<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@vertical+block@95342e3a2b684f859f8c189e5b5bcaf9" data-request-token="7c0eb6126f4f11f197607afcd5dfd9f9" data-graded="False" data-has-score="False"> <div class="vert-mod"> <div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@html+block@a348cb865a9b451dba74e6ada43c7bcf"> <div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@html+block@a348cb865a9b451dba74e6ada43c7bcf" data-request-token="7c0eb6126f4f11f197607afcd5dfd9f9" data-graded="False" data-has-score="False"> <script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args"> {"xmodule-type": "HTMLModule"} </script> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;"><i><span style="mso-bidi-font-size: 13.0pt; line-height: 150%; color: black;">Ви маєте можливість поглибити свої знання про ідейно-тематичне спрямування</span></i> <i><span style="mso-bidi-font-size: 13.0pt; line-height: 150%; color: black;">поетичної драми «Бояриня» Лесі Українки, модерністські ознаки її драматичних творів і спроби мисткині </span>наблизити українську драматургію до європейського рівня.</i><i><span style="mso-bidi-font-size: 13.0pt; line-height: 150%; color: black;"><o:p></o:p></span></i></p> <p class="MsoNormal" align="right" style="text-align: right; line-height: 150%;"><b> </b></p> <p class="MsoNormal" align="right" style="text-align: right; line-height: 150%;"><b>Григорій Клочек, </b>літературознавець<b><o:p></o:p></b></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; line-height: 150%;"><b><span lang="RU"> </span></b></p> <p class="MsoNormal" align="center" style="margin-bottom: 0cm; text-align: center; line-height: 150%;"><b><img height="277" width="427" src="/asset-v1:Gramota+YacUkrlit9+2014_T1+type@asset+block@28.jpg" alt="" /></b></p> <p class="MsoNormal" align="center" style="margin-bottom: 0cm; text-align: center; line-height: 150%;"><b>ПОЧУЙМО ЛЕСЮ УКРАЇНКУ<o:p></o:p></b></p> <p class="MsoNormal" align="center" style="margin-bottom: 0cm; text-align: center; line-height: 150%;">Про головні художні смисли поетичної драми «Бояриня»<o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" align="center" style="margin-bottom: 0cm; text-align: center; line-height: 150%;"><i>(скорочено)<o:p></o:p></i></p> <p class="MsoNormal" align="center" style="margin-bottom: 0cm; text-align: center; line-height: 150%;">–1–<o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">Творча манера Лесі Українки як драматурга формувалася в унісон із тогочасними модерністськими тенденціями. І було б помилковим стверджувати, що це формування відбувалося «під впливом», – ні, геніальна обдарованість Лесі Українки як митця проявилася якраз у тому, що вона тонко відчувала ті фундаментальні зміни, які відбувалися в європейському мистецтві і які засвідчували прихід нового – модерністського – етапу в його розвитку. Звідси й багато ознак «нової драми» в її драматичних поемах (…).<o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.4pt; line-height: 150%;"><i>Особливістю «нової драми»,</i> так само як і модерної прози, є посилена увага до внутрішніх психологічних станів персонажів, до переплетених соціальних і морально-психологічних проблем. Це зумовило творення таких виражальних форм (засобів, прийомів), які б уникали прямого, відкритого вираження смислів, а подавали б їх у непрямій, умовно кажучи, «завуальованій» формі. Таким чином виходимо на поняття «підтекст» (…).<o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">Необхідно враховувати, що психологія сприймання драматургічних текстів, написаних у манері «нової драми», має свої особливості, обумовлені психологічною установкою на декодування прихованих смислів. Психологічний процес розгадування цих смислів породжує <i>ефект відкриття нового,</i> який породжує естетично забарвлену емоційність (…). Для «нової драми» узагалі характерний «відкритий фінал». Про це йдеться у відомому постулаті Г. Ібсена: «П’єса не закінчується з падінням завіси після п’ятої дії – справжній фінал знаходиться за її межами». Ця особливість притаманна майже усім драматичним поемам Лесі Українки.<o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" align="center" style="margin-bottom: 0cm; text-align: center; line-height: 150%;">–2–<o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">У високохудожніх драматургічних текстах є одна особливість, а саме: вони наділені певною магічністю. Погоджуючись з можливим зауваженням, що магічність впливу на реципієнта є характерною ознакою усіх високохудожніх творів, все ж треба відзначити, що вона особливо важлива для драматургічних творів. Справа в тому, що вони призначені для показу глядачам, і тому успішність сценічною вистави визначається її здатністю посилати емоційно-смислові імпульси глядачам в театральний зал.<o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.4pt; line-height: 150%;">Магічний вплив тексту – це вплив навіювальний, особливість якого полягає в тому, що він доносить до свідомості читача емоційно заряджені смисли. Розробка концепту «Україна» починається з опису місця, де відбувається перша дія. «Садок перед будинком не дуже багатого, але значного козака з старшини Олекси Перебійного. Будинок виходить у садок великим рундуком, що тягнеться вздовж цілої стіни. На рундуку стіл, дзиґлики, на столі прилагоджено до вечері!. Стара П е р е б і й н и х а дає останній лад на столі, їй допомагає дочка її Оксана і служебка. Через садок до рундука ідуть Перебійний і Степан, молодий парубок у московському боярському вбранні, хоча з обличчя його видно одразу, що він не москаль»<a href="file:///C:/Users/%D0%90%D0%BB%D1%91%D0%BD%D0%B0/Desktop/%D0%AF%D1%86%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%209%20%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81/%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0/5.%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%20%D0%9B%D0%86%D0%A2%20%20%D0%94%D0%9E%D0%94%D0%90%D0%A2%D0%9E%D0%9A%20%D0%9B%D0%95%D0%A1%D0%AF%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%9A%D0%90.docx#_ftn1" name="_ftnref1" title=""><span class="MsoFootnoteReference"><span class="MsoFootnoteReference"><span style="font-size: 14.0pt; line-height: 107%; font-family: 'Times New Roman',serif; mso-fareast-font-family: Calibri; mso-font-kerning: 1.0pt; mso-ligatures: standardcontextual; mso-ansi-language: UK; mso-fareast-language: EN-US; mso-bidi-language: AR-SA;">[1]</span></span></span></a>.<o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">Леся Українка – видатний майстер сценографічних картин, вона приділяла їм особливу увагу (…). Її сценографічні зображення, як правило, мають добре продуману композицію, сюжет, колористику (…). Кожне із сценографічних зображень породжене не лише геніальним талантом мисткині, а й її величезною працею, яку вона вкладала в скрупульозне вивчення відображуваної епохи. Цією її скрупульозністю був вражений А. Кримський, який на прохання Лесі Українки, за його словами, підібрав для неї цілу бібліотеку наукових книжок із теми раннього християнства. Всі ці книжки вона прочитала, готуючись до написання драми «В катакомбах» (…).<o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.4pt; line-height: 150%;">Леся Українка своїм сценографічним зображенням, що відкриває «Бояриню», створює образ щасливої, гармонійної у всіх сімейно-побутових деталях української родини. Будинок «не дуже багатого, але значного козака». Веранда «вздовж цілої стіни». Перед хатою – садок. Стіл, накритий для вечері, як символ добробуту.<o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">З розвитком першої дії ці враження лише посилюються. Родина козака Олекси Перебійного гостинно приймає Степана, «молодого парубка у московському боярському вбранні». На цю гармонійну атмосферу не вплинула навіть суперечка між Степаном та Іваном, братом Оксани.<o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">Це Україна, український світ. Особливої привабливості йому надає образ Оксани, який ввібрав у себе всю фізично-зовнішню та моральну красу української дівчини, красу, що так геніально, із такою естетичною довершеністю була сформована в казці, у народній пісні та українській літературній класиці. Вона по-дівочому приваблива, чудово вихована донька своїх батьків, її поважають дівчата-однолітки, визнаючи її лідерство в «дівочім братстві». Вона володіє усіма уміннями майбутньої господині – берегині сімейного вогнища. Водночас вона наділена привабливою жіночністю. Те, що вона постійно і з якоюсь особливою старанністю поливає квіти, навіює враження про неї як про дівчину, яка <i>вирощує красу.</i><b></b><o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;"><i><img height="1036" width="829" src="/asset-v1:Gramota+YacUkrlit9+2014_T1+type@asset+block@29.jpg" alt="І. Репін «Українка біля тину» (1844)" /></i></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;"></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;"><em>І. Репін «Українка біля тину» (1844)</em></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">Образ Оксани – важлива, особливо значуща складова концепту «Україна». Вона немовби втілює в собі найкращі риси української жінки, більше того – вона символізує Україну.<o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">Концепт «Україна» найбільш ретельно, найбільш акцентовано розроблений у першій дії. Він явно домінує, навіть набуває певної завершеності. Він сугестує зі своїх прихованих змістових глибин враження українського світу, який уособлений родиною козака Олекси Перебійника – з його побутовим добробутом, гармонійними стосунками між членами родини, дівочою, як фізичною та моральною красою доньки Оксани, яка зображена у першій дії «крупним планом».<o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">Не все добре в тогочасній Україні, яка переживає складні часи «руїни». Відбуваються постійні братовбивчі сутички та й зовнішні вороги не дають спокою. Про все це згадується в драмі, але згадується не акцентовано. Повідомляючи про реальні труднощі, які переживають українці, Леся Українка зберігає враження привабливості українського світу. Власне таке художньо-змістове наповнення концепту «Україна» присутнє в майбутніх частинах драми. Пояснюється це тим, що саме такий концепт «Україна» протистоятиме концепту «московія» – йдеться про конфлікт, який і породжуватиме головні художні смисли драми.<o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">Концепт «московія» у першій дії лише намічений, його художнє втілення розпочате всього кількома штрихами. Вони нанесені ще на початку драми, де козак Перебійний повідомляє, як він, вдавшись до хитрощів, уникнув банкетування з приїжджими московськими боярами та ще й зумів забрати від них Степана – сина свого давнього товариша: «Я сам, – кажу їм, – /щось недугую трохи, то не можу / на банкетах гуляти, а Степана, / по давній приязні до його батька, / хотів би пригостити в себе в хаті. / Він молодик, йому ще не пристало / на банкети великі учащати»/. Боярам, видно, вже запах медок / та варенуха, отже роздобрились / тай мовили: «Нехай собі п а р н і ш к а…»<a href="file:///C:/Users/%D0%90%D0%BB%D1%91%D0%BD%D0%B0/Desktop/%D0%AF%D1%86%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%209%20%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81/%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0/5.%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%20%D0%9B%D0%86%D0%A2%20%20%D0%94%D0%9E%D0%94%D0%90%D0%A2%D0%9E%D0%9A%20%D0%9B%D0%95%D0%A1%D0%AF%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%9A%D0%90.docx#_ftn2" name="_ftnref2" title=""><span class="MsoFootnoteReference"><span class="MsoFootnoteReference"><span style="font-size: 14.0pt; line-height: 107%; font-family: 'Times New Roman',serif; mso-fareast-font-family: Calibri; mso-font-kerning: 1.0pt; mso-ligatures: standardcontextual; mso-ansi-language: UK; mso-fareast-language: EN-US; mso-bidi-language: AR-SA;">[2]</span></span></span></a>. Уважне прочитання лише цього фрагменту відкриє такі приховані смисли, як вимушена потреба українців у стосунках з москалями вдаватися до хитрощів.<o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">Протягом першої дії московія перебуває десь на другому плані. Та все ж вона відчутна як далека чужина, від якої сюди, в Україну, линуть холодні та тривожні сугестії – вони в емоційно-смисловому плані готують реципієнта до сприймання концепту «московія», який почне активно формуватися в наступних частинах драми, постаючи як друга, протилежна концепту «Україна», сторона конфлікту.<o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">Третій концепт «Любов» стосується почуттєвих стосунків Оксани і Степана. Вони зародяться і, сказати б, спалахнуть у першій дії і відіграватимуть важливу роль у формуванні образів головних дійових осіб і, відповідно, підтекстових смислів, ними породжених. Сцени, у яких ідеться про зустріч, а потім про швидке зближення Оксани та Степана, наділені знаковістю – тою упізнаваністю, що йде від багатьох подібних сцен, яких чимало зустрічається в українській класичній драматургії, починаючи від «Наталки Полтавки». Проте у цій «любовній» сцені, де двоє молодих людей, які з дитинства знали один одного, освідчуються в коханні, все ж з’являються смисли, що виражають концепти «Україна» та «московія». Причому ці смисли перебувають в явно конфліктному зіставленні. Степан зізнається, що його перебування в москві можна порівняти з ув’язненням. «А я ж як в’язень, що на час короткий / з темниці вирвався і має хутко / з веселим світом знову попрощатись…» – говорить він Оксані. І продовжує: «Я забув, / що ти живеш на волі, що для тебе / привабливого нема нічого там, / де я живу, і навіть буть не може…»<a href="file:///C:/Users/%D0%90%D0%BB%D1%91%D0%BD%D0%B0/Desktop/%D0%AF%D1%86%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%209%20%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81/%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0/5.%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%20%D0%9B%D0%86%D0%A2%20%20%D0%94%D0%9E%D0%94%D0%90%D0%A2%D0%9E%D0%9A%20%D0%9B%D0%95%D0%A1%D0%AF%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%9A%D0%90.docx#_ftn3" name="_ftnref3" title=""><span class="MsoFootnoteReference"><span class="MsoFootnoteReference"><span style="font-size: 14.0pt; line-height: 107%; font-family: 'Times New Roman',serif; mso-fareast-font-family: Calibri; mso-font-kerning: 1.0pt; mso-ligatures: standardcontextual; mso-ansi-language: UK; mso-fareast-language: EN-US; mso-bidi-language: AR-SA;">[3]</span></span></span></a>.<o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">У другій дії концепт «московія» розвивається з максимальною активністю – всі діалоги містять підтекстові смисли, які в своїй сукупності поступово увиразнюють образ чужого для Оксани світу.</p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;"><img height="427" width="359" src="/asset-v1:Gramota+YacUkrlit9+2014_T1+type@asset+block@30.jpg" alt="І. Репін «Українка» (1857)" /></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;"><em>І. Репін «Українка» (1857)</em></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;"></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">Друга дія, як і всі наступні, відбувається в москві. «Світлиця у Степановім дому прибрана по-святковому. Знадвору чутно гомін дзвонів. М а т и  Степанова і О к с а н а  увіходять убрані по-вкраїнськи»<a href="file:///C:/Users/%D0%90%D0%BB%D1%91%D0%BD%D0%B0/Desktop/%D0%AF%D1%86%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%209%20%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81/%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0/5.%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%20%D0%9B%D0%86%D0%A2%20%20%D0%94%D0%9E%D0%94%D0%90%D0%A2%D0%9E%D0%9A%20%D0%9B%D0%95%D0%A1%D0%AF%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%9A%D0%90.docx#_ftn4" name="_ftnref4" title=""><span class="MsoFootnoteReference"><span class="MsoFootnoteReference"><span style="font-size: 14.0pt; line-height: 107%; font-family: 'Times New Roman',serif; mso-fareast-font-family: Calibri; mso-font-kerning: 1.0pt; mso-ligatures: standardcontextual; mso-ansi-language: UK; mso-fareast-language: EN-US; mso-bidi-language: AR-SA;">[4]</span></span></span></a>. Їх розмова на перший погляд звичайна. Насправді ж вона вражає інформаційною щільністю. Відкриття нових сенсів відбувається послідовно – один за одним. Діалог побудований таким чином, що Московія, тамтешні звичаї, особливості побуту побачені очима Оксани, тобто побачені в ракурсі «очуднення», здивування. Оксану дивує все в цьому новому для неї світі: і те, що матері, її свекрусі, тамтешній звичай не дозволяє жити на першому поверсі терему, і що в «церкві божій, / замість молитися людей все гудять»<a href="file:///C:/Users/%D0%90%D0%BB%D1%91%D0%BD%D0%B0/Desktop/%D0%AF%D1%86%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%209%20%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81/%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0/5.%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%20%D0%9B%D0%86%D0%A2%20%20%D0%94%D0%9E%D0%94%D0%90%D0%A2%D0%9E%D0%9A%20%D0%9B%D0%95%D0%A1%D0%AF%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%9A%D0%90.docx#_ftn5" name="_ftnref5" title=""><span class="MsoFootnoteReference"><span class="MsoFootnoteReference"><span style="font-size: 14.0pt; line-height: 107%; font-family: 'Times New Roman',serif; mso-fareast-font-family: Calibri; mso-font-kerning: 1.0pt; mso-ligatures: standardcontextual; mso-ansi-language: UK; mso-fareast-language: EN-US; mso-bidi-language: AR-SA;">[5]</span></span></span></a>, що тамтешні жінки закривають обличчя і дивуються, що українки не роблять цього («Чи ж ми туркені?» – відповідає на це здивування Оксана).<o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">Окрема проблема для Оксани – звикнути до нового для себе одягу. Леся Українка дуже тонко приводить цей мотив відрази української жінки до чужинського одягу, вона суто по-жіночому жахається того, як буде виглядіти у «шарахфані», що «такий бахматий / та довгий-довгий, мов попівська ряса, / та ще й «на голову такий підситок / надіти треба»<a href="file:///C:/Users/%D0%90%D0%BB%D1%91%D0%BD%D0%B0/Desktop/%D0%AF%D1%86%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%209%20%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81/%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0/5.%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%20%D0%9B%D0%86%D0%A2%20%20%D0%94%D0%9E%D0%94%D0%90%D0%A2%D0%9E%D0%9A%20%D0%9B%D0%95%D0%A1%D0%AF%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%9A%D0%90.docx#_ftn6" name="_ftnref6" title=""><span class="MsoFootnoteReference"><span class="MsoFootnoteReference"><span style="font-size: 14.0pt; line-height: 107%; font-family: 'Times New Roman',serif; mso-fareast-font-family: Calibri; mso-font-kerning: 1.0pt; mso-ligatures: standardcontextual; mso-ansi-language: UK; mso-fareast-language: EN-US; mso-bidi-language: AR-SA;">[6]</span></span></span></a>.<o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">Діалог Оксани з Ганною, сестрою Степана, яка вже призвичаїлася до московських звичаїв і «убрана як бояришня», відкриває нові грані тамтешнього життя. Молоді люди не збираються разом, не знають, що таке гуртові співи. Сама Ганна вже заручена, але свого нареченого ще не бачила, просить Оксану побути з нею в садку, звідки має надію хоч здалеку побачити нареченого, коли він ввечері разом із іншими стрільцями проїжджатиме по вулиці. Дивується Оксана переіменуванням на московський лад: Іван – Ванька, Оксана – Аксинія чи Аксюша.<o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.4pt; line-height: 150%;">Діалоги Оксана – матір Степана, Оксана – Ганна насичені такими зіставленнями українського – московського. Але якщо в другій дії таке зіставлення стосується лише побутових та звичаєвих аспектів, то в третій, четвертій та п’ятій частинах драми образ московії набуває більшої повноти як власне державного утворення. Це тоталітарна держава з розбещеною, аморальною верхівкою (цар, бояри), з приниженим, безправним населенням, у якого ретельно виховується рабська психологія (…).<o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">Проте геніальна проникливість авторки «Боярині» проявилася не так у створенні художнього концепту «московія», як у зіставленні його з концептом «Україна». Власне таке зіставлення породжує <i>головний смисл</i> твору, його головну посилку, глибина і точність якої з особливою виразністю почала проявлятися в наш час. Суть посилки – <i>у несумісності української та москвинської цівілізаційної ментальності</i>. І коли приходиш до такого висновку, то геніальність Лесі Українки розкривається новими вражаючими гранями (…).<o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">У ті три останні дні квітня 1910 року, коли вона, перебуваючи у стані найвищої духовної напруги, протягом трьох днів творила «Бояриню», їй відкрились істини, пророчість яких проявилася і стала явною в останні роки, коли росія окупувала Крим і розв’язала війну на Сході України. Імперська сутність росії з її цивілізаційно-ментальним корінням, що сягає золотоординських часів, проявилася у цій війні з усією повнотою. Прагнення України відірватися від росії, її рішучі наміри після «Революції гідності» (2014–2015р.р.) увійти в європейський цивілізаційний простір викликали шалений спротив у сучасній московії. Окрім військового вторгнення була розв’язана пропагандистсько-інформаційна війна, у якій виразно проглядався золотоординський характер, – зверхній у ставленні до «братського» народу і водночас цинічний, брехливо-підступний характер.<o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">Таким чином цивілізаційно-ментальна несумісність України і московії, яка була художньо розкрита шляхом порівняльного зіставлення двох художньо розроблених концептів породжує головний смисл драми. Таке зіставлення є прихованим, підтекстовим, воно відбувається у діалогах (…).<o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.4pt; line-height: 150%;">Функція третього концепту «Любов» полягає не лише в тому, що надає драмі так необхідної їй чуттєвості (бо що це за драматургічний твір, герої якого не переживають любовних почуттів!?), і не лише в тому, що <i>олюднює, оживлює</i><b> </b>головні персонажі, не дозволяючи їх сприймати як носіїв схематичних рис. Ні, взаємне глибоке кохання між Степаном і Оксаною дозволяє поглибити змістовність цих образів, надати їм другого, а то й третього плану. Особливо це стосується Степана, образ якого вельми часто інтерпретується як уособлення національного зрадника.<o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">Насправді ж, якщо уважніше простежити за розробкою цього образу Лесею Українкою, то легко переконатися, що вона не наділяла його негативними рисами. Оксана, як ідеалізована поетесою українська жінка, просто не могла б любити чоловіка з такими негативними рисами, бо це грубо порушувалася б логіку образів. Усі діалоги Степана і Оксани, починаючи з першої дії і до останньої, буквально світяться любовним почуттям.<o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">Перебування Оксани в органічно чужому для неї світі, що несумісний з її ментальністю, з її етичними та естетичними узвичаєннями, є для неї настільки важким випробуванням, що приводить до поступового життєвого згасання. Якщо ж взяти до уваги, що образ Оксани у певному розумінні уособлює образ України, то ось це її життєве згасання символізує несумісність двох світів – московсько-ординського та українського, з його тяжінням до європейськості.<o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">Степан – людина освічена, навчався в академії. Він розуміє ворожу сутність московії – для нього вона «темниця». Не зважаючи на свій статус боярина, він, фактично, є полоненим, повністю залежним від царської волі. Щоб вижити, змушений пристосовуватися до цієї органічно чужої та ненависної йому системи. Він – не борець. Він – пристосуванець (...).<o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">Леся Українка відобразила глибокий драматизм людини, яка змушена була жити в умовах підлеглості чужій владі. Проте поетеса вказала на вихід із цього нестерпного стану національної неволі. Так, вона вибудувала довершену в художньому плані смислову конструкцію про ментально-цивілізаційну несумісність України і московії. Перебування у світі московії фізично знесилило Оксану. Смертельна хвороба Оксани породжує відповідні підтекстові смисли. Постать Степана теж набуває драматизму – його життя на чужині в умовах постійного морального приниження стає нестерпним (…).<o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">Діалог Степана і Оксани у фіналі драматичної поеми є показовим щодо змістової щільності. Розгадка, декодування цього змісту дає поживу для подальших, уже «післяфінальних» роздумів. Але при цьому важливе й інше – у тому змісті містяться підказки, розуміння яких здатне викликати у реципієнта відчуття очищення, якогось просвітлення, коли тобі відкривається важливий смисл – ідеться, зрозуміло, про надзвичайно важливий для драматичного твору <i>стан катарсису.</i> Ні, він не вибуховий, не яскравий, проте він сугестивно тонкий, такий, що буде присутнім у «післяфінальних» роздумах і почуваннях, надаючи їм просвітлюючої надії.<o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">Оксана – важко хвора. Біля неї – Степан. Він любить Оксану – це відчувається у кожному його слові. Гарячково шукає можливості порятувати її. Вірить, що поїздка в Україну може бути для неї рятівною. Цар відпустить його, бо, говорить він, «вже ж тепера на Вкраїні / утихомирилося». Ці слова буквально стрепенули Оксану: «Як ти кажеш? / Утихомирилось? Зломилась воля, / Україна лягла Москві під ноги, / се мир по-твоєму – ота руїна?»<a href="file:///C:/Users/%D0%90%D0%BB%D1%91%D0%BD%D0%B0/Desktop/%D0%AF%D1%86%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%209%20%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81/%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0/5.%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%20%D0%9B%D0%86%D0%A2%20%20%D0%94%D0%9E%D0%94%D0%90%D0%A2%D0%9E%D0%9A%20%D0%9B%D0%95%D0%A1%D0%AF%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%9A%D0%90.docx#_ftn7" name="_ftnref7" title=""><span class="MsoFootnoteReference"><span class="MsoFootnoteReference"><span style="font-size: 14.0pt; line-height: 107%; font-family: 'Times New Roman',serif; mso-fareast-font-family: Calibri; mso-font-kerning: 1.0pt; mso-ligatures: standardcontextual; mso-ansi-language: UK; mso-fareast-language: EN-US; mso-bidi-language: AR-SA;">[7]</span></span></span></a>.<o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">Оксана є лідером у цій подружній парі. Досі вона слухняно виконувала всі прохання свого чоловіка, розуміючи його підлеглість московському цареві. Але повідомлення, що «Україна лягла москві під ноги» змусило її різко змінити своє ставлення до угодовства Степана, бо зараз, коли з’явилася загроза втратити Батьківщину, необхідно переглянути свої життєві принципи. Вона прямо каже Степану: «Борцем не вдався ти»<a href="file:///C:/Users/%D0%90%D0%BB%D1%91%D0%BD%D0%B0/Desktop/%D0%AF%D1%86%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%209%20%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81/%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0/5.%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%20%D0%9B%D0%86%D0%A2%20%20%D0%94%D0%9E%D0%94%D0%90%D0%A2%D0%9E%D0%9A%20%D0%9B%D0%95%D0%A1%D0%AF%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%9A%D0%90.docx#_ftn8" name="_ftnref8" title=""><span class="MsoFootnoteReference"><span class="MsoFootnoteReference"><span style="font-size: 14.0pt; line-height: 107%; font-family: 'Times New Roman',serif; mso-fareast-font-family: Calibri; mso-font-kerning: 1.0pt; mso-ligatures: standardcontextual; mso-ansi-language: UK; mso-fareast-language: EN-US; mso-bidi-language: AR-SA;">[8]</span></span></span></a> (…).<o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">Примирення з підневільним станом, угодовство було життєвою помилкою. Вона відчуває, що на Вкраїну не повернеться. Тому просить Степана повернутися в рідний край і допомогти, чим зможе, борцям за волю. Таким чином породжується другий основний смисл драми, її основна посилка, яка звучить як звернення до українців: «Україна в небезпеці. Тому за Україну як за свій дім, як за свою країну треба боротися».<o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">Отже, весь художній «організм» «Боярині» напружено «працює» на вираження двох головних смислів (посилок): 1) між Україною і московією існує кардинальна ментально-цивілізаційна відмінність; 2) протистояння з московією, із проявами її хижої імперської сутності, потребує усвідомленого опору – потребує боротьби. Ці два головних смисли, дві посилки органічно пов’язані – перший з них визначає другий.<o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.4pt; line-height: 150%;"><i>Джерело: Клочек Г. Почуймо Лесю Українку. Дукля. 2021. № 1.<o:p></o:p></i></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;"><i><span style="mso-bidi-font-size: 13.0pt; line-height: 150%; color: black;"> </span></i></p> <p class="MsoNormal" align="right" style="margin-bottom: 0cm; text-align: right; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;"><b>Григорій Семенюк, </b>літературознавець<span style="mso-bidi-font-size: 13.0pt; line-height: 150%; color: black;"><o:p></o:p></span></p> <p class="MsoNormal" align="center" style="margin-bottom: 0cm; text-align: center; line-height: 150%;"><b><img height="354" width="241" src="/asset-v1:Gramota+YacUkrlit9+2014_T1+type@asset+block@31.jpg" alt="Леся Українка. Фото 1888 р." /></b></p> <p class="MsoNormal" align="center" style="margin-bottom: 0cm; text-align: center; line-height: 150%;"></p> <p class="MsoNormal" align="center" style="margin-bottom: 0cm; text-align: center; line-height: 150%;"><em>Леся Українка. Фото 1888 р.</em></p> <p class="MsoNormal" align="center" style="margin-bottom: 0cm; text-align: center; line-height: 150%;"><b>НОВАТОРСТВО ТВОРІВ ЛЕСІ УКРАЇНКИ<o:p></o:p></b></p> <p class="MsoNormal" align="center" style="margin-bottom: 0cm; text-align: center; line-height: 150%;"><i>(скорочено)<o:p></o:p></i></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">Згадуємо слова Миколи Зерова<a href="file:///C:/Users/%D0%90%D0%BB%D1%91%D0%BD%D0%B0/Desktop/%D0%AF%D1%86%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%209%20%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81/%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0/5.%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%20%D0%9B%D0%86%D0%A2%20%20%D0%94%D0%9E%D0%94%D0%90%D0%A2%D0%9E%D0%9A%20%D0%9B%D0%95%D0%A1%D0%AF%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%9A%D0%90.docx#_ftn9" name="_ftnref9" title=""><span class="MsoFootnoteReference"><span class="MsoFootnoteReference"><span style="font-size: 14.0pt; line-height: 107%; font-family: 'Times New Roman',serif; mso-fareast-font-family: Calibri; mso-fareast-theme-font: minor-latin; mso-font-kerning: 1.0pt; mso-ligatures: standardcontextual; mso-ansi-language: UK; mso-fareast-language: EN-US; mso-bidi-language: AR-SA;">[9]</span></span></span></a>, який акцентував увагу на новаторстві і неповторності творчості письменниці. Він наголошував на тому, що Леся Українка була символом сміливого духовного новаторства – новаторства в темах, ідеях, змісті та формі. Але разом із новаторськими елементами зберігається тяглість спадкоємних традицій, які багато в чому визначають особливості такого складного в літературі кінця ХІХ – початку ХХ століть явища, як <i>український модернізм, </i>який яскраво представлений у творчості Лесі Українки (...).<o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">Широта й оригінальність проблематики, тонкий психологізм, часто найскладніші і найтрагічніші сторінки драматичних творів Лесі Українки («Одержима», «Кассандра», «Бояриня», «В катакомбах» та ін.) свідчили про її новаторство, яке виявилося насамперед у концепції особистості, героїчної постаті нової людини, що уособлювала дух часу і в новій художній якості утверджувала його в літературі, адже нове мистецтво завжди починається з нової людини (…).<o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">Як свідчать дослідження літературознавців, саме з ім'ям Лесі Українки пов'язаний розквіт <i>драматичної поеми в українській літературі</i>. Цей жанр приваблював письменницю можливістю порушувати гострі суспільно-політичні, морально-етичні проблеми, представлені у формі словесних поєдинків між носіями протилежних поглядів. Драматична поема надавала можливості авторці доносити до читача своє ставлення до зображуваного – бути емоційною, задушевною. Особливу увагу Леся Українка приділяє монологам персонажів, саме вони є ключовими у творі, несуть основне ідейне навантаження (…)<o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">Саме у творчості Лесі Українки чи не вперше в українській драматургії набуває розвитку <i>неоромантична інтелектуальна драма</i>, у якій увага з побутових обставин переноситься на психологію персонажів, змальовуються складні й витончені переживання (подібно до п'єс Генріка Ібсена, Гергарта Гауптамана).<o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">Разом із Іваном Франком, Михайлом Коцюбинським, Володимиром Винниченком Леся Українка намагається ознайомити українського читача із філософськими, соціальними і психологічними художніми виявами сутності предметів. Письменниця впевнено виходить на нові ідейні та естетичні рубежі, наближаючи національну літературу до світових сюжетів. Саме завдяки їй у нашій літературі, зокрема драматургії, вперше з'являються образи Христа, Магомета, Кассандри, Дон Жуана, давніх греків і римлян та ін. (…).<o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">Беручи за основу своїх творів теми і сюжети, що неодноразово опрацьовувалися великими письменниками, зокрема Байроном, Гейне, Ібсеном, поетеса зуміла перенести їх на національний ґрунт, якнайтісніше пов'язавши з національно-визвольною боротьбою українського народу проти царату.<o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">Піднявши українську драматургію до світового рівня, Леся Українка разом із тим залишилася <i>національним</i> художником. Творчість поетеси є кращим органічним поєднанням загальнолюдського з національним (…). Глибоко національним твором, що ґрунтується на народній міфології, є «Лісова пісня», яка нагадує «Сон літньої ночі» Вільяма Шекспіра, «Затоплений дзвін» Гергарта Гауптамана передусім багатством і розмаїтістю образів, мови, ідей, прекрасною казковою символікою, своєрідною національною екзотикою, за якою відчувається жива реальність українського життя.<o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">У драматичній поемі «Бояриня» особливо яскраво виявився <i>патріотизм</i> Лесі Українки. У національному сюжеті поеми втілено <i>ідею незалежності України, </i>створено образ жінки з високим почуттям національної гідності, яка й на чужині залишається українкою. За словами Ліни Костенко, «це високоідейна і глибоко художня «українська модель ностальгії».<o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">Новаторським в українській драматургії було трактування у творах Лесі Українки жіночого питання, що відображало й тодішні прогресивні погляди, і феміністичний рух за зрівняння жінок у правах із чоловіками, який активізувався на межі ХІХ–ХХ ст.<o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">З естетичного погляду <i>новаторство драматургії</i> письменниці полягало насамперед у написанні таких творів, що базувалися на боротьбі ідей, думок, пристрастей, світоглядів, коли головний рушій сюжету – конфлікт – подавався в заключній, завершальній фазі – напередодні катастрофи героя чи героїв, де діалог будувався на гострих і стислих репліках, які наближали фінал.<o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">Драматична творчість письменниці припадає саме на період глибокого розчарування в мистецтві, коли частина прогресивно налаштованої інтелігенції зневірилася в народницьких ідеалах. Як відомо, це був час появи нових, модерністичних течій у європейському мистецтві, що, звичайно, не могло не позначитися й на поетиці творів Лесі Українки. Разом із тим цілком можна погодитися з твердженням Якова Мамонтова<a href="file:///C:/Users/%D0%90%D0%BB%D1%91%D0%BD%D0%B0/Desktop/%D0%AF%D1%86%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%209%20%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81/%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0/5.%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%20%D0%9B%D0%86%D0%A2%20%20%D0%94%D0%9E%D0%94%D0%90%D0%A2%D0%9E%D0%9A%20%D0%9B%D0%95%D0%A1%D0%AF%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%9A%D0%90.docx#_ftn10" name="_ftnref10" title=""><span class="MsoFootnoteReference"><span class="MsoFootnoteReference"><span style="font-size: 14.0pt; line-height: 107%; font-family: 'Times New Roman',serif; mso-fareast-font-family: Calibri; mso-fareast-theme-font: minor-latin; mso-font-kerning: 1.0pt; mso-ligatures: standardcontextual; mso-ansi-language: UK; mso-fareast-language: EN-US; mso-bidi-language: AR-SA;">[10]</span></span></span></a> про те, що драматургія Лесі Українки «не втискується в рамки жодного з європейських літературних напрямків і з повним правом може бути названа самобутнім українським класицизмом» (…)<o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">Талановита письменниця все життя наполегливо боролася за піднесення українського драматичного мистецтва до рівня світових стандартів. Її драматургія, сягаючи своїм корінням у французьку класичну драму Расіна і Корнеля, глибиною моральних конфліктів перегукується з п'єсами Ібсена, пронизана духом бунтарства й незборимості, перейнятого від Тараса Шевченка.<o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">Леся Українка, вважаючи, що український читач уже «виріс» із селянської тематики, намагається по-новому залучити його до освоєння філософських, соціальних і психологічних художніх явищ. «Ми прагнемо бачити на театральному кону твори преславних письменників тих народів, що випередили нас своєю культурою; ми прагнемо бачити нові п'єси українських авторів, такі п'єси, щоб у них малювалися не тільки життя неосвіченої частини нашого народу, а й життя всіх частей, із усіх станів, усіх шарів нашого народу; ми хочемо, щоб театр і у нас, як у інших народів, розширював наш розумовий виднокруг, освітлював ті питання, що турбують душу інтелігента наших часів, – писала вона у статті «Про театр» (…). І вона творить нову драму.<o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">Її неоромантична драматургія засвідчила на рубежі віків інтерес до нових цінностей, нових філософських, естетичних і психологічних проблем. Ідеться насамперед про зосередження уваги на внутрішньому світі людини, на індивідуальній психології (…).<o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">Письменниця розвинула <i>жанрові форми</i> поетичної драматургії на засадах <i>неоромантизму</i>, беручи за зразок кращі новітні тенденції європейської драми. Її драматичні твори мають різні жанрові різновиди (драматичний етюд, драма-феєрія, драма-діалог, фантастична драма, драма ідей та ін.).<o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">Модерністська поетика, сильне емоційне напруження і ліричний струмінь, пристрасні й сильні характери, висока людська собівартість, розлогі філософські думки, могутній духом позитивний герой – усе це притаманне драмам Лесі Українки (…).<o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;"><i>Режим доступу до матеріалу:</i> <a href="http://www.library.univ.kiev.ua/ukr/host/10.23.10.100/db/ftp/univ/ls/ls_2021_61.pdf">http://www.library.univ.kiev.ua/ukr/host/10.23.10.100/db/ftp/univ/ls/ls_2021_61.pdf</a><o:p></o:p></p> <p style="font-size: 16px;"></p> <div><br clear="all" /><hr align="left" size="1" width="33%" /> <div id="ftn1"> <p class="MsoFootnoteText"><a href="file:///C:/Users/%D0%90%D0%BB%D1%91%D0%BD%D0%B0/Desktop/%D0%AF%D1%86%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%209%20%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81/%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0/5.%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%20%D0%9B%D0%86%D0%A2%20%20%D0%94%D0%9E%D0%94%D0%90%D0%A2%D0%9E%D0%9A%20%D0%9B%D0%95%D0%A1%D0%AF%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%9A%D0%90.docx#_ftnref1" name="_ftn1" title=""><span class="MsoFootnoteReference"><span class="MsoFootnoteReference"><span style="font-size: 10.0pt; line-height: 107%; font-family: 'Times New Roman',serif; mso-fareast-font-family: Calibri; mso-fareast-theme-font: minor-latin; mso-font-kerning: 1.0pt; mso-ligatures: standardcontextual; mso-ansi-language: UK; mso-fareast-language: EN-US; mso-bidi-language: AR-SA;">[1]</span></span></span></a>Українка Леся. Бояриня // Леся Українка. Драматичні твори. К.: Дніпро, 1989. С. 492.<o:p></o:p></p> </div> <div id="ftn2"> <p class="MsoFootnoteText"><a href="file:///C:/Users/%D0%90%D0%BB%D1%91%D0%BD%D0%B0/Desktop/%D0%AF%D1%86%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%209%20%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81/%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0/5.%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%20%D0%9B%D0%86%D0%A2%20%20%D0%94%D0%9E%D0%94%D0%90%D0%A2%D0%9E%D0%9A%20%D0%9B%D0%95%D0%A1%D0%AF%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%9A%D0%90.docx#_ftnref2" name="_ftn2" title=""><span class="MsoFootnoteReference"><span class="MsoFootnoteReference"><span style="font-size: 10.0pt; line-height: 107%; font-family: 'Times New Roman',serif; mso-fareast-font-family: Calibri; mso-fareast-theme-font: minor-latin; mso-font-kerning: 1.0pt; mso-ligatures: standardcontextual; mso-ansi-language: UK; mso-fareast-language: EN-US; mso-bidi-language: AR-SA;">[2]</span></span></span></a>Українка Леся. Бояриня // Леся Українка. Драматичні твори. К.: Дніпро, 1989. С. 493.<o:p></o:p></p> </div> <div id="ftn3"> <p class="MsoFootnoteText"><a href="file:///C:/Users/%D0%90%D0%BB%D1%91%D0%BD%D0%B0/Desktop/%D0%AF%D1%86%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%209%20%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81/%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0/5.%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%20%D0%9B%D0%86%D0%A2%20%20%D0%94%D0%9E%D0%94%D0%90%D0%A2%D0%9E%D0%9A%20%D0%9B%D0%95%D0%A1%D0%AF%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%9A%D0%90.docx#_ftnref3" name="_ftn3" title=""><span class="MsoFootnoteReference"><span class="MsoFootnoteReference"><span style="font-size: 10.0pt; line-height: 107%; font-family: 'Times New Roman',serif; mso-fareast-font-family: Calibri; mso-fareast-theme-font: minor-latin; mso-font-kerning: 1.0pt; mso-ligatures: standardcontextual; mso-ansi-language: UK; mso-fareast-language: EN-US; mso-bidi-language: AR-SA;">[3]</span></span></span></a>Українка Леся. Бояриня // Леся Українка. Драматичні твори. К.: Дніпро, 1989. С. 504.<o:p></o:p></p> </div> <div id="ftn4"> <p class="MsoFootnoteText"><a href="file:///C:/Users/%D0%90%D0%BB%D1%91%D0%BD%D0%B0/Desktop/%D0%AF%D1%86%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%209%20%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81/%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0/5.%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%20%D0%9B%D0%86%D0%A2%20%20%D0%94%D0%9E%D0%94%D0%90%D0%A2%D0%9E%D0%9A%20%D0%9B%D0%95%D0%A1%D0%AF%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%9A%D0%90.docx#_ftnref4" name="_ftn4" title=""><span class="MsoFootnoteReference"><span class="MsoFootnoteReference"><span style="font-size: 10.0pt; line-height: 107%; font-family: 'Times New Roman',serif; mso-fareast-font-family: Calibri; mso-fareast-theme-font: minor-latin; mso-font-kerning: 1.0pt; mso-ligatures: standardcontextual; mso-ansi-language: UK; mso-fareast-language: EN-US; mso-bidi-language: AR-SA;">[4]</span></span></span></a>Українка Леся. Бояриня // Леся Українка. Драматичні твори. К.: Дніпро, 1989.  С. 509.<o:p></o:p></p> </div> <div id="ftn5"> <p class="MsoFootnoteText"><a href="file:///C:/Users/%D0%90%D0%BB%D1%91%D0%BD%D0%B0/Desktop/%D0%AF%D1%86%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%209%20%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81/%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0/5.%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%20%D0%9B%D0%86%D0%A2%20%20%D0%94%D0%9E%D0%94%D0%90%D0%A2%D0%9E%D0%9A%20%D0%9B%D0%95%D0%A1%D0%AF%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%9A%D0%90.docx#_ftnref5" name="_ftn5" title=""><span class="MsoFootnoteReference"><span class="MsoFootnoteReference"><span style="font-size: 10.0pt; line-height: 107%; font-family: 'Times New Roman',serif; mso-fareast-font-family: Calibri; mso-fareast-theme-font: minor-latin; mso-font-kerning: 1.0pt; mso-ligatures: standardcontextual; mso-ansi-language: UK; mso-fareast-language: EN-US; mso-bidi-language: AR-SA;">[5]</span></span></span></a>Українка Леся. Бояриня // Леся Українка. Драматичні твори. К.: Дніпро, 1989. С. 510.<o:p></o:p></p> </div> <div id="ftn6"> <p class="MsoFootnoteText"><a href="file:///C:/Users/%D0%90%D0%BB%D1%91%D0%BD%D0%B0/Desktop/%D0%AF%D1%86%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%209%20%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81/%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0/5.%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%20%D0%9B%D0%86%D0%A2%20%20%D0%94%D0%9E%D0%94%D0%90%D0%A2%D0%9E%D0%9A%20%D0%9B%D0%95%D0%A1%D0%AF%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%9A%D0%90.docx#_ftnref6" name="_ftn6" title=""><span class="MsoFootnoteReference"><span class="MsoFootnoteReference"><span style="font-size: 10.0pt; line-height: 107%; font-family: 'Times New Roman',serif; mso-fareast-font-family: Calibri; mso-fareast-theme-font: minor-latin; mso-font-kerning: 1.0pt; mso-ligatures: standardcontextual; mso-ansi-language: UK; mso-fareast-language: EN-US; mso-bidi-language: AR-SA;">[6]</span></span></span></a>Українка Леся. Бояриня // Леся Українка. Драматичні твори. К.: Дніпро, 1989.  С. 513.<o:p></o:p></p> </div> <div id="ftn7"> <p class="MsoFootnoteText"><a href="file:///C:/Users/%D0%90%D0%BB%D1%91%D0%BD%D0%B0/Desktop/%D0%AF%D1%86%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%209%20%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81/%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0/5.%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%20%D0%9B%D0%86%D0%A2%20%20%D0%94%D0%9E%D0%94%D0%90%D0%A2%D0%9E%D0%9A%20%D0%9B%D0%95%D0%A1%D0%AF%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%9A%D0%90.docx#_ftnref7" name="_ftn7" title=""><span class="MsoFootnoteReference"><span class="MsoFootnoteReference"><span style="font-size: 10.0pt; line-height: 107%; font-family: 'Times New Roman',serif; mso-fareast-font-family: Calibri; mso-fareast-theme-font: minor-latin; mso-font-kerning: 1.0pt; mso-ligatures: standardcontextual; mso-ansi-language: UK; mso-fareast-language: EN-US; mso-bidi-language: AR-SA;">[7]</span></span></span></a> Українка Леся. Бояриня // Леся Українка. Драматичні твори. К.: Дніпро, 1989. С. 553.<o:p></o:p></p> </div> <div id="ftn8"> <p class="MsoFootnoteText"><a href="file:///C:/Users/%D0%90%D0%BB%D1%91%D0%BD%D0%B0/Desktop/%D0%AF%D1%86%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%209%20%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81/%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0/5.%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%20%D0%9B%D0%86%D0%A2%20%20%D0%94%D0%9E%D0%94%D0%90%D0%A2%D0%9E%D0%9A%20%D0%9B%D0%95%D0%A1%D0%AF%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%9A%D0%90.docx#_ftnref8" name="_ftn8" title=""><span class="MsoFootnoteReference"><span class="MsoFootnoteReference"><span style="font-size: 10.0pt; line-height: 107%; font-family: 'Times New Roman',serif; mso-fareast-font-family: Calibri; mso-fareast-theme-font: minor-latin; mso-font-kerning: 1.0pt; mso-ligatures: standardcontextual; mso-ansi-language: UK; mso-fareast-language: EN-US; mso-bidi-language: AR-SA;">[8]</span></span></span></a>Українка Леся. Бояриня // Леся Українка. Драматичні твори. К.: Дніпро, 1989. С. 558.<o:p></o:p></p> </div> <div id="ftn9"> <p class="MsoFootnoteText" style="text-align: justify;"><a href="file:///C:/Users/%D0%90%D0%BB%D1%91%D0%BD%D0%B0/Desktop/%D0%AF%D1%86%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%209%20%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81/%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0/5.%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%20%D0%9B%D0%86%D0%A2%20%20%D0%94%D0%9E%D0%94%D0%90%D0%A2%D0%9E%D0%9A%20%D0%9B%D0%95%D0%A1%D0%AF%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%9A%D0%90.docx#_ftnref9" name="_ftn9" title=""><span class="MsoFootnoteReference"><span style="font-size: 11.0pt;"><span class="MsoFootnoteReference"><span style="font-size: 11.0pt; line-height: 107%; font-family: 'Times New Roman',serif; mso-fareast-font-family: Calibri; mso-fareast-theme-font: minor-latin; mso-font-kerning: 1.0pt; mso-ligatures: standardcontextual; mso-ansi-language: UK; mso-fareast-language: EN-US; mso-bidi-language: AR-SA;">[9]</span></span></span></span></a><span style="font-size: 11.0pt;"> Микола Зеров – видатний український поет, літературознавець, майстер сонетної форми та перекладач античної поезії.<o:p></o:p></span></p> </div> <div id="ftn10"> <p class="MsoFootnoteText"><a href="file:///C:/Users/%D0%90%D0%BB%D1%91%D0%BD%D0%B0/Desktop/%D0%AF%D1%86%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%209%20%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81/%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0/5.%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%20%D0%9B%D0%86%D0%A2%20%20%D0%94%D0%9E%D0%94%D0%90%D0%A2%D0%9E%D0%9A%20%D0%9B%D0%95%D0%A1%D0%AF%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%9A%D0%90.docx#_ftnref10" name="_ftn10" title=""><span class="MsoFootnoteReference"><span class="MsoFootnoteReference"><span style="font-size: 10.0pt; line-height: 107%; font-family: 'Times New Roman',serif; mso-fareast-font-family: Calibri; mso-fareast-theme-font: minor-latin; mso-font-kerning: 1.0pt; mso-ligatures: standardcontextual; mso-ansi-language: UK; mso-fareast-language: EN-US; mso-bidi-language: AR-SA;">[10]</span></span></span></a> <span style="font-size: 11.0pt;">Яков Мамонтов –</span> <span style="font-size: 11.0pt;">український поет, драматург, історик української драматичної літератури й театру.</span></p> </div> </div> </div> </div> </div> <script type="text/javascript"> (function (require) { require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () { require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) { DateUtilFactory.transform('.localized-datetime'); }); }); }).call(this, require || RequireJS.require); </script> <script> function emit_event(message) { parent.postMessage(message, '*'); } </script> </div>

<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@vertical+block@fa90bfb5dce3465b8ea7fdd12688f3d1" data-request-token="7c0eb6126f4f11f197607afcd5dfd9f9" data-graded="False" data-has-score="False"> <div class="vert-mod"> <div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@problem+block@0850bd7013a149269b8e9f5199d4fd80"> <div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-problem xmodule_display xmodule_ProblemBlock" data-course-id="course-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025" data-block-type="problem" data-usage-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@problem+block@0850bd7013a149269b8e9f5199d4fd80" data-request-token="7c0eb6126f4f11f197607afcd5dfd9f9" data-graded="False" data-has-score="True"> <div class="page-banner"><div class="alert alert-warning"><span class="icon icon-alert fa fa fa-warning" aria-hidden="true"></span><div class="message-content">Тестові завдання доступне для перегляду та виконання після <a href=/register>реєстрації</a>/<a href=/login>авторизації</a> на платформі.</div></div></div> </div> </div> <div class="vert vert-1" data-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@comparison+block@ab7b35098f8743489c536d89a2ffec3f"> <div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-comparison" data-course-id="course-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025" data-block-type="comparison" data-usage-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@comparison+block@ab7b35098f8743489c536d89a2ffec3f" data-request-token="7c0eb6126f4f11f197607afcd5dfd9f9" data-graded="False" data-has-score="True"> <div class="page-banner"><div class="alert alert-warning"><span class="icon icon-alert fa fa fa-warning" aria-hidden="true"></span><div class="message-content"> Установіть відповідність доступне для перегляду та виконання після <a href=/register>реєстрації</a>/<a href=/login>авторизації</a> на платформі.</div></div></div> </div> </div> </div> <script type="text/javascript"> (function (require) { require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () { require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) { DateUtilFactory.transform('.localized-datetime'); }); }); }).call(this, require || RequireJS.require); </script> <script> function emit_event(message) { parent.postMessage(message, '*'); } </script> </div>

<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@vertical+block@6d4bea4b4ec2494eaa0eb8a0b425aaa5" data-request-token="7c0eb6126f4f11f197607afcd5dfd9f9" data-graded="False" data-has-score="False"> <div class="vert-mod"> <div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@html+block@f8c62c2420bd47ecacc909e1fa168d6c"> <div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@html+block@f8c62c2420bd47ecacc909e1fa168d6c" data-request-token="7c0eb6126f4f11f197607afcd5dfd9f9" data-graded="False" data-has-score="False"> <script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args"> {"xmodule-type": "HTMLModule"} </script> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; line-height: 150%;"><b>Оксана + Степан = </b><b>козацька вольниця + боярське поневолення.</b><o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-indent: 35.4pt; line-height: 150%;"><i>За вибором.<o:p></o:p></i></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-indent: 35.4pt; line-height: 150%;"><i>Алгоритм виконання.<o:p></o:p></i></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.4pt; line-height: 150%;"><b>Instagram-сторіз від Оксани та Степана.</b> Створіть 6–8 уявних сторіз із текстами, цитатами з драми «Бояриня», зображеннями або емодзі, щоб описати життя головних героїв після переїзду до москви, передати конфлікт між особистим і національним.<b> </b>Покажіть, як змінюється тон історій – від надії до розчарування.<b><o:p></o:p></b></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.4pt; line-height: 150%;">Формат представлення – Instagram-сторіз.<b><o:p></o:p></b></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.4pt; line-height: 150%;"><b>«Україна vs московщина очима Оксани».</b> Візуально передайте, як головна героїня драми Лесі Українки «Бояриня» сприймала ці два світи.<o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.4pt; line-height: 150%;"><span style="font-family: 'Segoe UI Symbol',sans-serif; mso-fareast-font-family: 'Times New Roman'; mso-bidi-font-family: 'Segoe UI Symbol'; mso-fareast-language: UK;">📌</span> Формат представлення – колаж із фото, малюнків або символів.<o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.4pt; line-height: 150%;"><b>Трейлер до серіалу «Бояриня».</b><o:p></o:p></p> <p class="MsoNormal" style="text-align: justify; line-height: 150%; margin: 0cm 0cm 0cm 72.0pt;">Створіть короткий відеоанонс у стилі сучасного історичного серіалу. Додайте фонову музику, назви розділів (наприклад, «Любов. Самотність. Зрада»).<o:p></o:p></p> <p style="font-size: 16px;"></p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.4pt; line-height: 150%;">Формат представлення –відео.</p> </div> </div> </div> <script type="text/javascript"> (function (require) { require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () { require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) { DateUtilFactory.transform('.localized-datetime'); }); }); }).call(this, require || RequireJS.require); </script> <script> function emit_event(message) { parent.postMessage(message, '*'); } </script> </div>

<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@vertical+block@51d4734f60434c72a009ad049ea19ab6" data-request-token="7c0eb6126f4f11f197607afcd5dfd9f9" data-graded="False" data-has-score="False"> <div class="vert-mod"> <div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@html+block@14fb448f32174fccba0c1688385187b4"> <div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@html+block@14fb448f32174fccba0c1688385187b4" data-request-token="7c0eb6126f4f11f197607afcd5dfd9f9" data-graded="False" data-has-score="False"> <script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args"> {"xmodule-type": "HTMLModule"} </script> <p><span style="text-align: justify; text-indent: 36px;">Створіть акторську групу та підготуйте виставу «Бояриня» або ж зафільмуйте відеоверсію твору. Залучіть до групи тих, хто буде виконувати функції режисера, звукооператора, художника по костюмам, художника-декоратора, гримера тощо. Презентуйте свої творчі напрацювання учням інших класів, учителям інших предметів, батькам або ж іншим близьким вам людям.</span></p> </div> </div> </div> <script type="text/javascript"> (function (require) { require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () { require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) { DateUtilFactory.transform('.localized-datetime'); }); }); }).call(this, require || RequireJS.require); </script> <script> function emit_event(message) { parent.postMessage(message, '*'); } </script> </div>