<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Gramota+UkrlitYac+2025_T1" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac+2025_T1+type@vertical+block@6247dd20558a473bb041c4c3c4610cfd" data-request-token="00276390451211f09952b644e45523f4" data-graded="False" data-has-score="False"> <div class="vert-mod"> <div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac+2025_T1+type@html+block@9955c401d0f74005aefa4e7cb27dccc1"> <div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Gramota+UkrlitYac+2025_T1" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac+2025_T1+type@html+block@9955c401d0f74005aefa4e7cb27dccc1" data-request-token="00276390451211f09952b644e45523f4" data-graded="False" data-has-score="False"> <script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args"> {"xmodule-type": "HTMLModule"} </script> <p>З розвитком капіталізму почав зростати й загальнокультурний рівень на українських землях. Відкриваються гімназії, університети у Львові, Харкові, Києві, з’являються перші газети та журнали: «Харьковскій Демокритъ», «Украинский вѣстникъ», «Украинский альманахъ». З огляду на вимоги цензури, періодичні видання були російськомовними, хоча в них часто друкували й статті з історії України, фольклору й етнографії. У Харкові відкрилася публічна бібліотека.</p> <p>Вершиною українського відродження першої половини ХІХ ст. стала геніальна творчість Тараса Шевченка. </p> <p>Посилення самосвідомості, згуртованості нації засвідчила поява на Наддніпрянщині таємного Кирило-Мефодіївського братства (1845–1847), яке ставило за мету відновлення державності й демократичного устрою. </p> <p>У Західній Україні постала Головна руська рада (1848–1851) – український орган державної влади. Проте незабаром братство було викрито, а його учасників жорстоко покарано. </p> <p>Щойно колишні кириломефодіївці звільнилися з ув’язнення, вони створили в Петербурзі український патріотичний журнал «Основа». Часопис видавали Василь Білозерський, Пантелеймон Куліш, Микола Костомаров, Тарас Шевченко. Також ці діячі взялися за організацію недільних українськомовних шкіл для народу, писали для них підручники.</p> <p>У Петербурзі, Києві та багатьох інших містах від 1850-х років із метою протистояти зросійщенню почали створюватися громади. Це були об’єднання українських інтеліґентів, що боролися за національне відродження, вели українознавчі дослідження, видавали книжки, намагалися започаткувати національну освіту, зберігали рідну мову й відновлювали давні традиції.</p> <p>Українську науку того часу представляли математик Михайло Острогрaдський, філолог Ізмаїл Срезневський, геолог Никифір Борисяк, історики Дмитро Бантиш-Каменський, Осип Бодянський, Микола Маркевич.</p> <p>Налякана розмахом національного відродження, російська влада знову пішла в наступ проти всього українського. Ганебними Валу́євським циркуляром (1863 р.) та Е́мським указом (1876 р.) царський уряд намагався цілком знищити українську культуру. Суворо заборонялося ввозити чи друкувати та поширювати будь-які книжки українською мовою, навіть слова до музичних нот, а також використовувати нашу мову будь-де публічно.</p> <p>Отже, свідомі українці ХІХ ст., попри найнесприятливіші умови імперського поневолення, заклали потужні основи для розквіту рідної культури, відновлення державності, що станеться вже у ХХ столітті.</p> <p>Оскільки московська влада знищувала українське слово (письменства, журналістики, книгодрукування тощо) на Наддніпрянщині, то посилилася роль Галичини́. Саме там почала бурхливо розвиватися видавнича справа. Головним культурним центром українства в цей час стає Львів. Тут засновано 1864 р. український професійний театр, 1868 р. товариство «Просвіта», 1873 р. — Наукове товариство імені Т. Шевченка (фактично – українську академію наук).</p> <p>Культурно-освітню роботу пожвавлюють численні драматичні й музичні гуртки, бібліотеки. У Львові виходять журнали «Правда», «Зоря», «Життя і слово», газета «Діло» та ін. У цих виданнях друкують свої твори письменники обох частин України.</p> <p><img height="523" width="727" src="/assets/courseware/v1/2b7f2b1da93e1b8ca5bb482279debc57/asset-v1:Gramota+UkrlitYac+2025_T1+type@asset+block/98.jpg" alt="Будинок «Просвіти». м. Львів (споруджений у ХVІІ ст., стиль бароко)" /></p> <p><em>Будинок «Просвіти». м. Львів (споруджений у ХVІІ ст., стиль бароко)</em></p> <p>Не припинявся національний рух і в підросійській Україні. З 1889 р. значна частина громадівців об’єдналася навколо новоствореного журналу «Киевская старина», який вимушено видавався російською, але був цілком присвячений українській тематиці. Згодом громадівський рух очолювали Михайло Груше́вський, Сергій Єфремов, Євген Чикале́нко, інші знані українці.</p> <p>Українське письменство другої половини XIX ст., завдяки широті охоплення життя, гуманістичному спрямуванню, художній майстерності, національній самобутності, посіло помітне місце у світовій літературі. Наші митці (передовсім І. Нечуй-Левицький, Панас Мирний, І. Карпенко-Карий, І. Франко) вели жвавий творчий діалог із найвидатнішими майстрами слова інших європейських культур.</p> <p>Разом із тим між літературами незалежних народів тогочасне письменство колонізованої України вирізнялося потужною національно-визвольною проблематикою, особливим заглибленням у народне життя, органічним залученням багатств фольклору, національної культури.</p> <p></p> <p></p> </div> </div> </div> <script type="text/javascript"> (function (require) { require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () { require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) { DateUtilFactory.transform('.localized-datetime'); }); }); }).call(this, require || RequireJS.require); </script> <script> function emit_event(message) { parent.postMessage(message, '*'); } </script> </div>

<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Gramota+UkrlitYac+2025_T1" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac+2025_T1+type@vertical+block@93a0da60ac4245a38c373fb9d572a729" data-request-token="00276390451211f09952b644e45523f4" data-graded="False" data-has-score="False"> <div class="vert-mod"> <div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac+2025_T1+type@html+block@2f10305614f94f509de436bda6c517d3"> <div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Gramota+UkrlitYac+2025_T1" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac+2025_T1+type@html+block@2f10305614f94f509de436bda6c517d3" data-request-token="00276390451211f09952b644e45523f4" data-graded="False" data-has-score="False"> <script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args"> {"xmodule-type": "HTMLModule"} </script> <p>Нині в медіа популярними є аудіозаписи, які поширюють в інтернеті, — подкасти. Цей термін утворено у 2004 р. від назви популярного тоді музичного програвача «iPod» та англійського слова broadcast, що означає «трансляція, мовлення».</p> <p>Розрізняють два види подкастів:</p> <p>•<span style="white-space: pre;"> </span>діалоги – люди ведуть розмову на певну тему;</p> <p>•<span style="white-space: pre;"> </span>монологи – своєрідні аудіоісторії.</p> <p>Подкасти зручні тим, що їх можна слухати в будь-якому місці та в будь-який час.</p> <p>Знайдіть в інтернеті й прослухайте подкаст про романтизм із серії Kult. </p> <p>•<span style="white-space: pre;"> </span>До якого виду подкастів належить цей аудіозапис?</p> <p>•<span style="white-space: pre;"> </span>Хто бере участь у запису?</p> <p>•<span style="white-space: pre;"> </span>Про яких відомих вам українських і зарубіжних письменників ідеться?</p> <p>•<span style="white-space: pre;"> </span>Що вам було найбільш цікавим у цьому подкасті?</p> <p></p> </div> </div> </div> <script type="text/javascript"> (function (require) { require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () { require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) { DateUtilFactory.transform('.localized-datetime'); }); }); }).call(this, require || RequireJS.require); </script> <script> function emit_event(message) { parent.postMessage(message, '*'); } </script> </div>

<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Gramota+UkrlitYac+2025_T1" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac+2025_T1+type@vertical+block@bae0ce6d6a0c420d924e41c942ed7028" data-request-token="00276390451211f09952b644e45523f4" data-graded="False" data-has-score="False"> <div class="vert-mod"> <div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac+2025_T1+type@html+block@9cdd9882167f4e1b8fb7ba0cc71c50d1"> <div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Gramota+UkrlitYac+2025_T1" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac+2025_T1+type@html+block@9cdd9882167f4e1b8fb7ba0cc71c50d1" data-request-token="00276390451211f09952b644e45523f4" data-graded="False" data-has-score="False"> <script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args"> {"xmodule-type": "HTMLModule"} </script> <p>У Європі створено кілька музеїв романтизму. У Мадриді експозиції такого музею представлені в будинку кінця XVIII cт. Багато предметів належали іспанському письменнику-романтику Маріано Хосе де Ларра. У польському містечку Опіногурі Музей романтизму розташований у відреставрованому неоготичному палаці, а велика експозиція в ньому присвячена представникові польського романтизму — поетові й драматургу Зигмунту Красинському.</p> <p>У Львові відкритий музей-заповідник, присвячений альманахові поетів-романтиків «Русалка Дністровая». Знайдіть в інтернеті та відвідайте його сайт.</p> <p><img height="221" width="624" src="/assets/courseware/v1/52a3af948a40910d60d476aa556afa83/asset-v1:Gramota+UkrlitYac+2025_T1+type@asset+block/19_2.jpg" alt="" /></p> <p>Душею товариства «Руська трійця» був Маркіян Шашкевич. Він мав неабиякі організаторські здібності, талант палкого промовця та агітатора, вирізнявся патріотизмом.</p> <p>Товариство видавало альманах «Русалка Дністровая», що і за змістом, і за формою був явищем романтичним. </p> <p>● Дуже високо цінуючи фольклор як основу літератури, упорядники спочатку розмістили в альманасі велику добірку народних пісень, а тоді вже свої твори, стилізовані під фольклор. </p> <p>● Мова альманаху виростає з народної і відхиляє штучну класицистичну книжну мову.</p> <p>● У «Передслів’ї» (передмові) М. Шашкевич проголошує ідею єднання розділеної нації, закликає до праці задля народу, підкреслює провідне значення наддніпрянських фольклористів і письменників для становлення нової української літератури. </p> <p></p> <p>Запорозькі козаки й нині живуть на легендарному острові Хортиця. Вони навіть мають свій театр. Про їхні будні та яскраві вистави ви дізнаєтеся, якщо знайдете в інтернеті сайт «Кінний театр “Запорозькі козаки”».</p> </div> </div> </div> <script type="text/javascript"> (function (require) { require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () { require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) { DateUtilFactory.transform('.localized-datetime'); }); }); }).call(this, require || RequireJS.require); </script> <script> function emit_event(message) { parent.postMessage(message, '*'); } </script> </div>

<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Gramota+UkrlitYac+2025_T1" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac+2025_T1+type@vertical+block@fabfc135f9984e888bb5d94198e63a35" data-request-token="00276390451211f09952b644e45523f4" data-graded="False" data-has-score="False"> <div class="vert-mod"> <div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac+2025_T1+type@problem+block@cff881fcc13242a8bf848c8c3bb676d8"> <div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-problem xmodule_display xmodule_ProblemBlock" data-course-id="course-v1:Gramota+UkrlitYac+2025_T1" data-block-type="problem" data-usage-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac+2025_T1+type@problem+block@cff881fcc13242a8bf848c8c3bb676d8" data-request-token="00276390451211f09952b644e45523f4" data-graded="False" data-has-score="True"> <div class="page-banner"><div class="alert alert-warning"><span class="icon icon-alert fa fa fa-warning" aria-hidden="true"></span><div class="message-content">Тест до теми 19 доступне для перегляду та виконання після <a href=/register>реєстрації</a>/<a href=/login>авторизації</a> на платформі.</div></div></div> </div> </div> </div> <script type="text/javascript"> (function (require) { require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () { require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) { DateUtilFactory.transform('.localized-datetime'); }); }); }).call(this, require || RequireJS.require); </script> <script> function emit_event(message) { parent.postMessage(message, '*'); } </script> </div>