав козак за Дунай».</p> <p>Знайдіть в інтернеті та перегляньте відеокліпи з різним виконанням цієї пісні:</p> <ul> <li>гурт «Хорея козацька» та кадри з фільму «Дорога на Січ» (режисер С. Омельчук, 1994 р., Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка);</li> <li>уривок із художнього фільму «Щедрик» (режисерка О. Моргунець-Ісаєнко, 2003 р.);</li> <li>гурт «Дзвони», у відеокліпі — наші сучасні захисники та захисниці.</li> </ul> <p><img height="191" width="300" src="/asset-v1:Gramota+UkrlitYac+2025_T1+type@asset+block@image47.jpg" alt="М. Кривенко. «Їхав козак на війноньку» " /></p> <p><em>М. Кривенко. «Їхав козак на війноньку» </em></p> <p>— Який відеокліп вам найбільше сподобався? Чому?</p> <p>— Порівняйте мотиви пісні Семена Климовського та картини Михайла Кривенка «Їхав козак на війноньку». </p> <p>— Який із них є спільним для пісні та художнього полотна? </p> <p>— Які різні художні засоби використовують поет, художник та кінорежисери?</p> <p>— Якщо бажаєте, перегляньте згадані художні фільми, щоб дізнатися, з якими періодами української історії співзвучна пісня Семена Климовського.</p> <p></p> </div> </div> </div> <script type="text/javascript"> (function (require) { require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () { require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) { DateUtilFactory.transform('.localized-datetime'); }); }); }).call(this, require || RequireJS.require); </script> <script> function emit_event(message) { parent.postMessage(message, '*'); } </script> </div>

<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Gramota+IntYac+2014_T1" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@vertical+block@71aa4f61f0cc4ca1acbd5c5e5de71a9d" data-request-token="80c443acdc6f11f0a178b28c2cc60ed7" data-graded="False" data-has-score="False"> <div class="vert-mod"> <div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@html+block@4f49b9ed5e2f451a8114e60b03c22882"> <div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Gramota+IntYac+2014_T1" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@html+block@4f49b9ed5e2f451a8114e60b03c22882" data-request-token="80c443acdc6f11f0a178b28c2cc60ed7" data-graded="False" data-has-score="False"> <script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args"> {"xmodule-type": "HTMLModule"} </script> <p>У 1767 р. в Києві відбулося освячення нового храму — Андріївської церкви. Вона була споруджена на історичному місці. Згідно з даними «Повісті минулих літ», саме тут апостол Андрій Первозванний у І ст. н. е. встановив хрест і передбачив виникнення великого міста. Це пагорб, який розмивається підземними водами. Тому всі намагання з ХІ ст. спорудити тут храм були марними, а будівлі — недовговічними. Аж поки у ХVIII ст. за роботу не взявся французький архітектор Франческо Бартоломео Растреллі. </p> <p>Це єдиний храм видатного зодчого, який зберігся у всій своїй повноті зовнішніх форм і внутрішніх оздоблень — зразків православного церковного інтер’єру в стилі бароко.</p> <p><img height="667" width="1000" src="/asset-v1:Gramota+UkrlitYac+2025_T1+type@asset+block@image48.jpg" alt="Андріївська церква в м. Києві" /></p> <p><em>Андріївська церква в м. Києві</em></p> <p>Знайдіть в інтернеті та подивіться фільм «П'ять таємниць Андріївської церкви». Що нового ви довідалися про історію цього архітектурного шедевра Києва? Які ознаки стилю бароко помітили в інтер’єрах храму?</p> <p></p> </div> </div> </div> <script type="text/javascript"> (function (require) { require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () { require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) { DateUtilFactory.transform('.localized-datetime'); }); }); }).call(this, require || RequireJS.require); </script> <script> function emit_event(message) { parent.postMessage(message, '*'); } </script> </div>

<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Gramota+IntYac+2014_T1" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@vertical+block@fe88d8650f2f481a8a7edaebc52e3918" data-request-token="80c443acdc6f11f0a178b28c2cc60ed7" data-graded="False" data-has-score="False"> <div class="vert-mod"> <div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@problem+block@c111209e787d4b9383c3e11f4cea8325"> <div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-problem xmodule_display xmodule_ProblemBlock" data-course-id="course-v1:Gramota+IntYac+2014_T1" data-block-type="problem" data-usage-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@problem+block@c111209e787d4b9383c3e11f4cea8325" data-request-token="80c443acdc6f11f0a178b28c2cc60ed7" data-graded="False" data-has-score="True"> <div class="page-banner"><div class="alert alert-warning"><span class="icon icon-alert fa fa fa-warning" aria-hidden="true"></span><div class="message-content">Тест до теми 32 доступне для перегляду та виконання після <a href=/register>реєстрації</a>/<a href=/login>авторизації</a> на платформі.</div></div></div> </div> </div> </div> <script type="text/javascript"> (function (require) { require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () { require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) { DateUtilFactory.transform('.localized-datetime'); }); }); }).call(this, require || RequireJS.require); </script> <script> function emit_event(message) { parent.postMessage(message, '*'); } </script> </div>