<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@vertical+block@5b7c528b50164dc29a8cd196ac8c37dc" data-request-token="37d42c5e6f9811f1859e266711e77585" data-graded="False" data-has-score="False"> <div class="vert-mod"> <div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@html+block@549b108bdc304d7c906b5ea48918cf8b"> <div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@html+block@549b108bdc304d7c906b5ea48918cf8b" data-request-token="37d42c5e6f9811f1859e266711e77585" data-graded="False" data-has-score="False"> <script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args"> {"xmodule-type": "HTMLModule"} </script> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; text-align: left;"><span><img height="449" width="300" src="/asset-v1:Gramota+YacUkrlit9+2014_T1+type@asset+block@4.jpg" alt="Малюнок, згенерований у нейромережах" /></span></p> <p class="MsoNormal" align="center" style="text-align: left;"><span style="font-size: 12pt; line-height: 107%; font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;"><em>Малюнок, згенерований у нейромережах</em><o:p></o:p></span></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;"><span><i>Пропонуємо ознайомитися з літературознавчим матеріалом про стиль модерну та навчальною інформацією про вплив філософських теорій на формування модерного типу мислення.<o:p></o:p></i></span></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;"><span><i>Також до вашої уваги таблиця, у якій подано інформацію про розмаїття стильових течій західноєвропейського та українського модернізму, виокремлено їх сутнісні ознаки та означено письменників/письменниць, у творчості яких знайшло художнє відображення модерністське світосприйняття.</i><i><o:p></o:p></i></span></p> <p class="Heading" align="right" style="text-align: right; text-indent: 36.0pt; line-height: 150%;"><span><i> </i><b>Тетяна Свербілова, Наталя Малютіна, Людмила Скорина,</b> літературознавиці<b><o:p></o:p></b></span></p> <p class="Heading" align="center" style="text-align: center; text-indent: 36.0pt; line-height: 150%;"><span><b>СТИЛЬ МОДЕРН</b><span lang="RU"><o:p></o:p></span></span></p> <p class="Textbody" align="center" style="text-align: center; text-indent: 36.0pt; line-height: 150%;"><span><i><span style="line-height: 150%;">(скорочено)</span></i><span lang="RU"><o:p></o:p></span></span></p> <p class="Standard" style="text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;"><span style="line-height: 150%; font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;">Загальні риси раннього <i>українського модернізму</i> можуть бути конкретизовані через введення дуже популярного на початку ХХ століття в Європі стильового визначення <i>«стиль Модерн» </i>(варіанти: новий стиль або культура Модерн), яке застосовувалося для визначення форми новаторських явищ у різних видах мистецтв, переважно пластичних – архітектурі, скульптурі, живописі, хореографії, музиці.<o:p></o:p></span></p> <p class="Standard" style="text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;"><span>Цей універсальний синтетичний стиль виник наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття і був дуже модним. Це явище, характерною ознакою якого був <i>естетичний еклектизм</i> – включення елементів різних, навіть протилежних історичних стилів.<span lang="RU"><o:p></o:p></span></span></p> <p class="Standard" style="text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;"><span style="line-height: 150%; font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;">Уявлення про Модерн в історії світової культури має виражений національний відтінок, про це свідчить хоча б той факт, що цей стиль в різних країнах називається по-різному, на відміну від уніфікованих назв стилів попередніх епох (…).<o:p></o:p></span></p> <p class="Standard" style="text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;"><span style="line-height: 150%; font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;">У різних національних варіантах він відомий як <i>сецесіон </i>в Австро-Угорщині, <i>югенд-штиль</i> в Німеччині, <i>«ар нуво»</i> у Франції і Бельгії, «<i>Модерн стійл»</i> у Великій Британії, «стиль ліберті» в Італії, «стиль Тіффані» у США.<o:p></o:p></span></p> <p class="Standard" style="text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;"><span style="line-height: 150%; font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;">(…)</span><o:p></o:p></p> <p class="Standard" style="text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;"><span style="line-height: 150%; font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;">Існує принаймні три значення терміну <i>«Стиль Модерн»:</i> вузьке, що включає до свого обігу обмежене коло мистецьких явищ початку ХХ ст.; розширене, що обіймає всю культуру перехідної епохи fіn de sіecle кінця ХІХ – поч. ХХ ст.; гіперрозширене, що називає цим терміном явища перехідних епох взагалі, у тому числі кінця ХХ – поч. ХХІ ст. Тут термін застосовується у другому розумінні, адже всі мистецькі явища так чи інакше відчули на собі вплив цього стилю.<o:p></o:p></span></p> <p class="Standard" style="text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;"><span style="line-height: 150%; font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;">Своїм універсалізмом він охопив усі різноманітні прояви життя початку ХХ ст. – монументальну архітектуру, живопис, скульптуру, усі види прикладного мистецтва. Більш того – він проникав у театр, хореографію, музику, опанував моду на одяг, зачіски і навіть знайшов відображення в жестах і формах спілкування людей.<o:p></o:p></span></p> <p class="Standard" style="text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;"><span style="line-height: 150%; font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;">Пізніше термін почав застосовуватися до явищ літератури. Якщо модернізм – це філософія нового напрямку, історично дуже широке явище, то стиль Модерн осягає певні формально-структурні риси, спільні для різних видів мистецтв. Разом із тим це не тільки стиль різних видів мистецтва, а й <i>стиль мислення людини порубіжної доби, стиль життя, поведінки </i>тощо, який створював певного <i>культурного героя доби Модерну</i>. У загальноєвропейській традиції таким класичним культурним героєм може вважатися театралізована постать Оскара Вайлда, яку письменник конструював за законами мистецької гри Модерну.<o:p></o:p></span></p> <p class="Heading" style="margin: 0cm; text-align: justify; text-indent: 36.0pt; line-height: 150%;"><span>Модерн проіснував до першої світової війни і був змінений авангардними напрямками Європи та Америки.<span lang="RU"><o:p></o:p></span></span></p> <p class="Standard" style="text-align: justify; line-height: 150%;"><span><i><span style="line-height: 150%;">Режим доступу до матеріалу: </span></i><span lang="EN-US"><a href="https://surl.li/lucefi"><span lang="UK" style="line-height: 150%;">https://surl.li/lucefi</span></a></span><i><span style="line-height: 150%;"><o:p></o:p></span></i></span></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 1.0cm; line-height: 150%;"><span><b><span style="text-transform: uppercase;"> </span></b></span></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-indent: 1cm; line-height: 150%; text-align: center;"><span><b><span style="text-transform: uppercase;">філософсько-світоглядні теорії епохи модернізму<o:p></o:p></span></b></span></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-indent: 1cm; line-height: 150%; text-align: left;"><span><b><span style="text-transform: uppercase;"><img height="442" width="294" src="/asset-v1:Gramota+YacUkrlit9+2014_T1+type@asset+block@5.jpg" alt="Малюнок, згенерований у нейромережах" /></span></b></span></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-indent: 1cm; line-height: 150%; text-align: left;"></p> <p class="MsoNormal" align="center" style="text-align: left;"><span><em>Малюнок, згенерований у нейромережах</em></span></p> <p class="MsoNormal" align="center" style="text-align: left;"><span><span style="font-size: 1em; text-align: justify; text-indent: 1cm;">На формування модерного типу мислення та виникнення модернізму безпосередньо вплинули нові інтелектуальні відкриття рубежу віків: ніцшеанська філософія життя, світоглядні теорії А. </span><i style="font-size: 1em; text-align: justify; text-indent: 1cm;">Шопенґавера</i><span style="font-size: 1em; text-align: justify; text-indent: 1cm;">, А. Берґсона, вчення про підсвідоме З. Фройда.</span></span></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 1.0cm; line-height: 150%;"><span>Німецького філософа <i>Артура Шопенґавера</i> називають предтечею нового світогляду. Вчений заперечував об’єктивне пізнання, піддавав сумніву можливості людського розуму та позбавляв буття людини логіки й цілеспрямованості. У памфлеті <i>«Світ як воля і уявлення» </i>філософ-песиміст стверджував, що світ «…позбавлений усілякого змісту», є творінням абсурдної ірраціональної егоїстичної «світової волі», залежною від якої споконвічно є людина».</span><o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 1.0cm; line-height: 150%;"><span>Шопенґавер відстоював істину, сутність якої в тому, що людина в своїй діяльності здебільшого керується суб’єктивними уявленнями, а не раціональними мотивами. На межі століть ця ідея була предметом осмислення багатьох філософів, психологів і письменників. Згідно шопенгаурівської філософії песимізму, воля штовхає людину на шлях страждань, спонукає до потягів через реалізацію яких вона пізнає трагізм буття. Категорія страждання належить до найважливіших у філософській системі вченого, який стверджував, що між стражданнями і нудьгою минає людське життя. Ця теорія набула модної популярності у літературних колах.</span><o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 1.0cm; line-height: 150%;"><span>Твори <i>Фрідріха Ніцше </i>стали важливим чинником переорієнтації світоглядних засад людини кінця XIX століття. Німецький мислитель визнавав носієм вищих ідеалів – «надлюдину», сильну особистість, здатну утверджувати себе всупереч обставин свого буття.</span><o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 1.0cm; line-height: 150%;"><span>За його твердженням, світом керує воля до влади, яку сильна особистість використовує для підкорення життєвого середовища. Ідеально-абстрактна ідея надлюдини спрямована на подолання порочності людської природи, що викликає зло, біди, заздрість тощо. На думку філософа, надлюдина повинна мати власні цінності, сформовані у великому стражданні, «що дарувало їй глибину, тайну, умисел, розум, хитрість, величність...». Філософ ставить людину в центр Всесвіту.</span><o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 1.0cm; line-height: 150%;"><span>Теоретик модернізму <i>Анрі Берґсон</i> розвивав учення про інтуїтивізм, згідно якого естетична функція світу пізнається інтуїтивно. В основі його філософії лежить визнання життєвого пориву (elan vital) як особистісного самовияву та основної рушійної сили в історичній еволюції. Цим пояснюється роль неординарних особистостей в історії, яких мислитель називав обраними душами, геніями. Отже, романтичний ідеал генія трансформується в культ надлюдини.</span><o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 1.0cm; line-height: 150%;"><span>Для розвитку модернізму вагоме значення мала психоаналітичної теорії <i>Зігмунда Фройда. </i>Її сутність в тому, що людина постійно перебуває під владою інстинктів, які впливають на все її життя. Основним стимулом людської діяльності є сфера підсвідомих потягів.</span><o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 1.0cm; line-height: 150%;"><span>Фройдівська концепція людини була споріднена з іншими філософськими доктринами ХХ століття тим, що метод психоаналізу пропонував пізнання внутрішнього єства особистості, пошук таємниць буття у площині її підсвідомого життя. Згідно концепції<i> З. Фройда</i>, душевна структура людини поєднує в собі позасвідоме «Воно» (Id), свідоме «Я» (Ego), позасвідоме моральне «Над-Я» (Super-ego).</span><o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 1.0cm; line-height: 150%;"><span>Перший елемент передбачає все вроджене людини, підпорядковане її біологічним потягам.</span><o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 1.0cm; line-height: 150%;"><span>Свідоме «Я» забезпечує соціальну адаптацію особистості до навколишнього середовища.</span><o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 1.0cm; line-height: 150%;"><span>Особливого значення надавав З. Фройд «Над-Я», яке формує морально-релігійні почуття людини, контролює її власне сумління щодо дотримання суспільних норм.</span><o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 6.0pt; text-align: justify; text-indent: 1.0cm; line-height: 150%;"><span>Психоаналітична теорія З. Фройда утверджувала надзвичайно важливу роль підсвідомого в літературній творчості. Запропонований філософом спосіб трактування художнього твору декларував заглиблення в структуру асоціацій, символів, аналогій, що відкриваються через підсвідомі вияви людського «Я».</span><o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="text-align: justify; text-indent: 1.0cm; line-height: 150%;"><span><i>Режим доступу до матеріалу:</i> <a href="https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/706267"><span style="background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/706267</span></a><span style="color: black; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;"></span><i><o:p></o:p></i></span></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;"><span><i> </i></span></p> <p class="MsoNormal" align="center" style="text-align: center;"><span><b><span style="text-transform: uppercase;">Течії модернізму<o:p></o:p></span></b></span></p> <table class="-761" border="1" cellspacing="0" cellpadding="0" width="661" style="border: none;"> <tbody> <tr> <td width="73" valign="top" style="width: 55.05pt; border-width: 1pt; border-color: #a8d08d; background: #e2efd9; padding: 0cm 5.4pt;"> <p class="MsoNormal" align="center" style="margin-bottom: 0cm; text-align: center; line-height: normal; mso-yfti-cnfc: 64;"><span style="font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;"><b>Течія<o:p></o:p></b></span></p> </td> <td width="350" valign="top" style="width: 262.2pt; border-top-width: 1pt; border-right-width: 1pt; border-bottom-width: 1pt; border-top-color: #a8d08d; border-right-color: #a8d08d; border-bottom-color: #a8d08d; border-left: none; background: #e2efd9; padding: 0cm 5.4pt;"> <p class="MsoNormal" align="center" style="margin-bottom: 0cm; text-align: center; line-height: normal; mso-yfti-cnfc: 64;"><span style="font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;"><b><span style="color: black; mso-color-alt: windowtext;">Особливості</span></b><b><o:p></o:p></b></span></p> </td> <td width="238" valign="top" style="width: 178.65pt; border-top-width: 1pt; border-right-width: 1pt; border-bottom-width: 1pt; border-top-color: #a8d08d; border-right-color: #a8d08d; border-bottom-color: #a8d08d; border-left: none; background: #e2efd9; padding: 0cm 5.4pt;"> <p class="MsoNormal" align="center" style="margin-bottom: 0cm; text-align: center; line-height: normal; mso-yfti-cnfc: 64;"><span style="font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;"><b><span style="color: black; mso-color-alt: windowtext;">Представники</span></b><b><o:p></o:p></b></span></p> </td> </tr> <tr style="mso-yfti-irow: 1; page-break-inside: avoid; height: 2.0cm;"> <td width="73" valign="top" style="width: 55.05pt; border-right-width: 1pt; border-bottom-width: 1pt; border-left-width: 1pt; border-right-color: #a8d08d; border-bottom-color: #a8d08d; border-left-color: #a8d08d; border-top: none; padding: 0cm 5.4pt; height: 2cm;"> <p class="MsoNormal" align="center" style="text-align: center; line-height: normal; margin: 0cm 5.65pt 0cm 5.65pt;"><span style="font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;"><b>Символізм</b><o:p></o:p></span></p> <p class="MsoNormal" align="center" style="text-align: center; line-height: normal; margin: 0cm 5.65pt 0cm 5.65pt;"><span style="font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;"> </span></p> </td> <td width="350" valign="top" style="width: 262.2pt; border-top: none; border-left: none; border-bottom-width: 1pt; border-bottom-color: #a8d08d; border-right-width: 1pt; border-right-color: #a8d08d; padding: 0cm 5.4pt; height: 2cm;"> <p class="MsoListParagraphCxSpFirst" style="mso-add-space: auto; text-align: justify; text-indent: -18.0pt; line-height: normal; mso-list: l1 level1 lfo2; margin: 0cm 0cm 0cm 18.0pt;"><span style="font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;">·<span style="font-variant-numeric: normal; font-variant-east-asian: normal; font-variant-alternates: normal; font-size-adjust: none; font-kerning: auto; font-optical-sizing: auto; font-feature-settings: normal; font-variation-settings: normal; font-variant-position: normal; font-variant-emoji: normal; font-stretch: normal; font-size: 7pt; line-height: normal;">       </span><span style="font-size: 12.0pt; mso-bidi-font-weight: bold;">заміна думок, понять знаками – символами, що мають прихований сенс;<o:p></o:p></span></span></p> <p class="MsoListParagraphCxSpMiddle" style="mso-add-space: auto; text-align: justify; text-indent: -18.0pt; line-height: normal; mso-list: l1 level1 lfo2; margin: 0cm 0cm 0cm 18.0pt;"><span style="font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;">·<span style="font-variant-numeric: normal; font-variant-east-asian: normal; font-variant-alternates: normal; font-size-adjust: none; font-kerning: auto; font-optical-sizing: auto; font-feature-settings: normal; font-variation-settings: normal; font-variant-position: normal; font-variant-emoji: normal; font-stretch: normal; font-size: 7pt; line-height: normal;">       </span><span>естетство;<o:p></o:p></span></span></p> <p class="MsoListParagraphCxSpMiddle" style="mso-add-space: auto; text-align: justify; text-indent: -18.0pt; line-height: normal; mso-list: l1 level1 lfo2; margin: 0cm 0cm 0cm 18.0pt;"><span style="font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;">·<span style="font-variant-numeric: normal; font-variant-east-asian: normal; font-variant-alternates: normal; font-size-adjust: none; font-kerning: auto; font-optical-sizing: auto; font-feature-settings: normal; font-variation-settings: normal; font-variant-position: normal; font-variant-emoji: normal; font-stretch: normal; font-size: 7pt; line-height: normal;">       </span><span>бунт проти консервативної суспільної моралі;<o:p></o:p></span></span></p> <p class="MsoListParagraphCxSpMiddle" style="mso-add-space: auto; text-align: justify; text-indent: -18.0pt; line-height: normal; mso-list: l1 level1 lfo2; margin: 0cm 0cm 0cm 18.0pt;"><span style="font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;"><span style="font-size: 12pt;">·<span style="font-variant-numeric: normal; font-variant-east-asian: normal; font-variant-alternates: normal; font-size-adjust: none; font-kerning: auto; font-optical-sizing: auto; font-feature-settings: normal; font-variation-settings: normal; font-variant-position: normal; font-variant-emoji: normal; font-stretch: normal; font-size: 7pt; line-height: normal;">       </span></span><span style="font-size: 12.0pt; mso-bidi-font-weight: bold;">культ екзотичних чи й заборонених тем;<o:p></o:p></span></span></p> <p class="MsoListParagraphCxSpLast" style="mso-add-space: auto; text-align: justify; text-indent: -18.0pt; line-height: normal; mso-list: l1 level1 lfo2; margin: 0cm 0cm 0cm 18.0pt;"><span style="font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;"><span style="font-size: 12pt; color: #538135;">·<span style="font-variant-numeric: normal; font-variant-east-asian: normal; font-variant-alternates: normal; font-size-adjust: none; font-kerning: auto; font-optical-sizing: auto; font-feature-settings: normal; font-variation-settings: normal; font-variant-position: normal; font-variant-emoji: normal; font-stretch: normal; font-size: 7pt; line-height: normal;">       </span></span><span style="font-size: 12.0pt; mso-bidi-font-weight: bold;">увага до позасвідомого, містичного.</span><span style="font-size: 12.0pt; color: #538135; mso-themecolor: accent6; mso-themeshade: 191;"><o:p></o:p></span></span></p> </td> <td width="238" valign="top" style="width: 178.65pt; border-top: none; border-left: none; border-bottom-width: 1pt; border-bottom-color: #a8d08d; border-right-width: 1pt; border-right-color: #a8d08d; padding: 0cm 5.4pt; height: 2cm;"> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; line-height: normal;"><span style="font-size: 12pt; font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;">Ш. Бодлер (1821–1867)<o:p></o:p></span></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; line-height: normal;"><span style="font-size: 12pt; font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;">С. Малларме (1842–1898)<o:p></o:p></span></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; line-height: normal;"><span style="font-size: 12pt; font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;">П. Верлен (1844–1896)<o:p></o:p></span></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; line-height: normal;"><span style="font-size: 12pt; font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;">А. Рембо (1854–1891)<o:p></o:p></span></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; line-height: normal;"><span style="font-size: 12pt; font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;">О. Кобилянська (1863–1942)<o:p></o:p></span></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; line-height: normal;"><span style="font-size: 12pt; font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;">М. Вороний (1871–1938)<o:p></o:p></span></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; line-height: normal;"><span style="font-size: 12pt; font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;">О. Олесь (1878–1944)<o:p></o:p></span></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; line-height: normal;"><span style="font-size: 12pt; font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;">Г. Чупринка (1879–1921)<o:p></o:p></span></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; line-height: normal;"><span style="font-size: 12pt; font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;">Т. Осьмачка (1895–1962)<o:p></o:p></span></p> </td> </tr> <tr style="mso-yfti-irow: 2; page-break-inside: avoid; height: 2.0cm;"> <td width="73" valign="top" style="width: 55.05pt; border-right-width: 1pt; border-bottom-width: 1pt; border-left-width: 1pt; border-right-color: #a8d08d; border-bottom-color: #a8d08d; border-left-color: #a8d08d; border-top: none; background: #e2efd9; padding: 0cm 5.4pt; height: 2cm;"> <p class="MsoNormal" align="center" style="text-align: center; line-height: normal; mso-yfti-cnfc: 64; margin: 0cm -14.65pt 0cm 5.65pt;"><span style="font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;"><b><span style="font-size: 12.0pt; color: black; mso-color-alt: windowtext;">Неоромантизм</span></b><b><span style="font-size: 12.0pt;"><o:p></o:p></span></b></span></p> </td> <td width="350" valign="top" style="width: 262.2pt; border-top: none; border-left: none; border-bottom-width: 1pt; border-bottom-color: #a8d08d; border-right-width: 1pt; border-right-color: #a8d08d; background: #e2efd9; padding: 0cm 5.4pt; height: 2cm;"> <p class="MsoListParagraphCxSpFirst" style="mso-add-space: auto; text-align: justify; text-indent: -18.0pt; line-height: normal; mso-list: l0 level1 lfo1; mso-yfti-cnfc: 64; margin: 0cm 0cm 0cm 18.0pt;"><span style="font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;"><span style="font-size: 12pt;">·<span style="font-variant-numeric: normal; font-variant-east-asian: normal; font-variant-alternates: normal; font-size-adjust: none; font-kerning: auto; font-optical-sizing: auto; font-feature-settings: normal; font-variation-settings: normal; font-variant-position: normal; font-variant-emoji: normal; font-stretch: normal; font-size: 7pt; line-height: normal;">       </span></span><span style="font-size: 12.0pt; color: black; mso-color-alt: windowtext; mso-bidi-font-weight: bold;">увага до емоційно-інтуїтивної сфери людини, духовного буття;</span><span style="font-size: 12.0pt; mso-bidi-font-weight: bold;"><o:p></o:p></span></span></p> <p class="MsoListParagraphCxSpMiddle" style="mso-add-space: auto; text-align: justify; text-indent: -18.0pt; line-height: normal; mso-list: l0 level1 lfo1; mso-yfti-cnfc: 64; margin: 0cm 0cm 0cm 18.0pt;"><span style="font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;"><span style="font-size: 12pt;">·<span style="font-variant-numeric: normal; font-variant-east-asian: normal; font-variant-alternates: normal; font-size-adjust: none; font-kerning: auto; font-optical-sizing: auto; font-feature-settings: normal; font-variation-settings: normal; font-variant-position: normal; font-variant-emoji: normal; font-stretch: normal; font-size: 7pt; line-height: normal;">       </span></span><span style="font-size: 12.0pt; color: black; mso-color-alt: windowtext; mso-bidi-font-weight: bold;">символи;</span><span style="font-size: 12.0pt; mso-bidi-font-weight: bold;"><o:p></o:p></span></span></p> <p class="MsoListParagraphCxSpMiddle" style="mso-add-space: auto; text-align: justify; text-indent: -18.0pt; line-height: normal; mso-list: l0 level1 lfo1; mso-yfti-cnfc: 64; margin: 0cm 0cm 0cm 18.0pt;"><span style="font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;"><span style="font-size: 12pt;">·<span style="font-variant-numeric: normal; font-variant-east-asian: normal; font-variant-alternates: normal; font-size-adjust: none; font-kerning: auto; font-optical-sizing: auto; font-feature-settings: normal; font-variation-settings: normal; font-variant-position: normal; font-variant-emoji: normal; font-stretch: normal; font-size: 7pt; line-height: normal;">       </span></span><span style="font-size: 12.0pt; color: black; mso-color-alt: windowtext; mso-bidi-font-weight: bold;">естетизм;</span><span style="font-size: 12.0pt; mso-bidi-font-weight: bold;"><o:p></o:p></span></span></p> <p class="MsoListParagraphCxSpMiddle" style="mso-add-space: auto; text-align: justify; text-indent: -18.0pt; line-height: normal; mso-list: l0 level1 lfo1; mso-yfti-cnfc: 64; margin: 0cm 0cm 0cm 18.0pt;"><span style="font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;"><span style="font-size: 12pt;">·<span style="font-variant-numeric: normal; font-variant-east-asian: normal; font-variant-alternates: normal; font-size-adjust: none; font-kerning: auto; font-optical-sizing: auto; font-feature-settings: normal; font-variation-settings: normal; font-variant-position: normal; font-variant-emoji: normal; font-stretch: normal; font-size: 7pt; line-height: normal;">       </span></span><span style="font-size: 12.0pt; color: black; mso-color-alt: windowtext; mso-bidi-font-weight: bold;">культ неповторної активної індивідуальності, що протистоїть злу, сірості повсякдення;</span><span style="font-size: 12.0pt; mso-bidi-font-weight: bold;"><o:p></o:p></span></span></p> <p class="MsoListParagraphCxSpMiddle" style="mso-add-space: auto; text-align: justify; text-indent: -18.0pt; line-height: normal; mso-list: l0 level1 lfo1; mso-yfti-cnfc: 64; margin: 0cm 0cm 0cm 18.0pt;"><span style="font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;"><span style="font-size: 12pt;">·<span style="font-variant-numeric: normal; font-variant-east-asian: normal; font-variant-alternates: normal; font-size-adjust: none; font-kerning: auto; font-optical-sizing: auto; font-feature-settings: normal; font-variation-settings: normal; font-variant-position: normal; font-variant-emoji: normal; font-stretch: normal; font-size: 7pt; line-height: normal;">       </span></span><span style="font-size: 12.0pt; color: black; mso-color-alt: windowtext; mso-bidi-font-weight: bold;">умовні, фантастично-міфологічні образи, ситуації, сюжети;</span><span style="font-size: 12.0pt; mso-bidi-font-weight: bold;"><o:p></o:p></span></span></p> <p class="MsoListParagraphCxSpLast" style="mso-add-space: auto; text-align: justify; text-indent: -18.0pt; line-height: normal; mso-list: l0 level1 lfo1; mso-yfti-cnfc: 64; margin: 0cm 0cm 0cm 18.0pt;"><span style="font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;"><span style="font-size: 12pt;">·<span style="font-variant-numeric: normal; font-variant-east-asian: normal; font-variant-alternates: normal; font-size-adjust: none; font-kerning: auto; font-optical-sizing: auto; font-feature-settings: normal; font-variation-settings: normal; font-variant-position: normal; font-variant-emoji: normal; font-stretch: normal; font-size: 7pt; line-height: normal;">       </span></span><span style="font-size: 12.0pt; color: black; mso-color-alt: windowtext; mso-bidi-font-weight: bold;">ідея провідної ролі інтелігенції в суспільному житті</span><b><span style="font-size: 12.0pt;"><o:p></o:p></span></b></span></p> </td> <td width="238" valign="top" style="width: 178.65pt; border-top: none; border-left: none; border-bottom-width: 1pt; border-bottom-color: #a8d08d; border-right-width: 1pt; border-right-color: #a8d08d; background: #e2efd9; padding: 0cm 5.4pt; height: 2cm;"> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; line-height: normal; mso-yfti-cnfc: 64;"><span style="font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;"><span style="font-size: 12.0pt; color: black; mso-color-alt: windowtext;">Р. Л. Стівенсон (1850–1894)</span><span style="font-size: 12.0pt;"><o:p></o:p></span></span></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; line-height: normal; mso-yfti-cnfc: 64;"><span style="font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;"><span style="font-size: 12.0pt; color: black; mso-color-alt: windowtext;">О. Вайльд (1854–1900)</span><span style="font-size: 12.0pt;"><o:p></o:p></span></span></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; line-height: normal; mso-yfti-cnfc: 64;"><span style="font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;"><span style="font-size: 12.0pt; color: black; mso-color-alt: windowtext;">І.</span><span lang="EN-US" style="font-size: 12.0pt; color: black; mso-color-alt: windowtext; mso-ansi-language: EN-US;"> </span><span style="font-size: 12.0pt; color: black; mso-color-alt: windowtext;">Франко (1856–1916)</span><span style="font-size: 12.0pt;"><o:p></o:p></span></span></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; line-height: normal; mso-yfti-cnfc: 64;"><span style="font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;"><span style="font-size: 12.0pt; color: black; mso-color-alt: windowtext;">Дж. Конрад (1857–1924)</span><span style="font-size: 12.0pt;"><o:p></o:p></span></span></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; line-height: normal; mso-yfti-cnfc: 64;"><span style="font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;"><span style="font-size: 12.0pt; color: black; mso-color-alt: windowtext;">Дж. М. Баррі (1860–1937) О.</span><span lang="EN-US" style="font-size: 12.0pt; color: black; mso-color-alt: windowtext; mso-ansi-language: EN-US;"> </span><span style="font-size: 12.0pt; color: black; mso-color-alt: windowtext;">Кобилянська (1863–1942)</span><span style="font-size: 12.0pt;"><o:p></o:p></span></span></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; line-height: normal; mso-yfti-cnfc: 64;"><span style="font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;"><span style="font-size: 12.0pt; color: black; mso-color-alt: windowtext;">Леся Українка (1871–1913)</span><span style="font-size: 12.0pt;"><o:p></o:p></span></span></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; line-height: normal; mso-yfti-cnfc: 64;"><span style="font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;"><span style="font-size: 12.0pt; color: black; mso-color-alt: windowtext;">М.</span><span lang="EN-US" style="font-size: 12.0pt; color: black; mso-color-alt: windowtext; mso-ansi-language: EN-US;"> </span><span style="font-size: 12.0pt; color: black; mso-color-alt: windowtext;">Вороний (1871–1938)</span><span style="font-size: 12.0pt;"><o:p></o:p></span></span></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; line-height: normal; mso-yfti-cnfc: 64;"><span style="font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;"><span style="font-size: 12.0pt; color: black; mso-color-alt: windowtext;">Джек Лондон (1876–1916)</span><span style="font-size: 12.0pt;"><o:p></o:p></span></span></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; line-height: normal; mso-yfti-cnfc: 64;"><span style="font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;"><span style="font-size: 12.0pt; color: black; mso-color-alt: windowtext;">О.</span><span lang="EN-US" style="font-size: 12.0pt; color: black; mso-color-alt: windowtext; mso-ansi-language: EN-US;"> </span><span style="font-size: 12.0pt; color: black; mso-color-alt: windowtext;">Олесь (1878–1944)</span><span style="font-size: 12.0pt;"><o:p></o:p></span></span></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; line-height: normal; mso-yfti-cnfc: 64;"><span style="font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;"><span style="font-size: 12.0pt; color: black; mso-color-alt: windowtext;">В.</span><span lang="EN-US" style="font-size: 12.0pt; color: black; mso-color-alt: windowtext; mso-ansi-language: EN-US;"> </span><span style="font-size: 12.0pt; color: black; mso-color-alt: windowtext;">Сосюра (1898–1965)</span><span style="font-size: 12.0pt;"><o:p></o:p></span></span></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; line-height: normal; mso-yfti-cnfc: 64;"><span style="font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;"><span style="font-size: 12.0pt; color: black; mso-color-alt: windowtext;">Д.</span><span lang="EN-US" style="font-size: 12.0pt; color: black; mso-color-alt: windowtext; mso-ansi-language: EN-US;"> </span><span style="font-size: 12.0pt; color: black; mso-color-alt: windowtext;">Павличко (1929–2023)</span><span style="font-size: 12.0pt;"><o:p></o:p></span></span></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; line-height: normal; mso-yfti-cnfc: 64;"><span style="font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;"><span style="font-size: 12.0pt; color: black; mso-color-alt: windowtext;">В.</span><span lang="EN-US" style="font-size: 12.0pt; color: black; mso-color-alt: windowtext; mso-ansi-language: EN-US;"> </span><span style="font-size: 12.0pt; color: black; mso-color-alt: windowtext;">Симоненко (1935–1963)</span><span style="font-size: 12.0pt;"><o:p></o:p></span></span></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; line-height: normal; mso-yfti-cnfc: 64;"><span style="font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;"><span style="font-size: 12.0pt; color: black; mso-color-alt: windowtext;">М.</span><span lang="EN-US" style="font-size: 12.0pt; color: black; mso-color-alt: windowtext; mso-ansi-language: EN-US;"> </span><span style="font-size: 12.0pt; color: black; mso-color-alt: windowtext;">Вінграновський (1936–2004)</span><span style="font-size: 12.0pt;"><o:p></o:p></span></span></p> </td> </tr> <tr style="mso-yfti-irow: 3; mso-yfti-lastrow: yes; page-break-inside: avoid; height: 2.0cm;"> <td width="73" valign="top" style="width: 55.05pt; border-right-width: 1pt; border-bottom-width: 1pt; border-left-width: 1pt; border-right-color: #a8d08d; border-bottom-color: #a8d08d; border-left-color: #a8d08d; border-top: none; padding: 0cm 5.4pt; height: 2cm;"> <p class="MsoNormal" align="center" style="text-align: center; line-height: normal; margin: 0cm 5.65pt 0cm 5.65pt;"><span style="font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;"><b><span style="font-size: 12.0pt;">Імпресіонізм<o:p></o:p></span></b></span></p> </td> <td width="350" valign="top" style="width: 262.2pt; border-top: none; border-left: none; border-bottom-width: 1pt; border-bottom-color: #a8d08d; border-right-width: 1pt; border-right-color: #a8d08d; padding: 0cm 5.4pt; height: 2cm;"> <p class="MsoListParagraphCxSpFirst" style="mso-add-space: auto; text-align: justify; text-indent: -18.0pt; line-height: normal; mso-list: l2 level1 lfo3; margin: 0cm 0cm 0cm 18.0pt;"><span style="font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;"><span style="font-size: 12pt;">·<span style="font-variant-numeric: normal; font-variant-east-asian: normal; font-variant-alternates: normal; font-size-adjust: none; font-kerning: auto; font-optical-sizing: auto; font-feature-settings: normal; font-variation-settings: normal; font-variant-position: normal; font-variant-emoji: normal; font-stretch: normal; font-size: 7pt; line-height: normal;">       </span></span><span style="font-size: 12.0pt; mso-bidi-font-weight: bold;">надмета – точно відтворювати враження, спостереження, миттєві мінливі відчуття;<o:p></o:p></span></span></p> <p class="MsoListParagraphCxSpMiddle" style="mso-add-space: auto; text-align: justify; text-indent: -18.0pt; line-height: normal; mso-list: l2 level1 lfo3; margin: 0cm 0cm 0cm 18.0pt;"><span style="font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;"><span style="font-size: 12pt;">·<span style="font-variant-numeric: normal; font-variant-east-asian: normal; font-variant-alternates: normal; font-size-adjust: none; font-kerning: auto; font-optical-sizing: auto; font-feature-settings: normal; font-variation-settings: normal; font-variant-position: normal; font-variant-emoji: normal; font-stretch: normal; font-size: 7pt; line-height: normal;">       </span></span><span style="font-size: 12.0pt; mso-bidi-font-weight: bold;">відмова від ідеалізації;<o:p></o:p></span></span></p> <p class="MsoListParagraphCxSpMiddle" style="mso-add-space: auto; text-align: justify; text-indent: -18.0pt; line-height: normal; mso-list: l2 level1 lfo3; margin: 0cm 0cm 0cm 18.0pt;"><span style="font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;"><span style="font-size: 12pt;">·<span style="font-variant-numeric: normal; font-variant-east-asian: normal; font-variant-alternates: normal; font-size-adjust: none; font-kerning: auto; font-optical-sizing: auto; font-feature-settings: normal; font-variation-settings: normal; font-variant-position: normal; font-variant-emoji: normal; font-stretch: normal; font-size: 7pt; line-height: normal;">       </span></span><span style="font-size: 12.0pt; mso-bidi-font-weight: bold;">розкриття рис героя, несподіваних для нього самого;<o:p></o:p></span></span></p> <p class="MsoListParagraphCxSpMiddle" style="mso-add-space: auto; text-align: justify; text-indent: -18.0pt; line-height: normal; mso-list: l2 level1 lfo3; margin: 0cm 0cm 0cm 18.0pt;"><span style="font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;"><span style="font-size: 12pt;">·<span style="font-variant-numeric: normal; font-variant-east-asian: normal; font-variant-alternates: normal; font-size-adjust: none; font-kerning: auto; font-optical-sizing: auto; font-feature-settings: normal; font-variation-settings: normal; font-variant-position: normal; font-variant-emoji: normal; font-stretch: normal; font-size: 7pt; line-height: normal;">       </span></span><span style="font-size: 12.0pt; mso-bidi-font-weight: bold;">персонаж як спостерігач, колекціонер вражень;<o:p></o:p></span></span></p> <p class="MsoListParagraphCxSpMiddle" style="mso-add-space: auto; text-align: justify; text-indent: -18.0pt; line-height: normal; mso-list: l2 level1 lfo3; margin: 0cm 0cm 0cm 18.0pt;"><span style="font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;"><span style="font-size: 12pt;">·<span style="font-variant-numeric: normal; font-variant-east-asian: normal; font-variant-alternates: normal; font-size-adjust: none; font-kerning: auto; font-optical-sizing: auto; font-feature-settings: normal; font-variation-settings: normal; font-variant-position: normal; font-variant-emoji: normal; font-stretch: normal; font-size: 7pt; line-height: normal;">       </span></span><span style="font-size: 12.0pt; mso-bidi-font-weight: bold;">улюблені жанри – новела, есе;<o:p></o:p></span></span></p> <p class="MsoListParagraphCxSpMiddle" style="mso-add-space: auto; text-align: justify; text-indent: -18.0pt; line-height: normal; mso-list: l2 level1 lfo3; margin: 0cm 0cm 0cm 18.0pt;"><span style="font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;"><span style="font-size: 12pt;">·<span style="font-variant-numeric: normal; font-variant-east-asian: normal; font-variant-alternates: normal; font-size-adjust: none; font-kerning: auto; font-optical-sizing: auto; font-feature-settings: normal; font-variation-settings: normal; font-variant-position: normal; font-variant-emoji: normal; font-stretch: normal; font-size: 7pt; line-height: normal;">       </span></span><span style="font-size: 12.0pt; mso-bidi-font-weight: bold;">настроєвість як основа композиції твору;<o:p></o:p></span></span></p> <p class="MsoListParagraphCxSpLast" style="mso-add-space: auto; text-align: justify; text-indent: -18.0pt; line-height: normal; mso-list: l2 level1 lfo3; margin: 0cm 0cm 0cm 18.0pt;"><span style="font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;"><span style="font-size: 12pt;">·<span style="font-variant-numeric: normal; font-variant-east-asian: normal; font-variant-alternates: normal; font-size-adjust: none; font-kerning: auto; font-optical-sizing: auto; font-feature-settings: normal; font-variation-settings: normal; font-variant-position: normal; font-variant-emoji: normal; font-stretch: normal; font-size: 7pt; line-height: normal;">       </span></span><span style="font-size: 12.0pt; mso-bidi-font-weight: bold;">характерні художні прийоми: сповідь оповідача, внутрішні монологи, потік свідомості, синестезія, психологічний пейзаж, промовисті деталі, ускладнене асоціювання, яскраві тропи.</span><span style="font-size: 12.0pt;"><o:p></o:p></span></span></p> </td> <td width="238" valign="top" style="width: 178.65pt; border-top: none; border-left: none; border-bottom-width: 1pt; border-bottom-color: #a8d08d; border-right-width: 1pt; border-right-color: #a8d08d; padding: 0cm 5.4pt; height: 2cm;"> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; line-height: normal;"><span style="font-size: 12pt; font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;">П. Верлен (1844–1896)<o:p></o:p></span></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; line-height: normal;"><span style="font-size: 12pt; font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;">Г. де Мопассан (1850–1893)<o:p></o:p></span></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; line-height: normal;"><span style="font-size: 12pt; font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;">А. Рембо (1854–1891)<o:p></o:p></span></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; line-height: normal;"><span style="font-size: 12pt; font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;">Дж. Конрад (1857–1924)<o:p></o:p></span></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; line-height: normal; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;"><span style="font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;"><span style="font-size: 12.0pt; color: black; mso-color-alt: windowtext;">М. Коцюбинський (1864–1913)</span><span style="font-size: 12.0pt;"><o:p></o:p></span></span></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; line-height: normal; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;"><span style="font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;"><span style="font-size: 12.0pt; color: black; mso-color-alt: windowtext;">М. Пруст (1871–1922)</span><span style="font-size: 12.0pt;"><o:p></o:p></span></span></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; line-height: normal; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;"><span style="font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;"><span style="font-size: 12.0pt; color: black; mso-color-alt: windowtext;">Р. М. Рільке (1875–1826)</span><span style="font-size: 12.0pt;"><o:p></o:p></span></span></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; line-height: normal; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;"><span style="font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;"><span style="font-size: 12.0pt; color: black; mso-color-alt: windowtext;">Т. Манн (1875–1955)</span><span style="font-size: 12.0pt;"><o:p></o:p></span></span></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; line-height: normal; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;"><span style="font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;"><span style="font-size: 12.0pt; color: black; mso-color-alt: windowtext;">В. Винниченко (1880–1951) (у деяких творах)</span><span style="font-size: 12.0pt;"><o:p></o:p></span></span></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; line-height: normal; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;"><span style="font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;"><span style="font-size: 12.0pt; color: black; mso-color-alt: windowtext;">П. Тичина (1891–1967)</span><span style="font-size: 12.0pt;"><o:p></o:p></span></span></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; line-height: normal; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;"><span style="font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;"><span style="font-size: 12.0pt; color: black; mso-color-alt: windowtext;">М. Хвильовий (1893–1933)</span><span style="font-size: 12.0pt;"><o:p></o:p></span></span></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; line-height: normal; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;"><span style="font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;"><span style="font-size: 12.0pt; color: black; mso-color-alt: windowtext;">Є. Плужник (1898–1936)</span><span style="font-size: 12.0pt;"><o:p></o:p></span></span></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; line-height: normal; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;"><span style="font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;"><span style="font-size: 12.0pt; color: black; mso-color-alt: windowtext;">Г. Косинка (1899–1934)</span><span style="font-size: 12.0pt;"><o:p></o:p></span></span></p> </td> </tr> </tbody> </table> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 6.0pt; text-align: justify; text-indent: 1.0cm; line-height: 150%;"><o:p> </o:p></p> <p class="MsoNormal" style="text-align: justify; text-indent: 18.0pt; line-height: 150%; margin: 0cm -25.95pt 0cm -18.0pt;"><o:p> </o:p></p> <p class="MsoNormal" align="right" style="margin-bottom: 0cm; text-align: right; line-height: 150%;"><span><b>Василь Пахаренко, </b>літературознавець, письменник</span><o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" align="center" style="margin-bottom: 0cm; text-align: center; line-height: 150%;"><span><b><span style="text-transform: uppercase;">Течії модернізму</span></b><b><span style="text-transform: uppercase;"><o:p></o:p></span></b></span></p> <p class="MsoNormal" align="center" style="margin-bottom: 0cm; text-align: center; line-height: 150%;"><span><i><span style="text-transform: uppercase; mso-bidi-font-weight: bold;">(</span>скорочено)<o:p></o:p></i></span></p> <p class="MsoNormal" align="center" style="text-align: center; text-indent: 18.0pt; line-height: 150%; margin: 0cm -25.95pt 0cm -18.0pt;"><span><b>Символізм</b><b></b><b><span lang="RU"><o:p></o:p></span></b></span></p> <p class="MsoNormal" align="center" style="text-indent: 18pt; line-height: 150%; margin: 0cm -25.95pt 0cm -18pt; text-align: left;"><span><b><img height="949" width="631" src="/asset-v1:Gramota+YacUkrlit9+2014_T1+type@asset+block@6.jpg" alt="Малюнок, згенерований у нейромережах" /></b></span></p> <p class="MsoNormal" align="center" style="text-indent: 18pt; line-height: 150%; margin: 0cm -25.95pt 0cm -18pt; text-align: left;"><span><em style="text-indent: 0px;">Малюнок, згенерований у нейромережах</em><b></b></span></p> <p class="MsoNormal" align="center" style="text-indent: 18pt; line-height: 150%; margin: 0cm -25.95pt 0cm -18pt; text-align: left;"></p> <p class="MsoNormal" style="text-align: justify; text-indent: 18.0pt; line-height: 150%; margin: 0cm -25.95pt 0cm -18.0pt;"><span><i>Суть, риси і творці течії.</i> Настанова цього стилю полягає в цілеспрямованій спробі <i>символізувати зовнішні, матеріальні вияви світу</i> з метою у такий спосіб пізнати внутрішній, духовний зміст світу.</span><o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="text-align: justify; text-indent: 18.0pt; line-height: 150%; margin: 0cm -25.95pt 0cm -18.0pt;"><span>Точно розкрив специфіку світосприймання символістів на початку ХХ століття історик і теоретик української літератури Андрій Товкачевський: «Звичайно ми блукаємо по світі, але душа наша лишається холодною, ми не помічаємо ні краси, ні таємничості в тих речах, які бачимо під собою і над собою. Речі видаються нам немовби замороженими і цілий світ – нерухомим, неживим, як в стереоскопі. Але бувають моменти, коли в нас мовби розвиднюється в душі. Ми з зачудуванням дивимося навколо себе – і не впізнаємо того світу, який так довго споглядали. Ми немов набуваємо нові органи зору і слуху. Нерухомі, раніш мертві речі починають <i>виявляти якесь дивне життя, ми чуємо якісь таємні</i> голоси, бачимо незримий, таємничий зв'язок всіх речей між собою, бачимо в речах присутність чогось невидимого, невідомого і вічного. Світ набуває в наших очах незнаного перед тим значення: кожна річ, зокрема, стає символом, емблемою, видимим знаком невидимого і вічного»<a href="file:///C:/Users/%D0%90%D0%BB%D1%91%D0%BD%D0%B0/Desktop/%D0%AF%D1%86%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%209%20%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81/%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0/2.%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%20%D0%9B%D0%86%D0%A2%20%20%D0%94%D0%9E%D0%94%D0%90%D0%A2%D0%9E%D0%9A%20%D0%9C%D0%9E%D0%94%D0%95%D0%A0%D0%9D%D0%86%D0%97%D0%9C.docx#_ftn1" name="_ftnref1" title=""><span class="MsoFootnoteReference"><span class="MsoFootnoteReference"><span style="font-size: 14pt; line-height: 107%;">[1]</span></span></span></a>.</span><o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="text-align: justify; text-indent: 18.0pt; line-height: 150%; margin: 0cm -25.95pt 0cm -18.0pt;"><span>Визначальні <i>ознаки</i> символізму:</span><o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="text-align: justify; text-indent: 18.0pt; line-height: 150%; margin: 0cm -25.95pt 0cm -18.0pt;"><span>●        заміна думок, понять відповідними знаками – символами, що мають прихований смисл;</span><o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="text-align: justify; text-indent: 18.0pt; line-height: 150%; margin: 0cm -25.95pt 0cm -18.0pt;"><span>●        естетство – захоплення витонченою поетичною формою й  іноді недооцінка змісту;</span><o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="text-align: justify; text-indent: 18.0pt; line-height: 150%; margin: 0cm -25.95pt 0cm -18.0pt;"><span>● бунт проти надто консервативної суспільної моралі;</span><o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="text-align: justify; text-indent: 18.0pt; line-height: 150%; margin: 0cm -25.95pt 0cm -18.0pt;"><span>●        культ екзотичних тем;</span><o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="text-align: justify; text-indent: 18.0pt; line-height: 150%; margin: 0cm -25.95pt 0cm -18.0pt;"><span>●        увага до позасвідомого, містичного з метою вирватися за межі буденного життя.</span><o:p></o:p></p> <p style="font-size: 16px;"><span>Предтечею символізму став американський письменник <i>Едґар Аллан По </i>(1809-1849). Він намагався поєднати европейський романтизм, інтуїтивізм із американським прагматизмом, застосувати науковий підхід до мистецької творчості. На його думку, поетична мова – не самовільний вияв чуттів, а тверезий, раціональний розрахунок автора вразити читача, логічно дібравши алітерації, ритмічні ходи, строфіку тощо. Покликання поезії – засобами краси передати читачеві точно зміряну дозу потрібних романтично-містичних почувань, пробудити в ньому позасвідоме, скерувати у країну романтичних мрій і видінь.</span><o:p></o:p></p> <p style="font-size: 16px;"><span>Погляди По успадкував <i>Шарль Бодлер</i>. Саме його можна вважати <i>засновником</i> течії символізму (…). Бодлер висунув <i>теорію «системи відповідностей</i>», за якою всі предмети і явища, всі відчуття зв’язані невидимими нитями в одну невиразну, містичну цілість. Завдання митця – побачити ці ниті, розплутати їх, показати таємничі зв’язки всього на світі (…). Тобто головний акцент робиться на межовому загостренні асоціативного мислення, світовідчування творця.</span><o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="text-align: justify; text-indent: 18.0pt; line-height: 150%; margin: 0cm -25.95pt 0cm -18.0pt;"><span>Теоретиком символізму став французький поет Жан Мореас, саме він запропонував назву течії і теоретично її обґрунтував у трактаті «Маніфест символізму» (1886). Митець наголошував, що в символістській поезії традиційний художній образ витісняється символом (…). Від традиційного образу символ відрізняє його багатозначність, він – ніби вікно в нескінченність.</span><o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="text-align: justify; text-indent: 18.0pt; line-height: 150%; margin: 0cm -25.95pt 0cm -18.0pt;"><span>З цих настанов виростає вельми характерний для  символізму прийом <b>синестез<span style="color: red;">і</span>ї</b> (від дав.-гр. σύν — «зі, спів» + αἴσθησις — «почуття»). Це єдність, синт<span style="color: red;">е</span>за відчуттів, поєднання в одному образі дуже віддалених асоціяцій, одержаних від різних органів чуття, творення «кольорового звуку», «музичного кольору» тощо.</span><o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="text-align: justify; text-indent: 18.0pt; line-height: 150%; margin: 0cm -25.95pt 0cm -18.0pt;"><span><img height="278" width="240" src="/asset-v1:Gramota+YacUkrlit9+2014_T1+type@asset+block@7.jpg" alt="М. Чюрльоніс. Соната Сонця. Алеґро (1907)." /></span></p> <p class="MsoNormal" style="text-align: justify; text-indent: 18.0pt; line-height: 150%; margin: 0cm -25.95pt 0cm -18.0pt;"></p> <p class="MsoNormal" style="text-align: justify; text-indent: 18.0pt; line-height: 150%; margin: 0cm -25.95pt 0cm -18.0pt;"><span><i style="font-size: 1em; text-align: center;">М. Чюрльоніс.</i><span style="font-size: 12pt; text-align: center;"> Соната Сонця. Алеґро (1907).</span></span></p> <p class="MsoNormal" style="text-align: justify; text-indent: 18.0pt; line-height: 150%; margin: 0cm -25.95pt 0cm -18.0pt;"></p> <p class="MsoNormal" style="text-align: justify; text-indent: 18.0pt; line-height: 150%; margin: 0cm -25.95pt 0cm -18.0pt;"><span>Така теоретична основа зумовлює тяжіння символізму<i> до синтези мистецтв</i> – поєднання в одному творі жанрово-тематичних особливостей, виражальних прийомів різних видів мистецтва (літератури і музики,  танцю й живопису тощо).</span><o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="text-align: justify; text-indent: 18.0pt; line-height: 150%; margin: 0cm -25.95pt 0cm -18.0pt;"><span>Особливо виразним зразком такої синтези є творчість литовського символіста <i>Мікалоюса Чюрльоніса</i> (1875-1911). Митець закінчив дві консерваторії й художню школу, написав понад 200 музичних творів, кількадесят живописних, а також віршовані казки. Його стиль вирізняється особливими життєствердними інтенціями, високим пафосом творення світу: симфонічні поеми «У лісі», «Море», живописний триптих «Морська соната», цикл «Створення світу» та ін.</span><o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="text-align: justify; text-indent: 18.0pt; line-height: 150%; margin: 0cm -25.95pt 0cm -18.0pt;"><span>Чюрльоніс геніяльно поєднав музику й живопис (див. живопис – <a href="https://www.wikiart.org/uk/mikaloyus-chyurlonis" target="_blank">https://www.wikiart.org/uk/mikaloyus-chyurlonis</a>; музика –  <a href="https://www.youtube.com/watch?v=Asp5s8MpUfw">https://www.youtube.com/watch?v=Asp5s8MpUfw</a> ). Показовий у цьому плані цикл «Соната сонця».</span><o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="text-align: justify; text-indent: 18.0pt; line-height: 150%; margin: 0cm -25.95pt 0cm -18.0pt;"><span>Він складається із чотирьох картин, назви яких – «Алеґро», «Анданте», «Скерцо», «Фінал» – відповідають будові класичної музичної сонати. Сонатний принцип простежується і в розміщенні самого живописного матеріалу, і в тональному та тематичному контрастуванні. Так, у першій картині «Алеґро» бачимо два образи: сонце (за аналогією з музикою – головна партія) і зáмок (супровідна партія). Вони контрастні за кольором (жовтий і синій), як і контрастні тонально дві теми в музиці (головна партія – в основній, супровідна – у домінантовій тональності).</span><o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="text-align: justify; text-indent: 18.0pt; line-height: 150%; margin: 0cm -25.95pt 0cm -18.0pt;"><span>У картині виразно прочитуються (якщо дивитися знизу вгору) три частини – на взірець сонатного алеґро – експозиція, розробка, реприза. Причому розробка на картині, як і в музиці, удвічі більша за репризу. Нагадаймо, що <span style="color: #222222; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">соната як музичний жанр складається із трьох основних частин – у першій (експозиції) протиставляються головна і побічна партії, у другій (розробці) ці теми розвиваються, у третій (репризі) у зміненому варіанті повторюється експозиція.</span></span><o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="text-align: justify; text-indent: 18.0pt; line-height: 150%; margin: 0cm -25.95pt 0cm -18.0pt;"><span><img height="688" width="611" src="/asset-v1:Gramota+YacUkrlit9+2014_T1+type@asset+block@8.jpg" alt="М. Чюрльоніс. Соната Сонця. Фінал (1907)." /></span></p> <p class="MsoNormal" style="text-align: justify; text-indent: 18.0pt; line-height: 150%; margin: 0cm -25.95pt 0cm -18.0pt;"></p> <p class="MsoNormal" align="center" style="margin-bottom: 0cm; line-height: normal; text-align: left;"><span><i>М. Чюрльоніс.</i><span style="font-size: 12.0pt;"> Соната Сонця. </span><span lang="RU" style="font-size: 12.0pt; mso-ansi-language: RU;">Фінал</span><span style="font-size: 12.0pt;"> (1907).</span><span style="font-size: 12.0pt; mso-bidi-font-size: 14.0pt;"><o:p></o:p></span></span></p> <p class="MsoNormal" style="text-align: justify; text-indent: 18.0pt; line-height: 150%; margin: 0cm -25.95pt 0cm -18.0pt;"></p> <p class="MsoNormal" style="text-align: justify; text-indent: 18.0pt; line-height: 150%; margin: 0cm -25.95pt 0cm -18.0pt;"><span>Особливу увагу привертає, однак, четверта частина циклу – «Фінал». У музиці віденських класиків фінал переважно має форму рондо (кола). На картині зображений дзвін, язик якого туго огорнутий павутинням. На вінцях дзвона, за зразком музичної репризи, виписані у зменшеному вигляді образи трьох попередніх частин.</span><o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="text-align: justify; text-indent: 17.85pt; line-height: 150%; margin: 0cm -26.1pt 0cm -17.85pt;"><span>У 1880-90-х роках у Франції з'являється ціла плеяда послідовників Бодлера – символістів. Найталановитіші його продовжувачі – Поль Верлен, Артюр Рембо, Стефан Малларме.</span><o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="text-align: justify; text-indent: 17.85pt; line-height: 150%; margin: 0cm -26.1pt 0cm -17.85pt;"><span>Цей стиль яскраво виявився і в інших видах мистецтва – живописі, музиці, скульптурі, балеті. Серед визначних <i>художників-символістів</i> – литовець Мікалоюс Чюрльоніс, українець Михайло Врубель, французи Поль Ґоґен, Ґюстав Моро. Видатний <i>скульптор-символіст</i> – француз Оґюст Роден. Символізм переважає у музиці <i>композиторів</i> німця Ріхарда Ваґнера, українця Ігоря Стравинського (до речі, нащадка славного козацького  гетьмана Івана Сулими).</span><o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="text-align: justify; text-indent: 18.0pt; line-height: 150%; margin: 0cm -25.95pt 0cm -18.0pt;"><span><i>Символізм в українській літературі.</i> На становлення символізму у вітчизняному письменстві значною мірою повпливали австрійська, німецька й польська літератури. Проте його ґрунтом стала власна національна романтична традиція. Теоретичні основи нашого символізму заклав ще Григорій Сковорода, його вчення посутньо розвинули філософ Памфил Юркевич та філолог Олександр Потебня.</span><o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="text-align: justify; text-indent: 18.0pt; line-height: 150%; margin: 0cm -25.95pt 0cm -18.0pt;"><span>Фундаторкою цього стилю в українському письменстві стала <i>Ольга Кобилянська</i>, котра зуміла органічно поєднати досвіди німецького символізму й українського народного світобачення, заглибленого у містичну знаковість.</span><o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="text-align: justify; text-indent: 18.0pt; line-height: 150%; margin: 0cm -25.95pt 0cm -18.0pt;"><span>Водночас треба наголосити, що український символізм був міцно переплетений з неоромантизмом, тому іноді складно визначити, який із двох стилів переважає у певному творі.      </span><o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" align="center" style="margin-bottom: 0cm; text-align: center; line-height: 150%;"><span><b>Неоромантизм<o:p></o:p></b></span></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.4pt; line-height: 150%;"><span>У цій течії відроджуються традиції класичного романтизму першої половини ХІХ ст. (неприйняття буденної реальності, піднесені ідеали,  протистояння виняткового героя і маси, конфлікт мрії і дійсності, наскрізний символізм, широке використання контрастів та ін.), але на вищому етапі суспільно-духовного розвитку. Окреслимо характерні риси цього стилю.<b><o:p></o:p></b></span></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.4pt; line-height: 150%;"><span>1. Неоромантики активно мистецьки освоювали здобутки <i>нової філософії</i> – концепцію волюнтаризму Шопенґавера-Ніцше, фройдизм із його увагою до позасвідомого, снів, марень.</span><o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.4pt; line-height: 150%;"><span>2. Неоромантики на перше місце поставили <i>чуттєву сферу</i> людини, емоційно-інтуїтивне пізнання.</span><o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.4pt; line-height: 150%;"><span>3. Неоромантики відмовилися від типізації, повернувшись до <i>символізму</i> як знаряддя світопізнання. Визначальною їхньою настановою стали також <i>волюнтаризм</i> та <i>естетизм</i>.</span><o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.4pt; line-height: 150%;"><span>4. Неоромантики змальовували переважно не масу, а <i>яскраву, неповторну індивідуальність</i>, що вирізняється з маси, бореться, – часом попри безнадійну ситуацію, – зі злом, зашкарублістю, сірістю повсякдення. Герої неоромантиків переймаються тугою за високою досконалістю у всьому, вирізняються внутрішнім аристократизмом, бажанням жити за критеріями ідеалу, а не реальних сірих буднів.</span><o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.4pt; line-height: 150%;"><span>5. Неоромантики зосереджувалися передовсім на дослідженні <i>внутрішнього світу людини,</i> через нього старалися прозирнути у <i>світ духовний</i>.</span><o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.4pt; line-height: 150%;"><span>6. Зовнішні події у неоромантиків відступають на задній план; часто митці вдаються до <i>умовних, фантастично-міфологічних</i> образів, ситуацій, сюжетів.</span><o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.4pt; line-height: 150%;"><span>7. До специфічних рис суто української неоромантики можна віднести те, що вона вивела поняття нації за межі тільки селянства, акцентувала на <i>провідній ролі інтеліґенції</i>. І вбачала цю роль не в тому, щоб інтелігент ішов «у народ», а в протилежному – аби інтелігенція творила високі культурні вартості світового регістру і до них піднімала трудящу людність.</span></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.4pt; line-height: 150%;"><span><img height="401" width="268" src="/asset-v1:Gramota+YacUkrlit9+2014_T1+type@asset+block@9.jpg" alt="Малюнок, згенерований у нейромережах" /></span></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.4pt; line-height: 150%;"></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.4pt; line-height: 150%;"></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; text-align: left;"><span><em><span style="font-size: 12pt; text-align: center;">Малюнок, згенерований у нейромережах</span></em></span></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; text-align: left;"></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;"><span>Риси неоромантизму проступають у творах таких <i>зарубіжних майстрів</i>, як Кнут Гамсун, Роберт Луїс Стівенсон, Редьярд Кіплінґ, Джек Лондон, Генрік Ібсен та ін.</span></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;"><span>В українській літературі неоромантизм започаткувала Ольга Кобилянська повістями «Людина», «Царівна». Ознаки неоромантизму є у творах Лесі Українки, Олександра Олеся, Миколи Вороного, Володимира Сосюри та інших автори.</span><o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.4pt; line-height: 150%;"><span>Неоромантику можна вважати <i>основою модернізму</i>, її прикмети повторює, трансформує більшість течій напряму, лише кожна з них вирізняється своїми особливостями втілення цих прикмет.</span><o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" align="center" style="margin-bottom: 0cm; text-align: center; line-height: 150%;"><span><b>Імпресіонізм<o:p></o:p></b></span></p> <p class="MsoBodyTextIndent2" style="margin: 0cm; text-align: justify; text-indent: 1.0cm; line-height: 150%;"><span style="line-height: 150%; font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;">Термін походить від назви картини <i>Клода Моне «Імпресія. Схід сонця». </i>Започаткувався імпресіонізм. (від фр. impression – враження) у французькому ● <i>малярстві</i> (Клод Моне, Оґюст Ренуар, Едґар Деґа, Едуард Мане), розвинувся ● у  <i>музиці</i> (Клод Дебюссі, Моріс Равель, ранній Ігор Стравинський, Джакомо Пуччіні), ● у <i>скульптурі</i> (Едґар Деґа, Оґюст Роден).<o:p></o:p></span></p> <p class="MsoBodyTextIndent2" style="margin: 0cm; text-align: justify; text-indent: 1.0cm; line-height: 150%;"><span style="line-height: 150%; font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;">Основоположниками ● <i>літературного</i> імпресіонізму вважають братів Едмона і Жуля Ґонкурів. Це визначні французькі прозаїки. За заповітом Едмона 1896 р. заснована Ґонкурівська академія, що з 1903 р. присуджує щорічну Ґонкурівську премію за досягнення у жанрі роману.<o:p></o:p></span></p> <p class="MsoBodyTextIndent2" style="margin: 0cm; text-align: justify; text-indent: 1.0cm; line-height: 150%;"><span style="line-height: 150%; font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;">Виявився цей стиль також у творчості таких видатних майстрів слова, як Ґі де Мопасс<span style="color: red;">а</span>н, Марсель Пруст,  Гуґо фон Гофмансталь, Кнут Г<span style="color: red;">а</span>мсун. В українській літературі цю течію започаткував Михайло Коцюбинський, його традицію розвинули  Володимир Винниченко (у деяких прозових творах), Павло Тичина, Микола Хвильовий, Григорій Косинка, Євген Плужник та ін. Видатні вітчизняні художники-імпресіоністи Михайло Ткаченко, Кирило Костанді, Микола Бурачек, Іван Труш, Олександр Мурашко, Володимир Винниченко, Іван Северин та ін.<o:p></o:p></span></p> <p class="MsoBodyTextIndent2" style="margin: 0cm; text-align: justify; text-indent: 1.0cm; line-height: 150%;"><span style="line-height: 150%; font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;"><img height="700" width="545" src="/asset-v1:Gramota+YacUkrlit9+2014_T1+type@asset+block@10.jpg" alt="О. Мурашко. Дівчина в червоному капелюсі (1903)" /></span></p> <p class="MsoBodyTextIndent2" style="margin: 0cm; text-align: justify; text-indent: 1.0cm; line-height: 150%;"></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 1.0cm; line-height: 150%;"><span><i style="font-size: 1em; text-align: center;">О. Мурашко.</i><span style="font-size: 12pt; text-align: center;"> Дівчина в червоному капелюсі (1903)</span></span></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 1.0cm; line-height: 150%;"><span><i>Імпресіонізм</i> — це мистецтво <i>передачі безпосередніх вражень</i>. Його основна мета – ушляхетнене, витончене вiдтворення особистiсних вражень і спостережень, мiнливих миттєвих вiдчуттiв і переживань. У знаменитому «Щоденнику» брати Ґонкури точно визначили цю настанову: «Бачити, відчувати, виражати – у цьому все мистецтво; мистецтво — це увічнення у найвищій, абсолютній, завершеній формі якогось моменту, якоїсь швидкоплинної людської особистості».</span><o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 1.0cm; line-height: 150%;"><span>Світоглядовою основою імпресіонізму став <i>релятивізм</i> (принцип відносності людських знань). На противагу реалістам, імпресіоністи усвідомлювали, що об’єктивна (єдино  правильна, всебічна) істина для людини недоступна. А отже, неможливо одразу охопити широку панораму буття, передати узагальнено типові обриси явища. Тому ці митці зосереджувалися на <i>щонайточнішому фіксуванні сприйнятого в певний конкретний момент</i>. Через те імпресіоністичний живопис часто постає мистецтвом кольорових плям, розмитих контурів, мерехтіння, а не чітких ліній і тонів. У літературі ж переважає увага до мінливих нюансів настрою, до невпинного перебігу почуттів, вражень як потоку свідомості.</span><o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 36.0pt; line-height: 150%;"><span>Посутні <i>ознаки</i> цього стилю:</span><o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 18.0pt; line-height: 150%;"><span><i>Аідеологічність</i>: фіксуючи перше миттєве враження від об’єкта, імпресіоністи у такий спосіб намагалися максимально наблизитися до «правди дійсності», побаченої неупередженим зором, без якихось опосередкувань, продиктованих традицією, попереднім досвідом, а насамперед – певною ідеологією.</span></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 18.0pt; line-height: 150%;"><span><img height="734" width="998" src="/asset-v1:Gramota+YacUkrlit9+2014_T1+type@asset+block@11.jpg" alt="В. Винниченко. Зелена весна (1933)" /></span></p> <p class="MsoNormal" align="center" style="margin-bottom: 0cm; line-height: normal; text-align: left;"><span><i>В. Винниченко.</i><span style="font-size: 12.0pt; mso-bidi-font-size: 14.0pt;"> Зелена весна </span><span style="font-size: 12.0pt;">(1933)</span><span style="font-size: 12.0pt; mso-bidi-font-size: 14.0pt;"><o:p></o:p></span></span></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 18.0pt; line-height: 150%;"></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 18.0pt; line-height: 150%;"><span><i>Відмова від ідеалізації</i>: ставлячи перед собою завдання зафіксувати реальні моменти, імпресіоністи найчастіше заперечували поняття ідеалізації й ідеалу. Адже в конкретній реальності стовідсотковий ідеал практично відсутній</span><o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 18.0pt; line-height: 150%;"><span><i>Своєрідність хронотопу</i>: в імпресіоністичних творах час і простір ущільнюють і подрібнюють. Предметом мистецької зацікавленості стає не послідовна зміна подій і явищ (фабула), не соціальний, логічно впорядкований історичний відрізок або період життя персонажа, а уривчасті фраґменти, відбиті у його свідомості. Кожне найменше враження набуває самодостатньої цінності.</span><o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 18.0pt; line-height: 150%;"><span><i>Специфіка психологізму.</i> Якщо у реалізмі характер остаточно визначений, то в імпресіонізмі він втрачає статичність, а іноді й цілісність. Увагу митця-імпресіоніста привертають саме ті моменти, які розкривають у героєві риси, несподівані для нього самого, несуголосні з його буденною поведінкою. Герой імпресіоністичного твору цікавий не так своєю активністю, спрямованістю на перетворення зовнішнього світу, як саме «пасивною» здатністю сприймати, реагувати на зовнішні збудники, бути носієм, навіть колекціонером вражень. </span><o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 18.0pt; line-height: 150%;"><span>5. <i>Жанрові уподобання</i>. Настанова на розщеплення, подрібнення картини  світу спричинила до того, що найрозвинутішим жанром імпресіонізму стає <i>новела</i> – через її  лаконізм, змалювання незвичайних подій, несподіваний фінал. Власне, новела – ніби тільки штрих, короткий епізод потоку життя, який, утім, висвітлює його сутність.</span><o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 18.0pt; line-height: 150%;"><span>Ще один близький імпресіонізмові жанр – <i>есей</i>. Річ у тім, що стиль есею вирізняється образністю, афористичністю, використанням свіжих метафор,  свідомою настановою на розмовну інтонацію й лексику.  Головна передумова цього жанру – непересічна особистість автора, вияв його власної позиції (несхожої на інші, ориґінальної чи й несподіваної, парадоксальної). Есей передбачає трактування (а не опис) певних фактів. Шляхом вільних, розкутих, образних міркувань есеїст знаходить несподівані перегуки, зв’язки між явищами, котрі з будь-якого іншого погляду (чи то повсякденного, чи наукового) видаються непоєднанними, неспівмірними (тут, власне, використовується тип мислення поета-метафориста). Таким способом есеїст відкриває несподівані обрії, перспективи у тій галузі, яку осмислює. </span><o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 17.85pt; line-height: 150%;"><span>Есеїстичні за формою нариси Михайла Коцюбинського «Як ми їздили до Криниці», «Хвала життю!», «На острові», а також певною мірою й новела «Intermezzo». Яскравий  вияв есеїстичного письма  – цикли памфлетів Миколи Хвильового «Камо грядеши?», «Думки проти течії», «Апологети писаризму», «Україна чи Малоросія?».</span><o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 17.85pt; line-height: 150%;"><span><i>Композиційні аспекти</i>: сюжет як ланцюжок зовнішніх подій втрачає в імпресіонізмі своє колишнє значення. Єднальним стрижнем стає <i>настроєність</i>.</span><o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 17.85pt; line-height: 150%;"><span>Імпресіоністична новела часто будується як <i>розповідь (чи сповідь) Я – оповідача</i>, що також надає їй емоційної цілісності. Зокрема урізноманітнюються форми <i>внутрішнього монологу</i>, спроби відтворення <i>потоку свідомості</i> героя, намагання простежити взаємозв'язок різних сфер людського сприймання, передати одночасно зорові, слухові, дотикові враження як взаємозалежні, взаємопереплетені (<i>синестезія</i>).</span><o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 18.0pt; line-height: 150%;"><span>Змінюється характер <i>пейзажу</i>. Це вже не просто картина природи, виокремлена спостерігачем і докладно описана, не тло подій (як то було в реалізмі), а частіше засіб психологічної характеристики. У пейзажі підкреслюється його повсякчасна мінливість, непостійність. І то ці зміни можуть бути спричинені як різним освітленням, часом доби, так і настроєм спостерігача.</span></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 18.0pt; line-height: 150%;"><span><img height="532" width="926" src="/asset-v1:Gramota+YacUkrlit9+2014_T1+type@asset+block@12.jpg" alt="І. Труш. Ставок." /></span></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 18.0pt; line-height: 150%;"></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 18.0pt; line-height: 150%;"></p> <p class="MsoNormal" style="text-align: justify; text-indent: 18.0pt; line-height: 150%; margin: 0cm -25.95pt 0cm -18.0pt;"><span><em><span style="font-size: 12pt; text-align: center; text-indent: 1cm; line-height: 150%;">І. Труш. Ставок</span><span style="font-size: 1em; text-align: center; text-indent: 1cm;">.</span></em></span></p> <p class="MsoNormal" style="text-align: justify; text-indent: 18.0pt; line-height: 150%; margin: 0cm -25.95pt 0cm -18.0pt;"></p> <p class="MsoNormal" style="text-align: justify; text-indent: 18.0pt; line-height: 150%; margin: 0cm -25.95pt 0cm -18.0pt;"><span>Нове бачення світу вимагало і <i>нових мовних засобів</i>. Для імпресіонізму характерні ускладнене <i>асоціювання</i>; яскраві, ориґінальні <i>тропи, </i>особливо <i>символи, метафори</i>; уривчасті речення, інверсій, безсполучникові конструкції. Слово в імпресіоністичному тексті поєднує не лише означення предмета, а й викликане ним відчуття.</span><o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="text-align: justify; text-indent: 18.0pt; line-height: 150%; margin: 0cm -25.95pt 0cm -18.0pt;"><span>Український імпресіонізм на тлі західноевропейського мав густіше лірико-романтичне забарвлення, що зближувало його з неоромантикою та символізмом.</span><o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="text-align: justify; text-indent: 18.0pt; line-height: 150%; margin: 0cm -25.95pt 0cm -18.0pt;"><span>Один з найякравіших зразків світового імпресіонізму – «Intermezzo» Михайла Коцюбинського.</span><o:p></o:p></p> <p class="MsoBodyText" style="text-align: justify; text-indent: 27.0pt; line-height: 150%;"><span><i><span style="line-height: 150%;">Режим доступу до матеріалу:</span></i> <a href="https://www.gramota.kiev.ua/shop/?filter_avtor=paharenko-v" target="_blank"><span style="line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">https://www.gramota.kiev.ua/shop/?filter_avtor=paharenko-v</span></a><i><span style="line-height: 150%;"><o:p></o:p></span></i></span></p> <p style="font-size: 16px;"></p> <div><span></span><br clear="all" /><hr align="left" size="1" width="33%" /><span></span> <div id="ftn1"> <p class="MsoFootnoteText"><span><a href="file:///C:/Users/%D0%90%D0%BB%D1%91%D0%BD%D0%B0/Desktop/%D0%AF%D1%86%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%209%20%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81/%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0/2.%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%20%D0%9B%D0%86%D0%A2%20%20%D0%94%D0%9E%D0%94%D0%90%D0%A2%D0%9E%D0%9A%20%D0%9C%D0%9E%D0%94%D0%95%D0%A0%D0%9D%D0%86%D0%97%D0%9C.docx#_ftnref1" name="_ftn1" title=""><span class="MsoFootnoteReference"><span class="MsoFootnoteReference"><span style="font-size: 10pt; line-height: 107%;">[1]</span></span></span></a> Товкачевський А. Григорій Савич Сковорода// Українська хата. 1913. Ч.6. С.273.</span><o:p></o:p></p> </div> <div id="ftn2"> <p class="MsoFootnoteText" style="text-align: justify;"><span><a href="file:///C:/Users/%D0%90%D0%BB%D1%91%D0%BD%D0%B0/Desktop/%D0%AF%D1%86%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%209%20%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81/%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0/2.%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%20%D0%9B%D0%86%D0%A2%20%20%D0%94%D0%9E%D0%94%D0%90%D0%A2%D0%9E%D0%9A%20%D0%9C%D0%9E%D0%94%D0%95%D0%A0%D0%9D%D0%86%D0%97%D0%9C.docx#_ftnref2" name="_ftn2" title=""><span class="MsoFootnoteReference"><span class="MsoFootnoteReference"><span style="font-size: 10pt; line-height: 107%;">[2]</span></span></span></a> Див. докладніше про джерела й теоретичну базу символізму у есеї Богдана Рубчака “Пробний лет” (Розсипані перли. Поети “Молодої музи”.  Київ, 1991.  С.18-41).</span></p> </div> </div> </div> </div> </div> <script type="text/javascript"> (function (require) { require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () { require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) { DateUtilFactory.transform('.localized-datetime'); }); }); }).call(this, require || RequireJS.require); </script> <script> function emit_event(message) { parent.postMessage(message, '*'); } </script> </div>

<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@vertical+block@78384209190a457ba5a1c5d7cc17a43e" data-request-token="37d42c5e6f9811f1859e266711e77585" data-graded="False" data-has-score="False"> <div class="vert-mod"> <div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@problem+block@e1dac7f530564bad9d7728b2bf02e72c"> <div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-problem xmodule_display xmodule_ProblemBlock" data-course-id="course-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025" data-block-type="problem" data-usage-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@problem+block@e1dac7f530564bad9d7728b2bf02e72c" data-request-token="37d42c5e6f9811f1859e266711e77585" data-graded="False" data-has-score="True"> <div class="page-banner"><div class="alert alert-warning"><span class="icon icon-alert fa fa fa-warning" aria-hidden="true"></span><div class="message-content">Тестові завдання доступне для перегляду та виконання після <a href=/register>реєстрації</a>/<a href=/login>авторизації</a> на платформі.</div></div></div> </div> </div> </div> <script type="text/javascript"> (function (require) { require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () { require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) { DateUtilFactory.transform('.localized-datetime'); }); }); }).call(this, require || RequireJS.require); </script> <script> function emit_event(message) { parent.postMessage(message, '*'); } </script> </div>

<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@vertical+block@29a5be7a88e04f51b671937eee6e132f" data-request-token="37d42c5e6f9811f1859e266711e77585" data-graded="False" data-has-score="False"> <div class="vert-mod"> <div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@html+block@ce5769a3e7cb4844ade91ea0b23d6cfd"> <div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@html+block@ce5769a3e7cb4844ade91ea0b23d6cfd" data-request-token="37d42c5e6f9811f1859e266711e77585" data-graded="False" data-has-score="False"> <script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args"> {"xmodule-type": "HTMLModule"} </script> <p><b style="font-size: 1em; text-align: justify; text-indent: 35.4pt;">Віртуальна галерея</b><span style="font-size: 1em; text-align: justify; text-indent: 35.4pt;"> </span><b style="font-size: 1em; text-align: justify; text-indent: 35.4pt;">«Доба модернізму»</b></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.4pt; line-height: 150%; mso-outline-level: 3;"></p> <p>Створіть презентацію про особливості українського і зарубіжного модернізму як стилю доби і художнього напряму. Додайте дописи для пояснення ознак стильових течій модернізму. Для візуалізації проєкту використайте репродукції картин художників і музику композиторів доби модернізму. </p> <p>Формат представлення – PowerPoint, Canva, Google Slides.</p> <p><img height="330" width="500" src="/asset-v1:Gramota+YacUkrlit9+2014_T1+type@asset+block@13.jpg" alt="Будинок з химерами у Києві" /></p> <p><em>Будинок з химерами у Києві</em></p> <p></p> </div> </div> </div> <script type="text/javascript"> (function (require) { require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () { require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) { DateUtilFactory.transform('.localized-datetime'); }); }); }).call(this, require || RequireJS.require); </script> <script> function emit_event(message) { parent.postMessage(message, '*'); } </script> </div>

<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@vertical+block@d33e5cb2e787446db5fa252f4d5dfcb9" data-request-token="37d42c5e6f9811f1859e266711e77585" data-graded="False" data-has-score="False"> <div class="vert-mod"> <div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@openassessment+block@bc9410e0757748d7bef5da17d0f4857d"> <div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-openassessment" data-course-id="course-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025" data-block-type="openassessment" data-usage-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@openassessment+block@bc9410e0757748d7bef5da17d0f4857d" data-request-token="37d42c5e6f9811f1859e266711e77585" data-graded="False" data-has-score="True"> <div class="page-banner"><div class="alert alert-warning"><span class="icon icon-alert fa fa fa-warning" aria-hidden="true"></span><div class="message-content">ЧИТАЦЬКЕ ДОЗВІЛЛЯ доступне для перегляду та виконання після <a href=/register>реєстрації</a>/<a href=/login>авторизації</a> на платформі.</div></div></div> </div> </div> <div class="vert vert-1" data-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@html+block@920647551b384f0692a67092b2b53fae"> <div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@html+block@920647551b384f0692a67092b2b53fae" data-request-token="37d42c5e6f9811f1859e266711e77585" data-graded="False" data-has-score="False"> <script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args"> {"xmodule-type": "HTMLModule"} </script> <p>Кінець ХІХ – початок ХХ століття став новим періодом у різних сферах життя, зокрема і в моді. Перейдіть за покликанням: <a href="https://www.youtube.com/watch?v=0KwrUWcnxlU" target="_blank">https://www.youtube.com/watch?v=0KwrUWcnxlU</a> та перегляньте відео про моду періоду модернізму. Це допоможе вам краще уявити письменників/письменниць тієї епохи та героїв/героїнь їхніх художніх творів. </p> </div> </div> </div> <script type="text/javascript"> (function (require) { require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () { require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) { DateUtilFactory.transform('.localized-datetime'); }); }); }).call(this, require || RequireJS.require); </script> <script> function emit_event(message) { parent.postMessage(message, '*'); } </script> </div>