<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@vertical+block@e0d41a157762488bad60e9488cf60612" data-request-token="57704be66f7111f19ec58ea643c4fa8e" data-graded="False" data-has-score="False">
<div class="vert-mod">
<div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@html+block@b7055d9643a641329a8af0a5a74cb610">
<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@html+block@b7055d9643a641329a8af0a5a74cb610" data-request-token="57704be66f7111f19ec58ea643c4fa8e" data-graded="False" data-has-score="False">
<script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args">
{"xmodule-type": "HTMLModule"}
</script>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;"><i><img height="540" width="540" src="/asset-v1:Gramota+YacUkrlit9+2014_T1+type@asset+block@1.jpg" alt="" /></i></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;"><em>Пропонуємо вам ознайомитися із фрагментами праць сучасних літературознавців. Ці матеріали допоможуть вам дізнатися більше про зміст і форму художнього твору, збагнути їх взаємозумовленість. </em></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;"></p>
<p class="MsoNormal" align="right" style="margin-bottom: 0cm; text-align: right; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;"><b>Клавдія Фролова,</b> літературознавиця<o:p></o:p></p>
<p class="MsoNormal" align="center" style="margin-bottom: 0cm; text-align: center; line-height: 150%;"><b><span style="font-family: 'Times New Roman Полужирный',serif; text-transform: uppercase;"><span style="font-family: 'arial black', 'avant garde';">Чи треба скальпелем розтинати троянду?</span><o:p></o:p></span></b></p>
<p class="MsoNormal" align="center" style="margin-bottom: 0cm; text-align: center; line-height: 150%;"><i>(скорочено)<o:p></o:p></i></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">Сприйняття мистецтва і насолода від нього не потребують і спеціального вміння: щоб мати насолоду від балету, зовсім не обов’язково самому вміти виконувати бодай окремі па. Але... Все-таки читач, слухач, глядач – назвемо узагальнено – реципієнт, тобто сприймач, мабуть, щось-таки повинен уміти чи знати...<o:p></o:p></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">Візьмемо такі життєві приклади: різне розуміння музики зумовлює різні категорії слухачів. Так, є слухачі, які сприймають і розуміють складну симфонічну музику і оперу, інші сприймають тільки оперету, естраду, маси слухачів відчувають потребу в музиці як потребу в народній пісні чи вдовольняються лише частівками... Але все це не означає, що симфонічна музика незрозуміла, адже були слухачі і в XVIII столітті, які розуміли таку музику, а є слухачі, які не розуміють її і зараз. Мистецтво зрозуміле в принципі, але це не означає, що всі його види, жанри і рівні розвитку зрозумілі кожному. Разом з тим побутує думка й інтуїтивне переконання у всіх, що мистецтво повинне бути зрозумілим і доступним усім, тому будь-хто не посоромиться сказати, що він не розуміє математики чи філософії. Цим можна пококетувати: ось, мовляв, який я далекий від всіляких сухих і заплутаних розрахунків, від усього «сухого», «раціоналістичного». Але кожен образиться, якщо йому сказати, що він не зрозумів або неправильно сприйняв якийсь із творів мистецтва.<o:p></o:p></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">А тепер ще один приклад. Уявімо собі, що на виставі «Отелло» ІПекспіра серед великої маси є кілька глядачів різного віку і освітнього цензу. Так, цю виставу дивляться дев’яностолітня бабуся, … яка ніколи не була в театрі, учениця 10-го класу…, студентка першого курсу філологічного факультету, студент-випускник англійського відділення, аспірант цього ж відділення, який знає мову часів Шекспіра і спеціалізується в галузі шекспірознавстза, і, нарешті, професор-шекспіролог. Хто з них сприйме більше емоційної, образної, аналітично філософської інформації з побаченої вистави? …Звичайно, на … бабусю вистава може справити і потрясаюче враження, і вона зрозуміє, що Отелло – благородна людина, доведена до відчаю, що Дездемона – ні в чому не винна, що Яго – заздрісний, підлий. Більше того, для такого глядача може зникнути відмінність між мистецтвом і життям, така буде велика віра в справжність того, що відбувається на сцені.<o:p></o:p></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">Вище перелічені різні категорії можливих глядачів Шекспіра названі в порядку підвищення їх інформованості відносно театру, літератури, зокрема Шекспіра. Безумовно, що у професора-шекспіролога вистава викличе найбільше думок: тут будуть думки і про зіставлення перекладів (того чи іншого) з оригіналом, і про трактування ролі цим артистом і, можливо, іншим, на вітчизняній (англійській) сцені і на українській, буде у такого глядача і матеріал для порівняння різних трактовок трагедії в різні часи тощо. Звичайно, вистава, передусім, буде викликати певні емоції, але емоції будуть збагачені знанням, вони будуть багатогранні. Адже кожне із вищезгаданих порівнянь буде викликати схвалення або заперечення, чи то захоплення цього в вищій мірі кваліфікованого глядача.<o:p></o:p></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">Звичайно, у сприйнятті художнього твору велику роль відіграють емоційність і творча уява сприймаючого, але нас зараз цікавить інший бік справи, безпосередньо пов’язаний із розумінням мистецтва. То що ж, виходить, що для сприйняття мистецтва потрібні певні знання? Так, безумовно... Мистецтво у своєму розвитку від перших наскельних малюнків і до сучасного рівня разом з людством пройшло великий шлях, і той, хто хоче мати насолоду від мистецтва, мусить бути естетично освіченою людиною.<o:p></o:p></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">Що це означає, ми скажемо трохи пізніше, але до цього поняття входять і конкретні знання мистецтвознавчого характеру. Звичайно, тут відразу ж може виникнути заперечення: адже хіба можна бути знавцем у всіх галузях мистецтва або навіть в одному, в усіх його сферах? От, мовляв, і у наведеному вище прикладі про різні категорії глядачів фігурує не хто-небудь, а професор-шекспіролог як сприймаючий з максимальними можливостями сприйняття, а він же фактично все своє життя присвятив вивченню філології, зокрема англійської мови і літератури, щоб потім зупинитися на творчості одного письменника і вивчати лише його і все, що пов’язане з ним. Виходить, щоб зрозуміти творчість одного письменника, треба на це витратити все життя? Так, але і його буває мало!<o:p></o:p></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">За шкільною партою учні знайомляться з творчістю найвидатніших письменників, із класичними їх творами, починаючи від давньої літератури і до сучасності. Вивчаються біографії письменників, епоха, у яку вони жили, їхні літературні і громадські зв’язки, художні твори. Так що знань, які сприймаються розумом, кожен має можливість одержати достатньо з тим, щоб далі уже самостійно продовжувати шлях читача.<o:p></o:p></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">І біографію письменника знаємо, і вже пояснено, яка основна думка в творі і якими художніми засобами виражена вона, – а все ж інтересу художня література і твори, які вивчаються в школі, не викликають. Виходить, що недостатньо знати конкретні явища і факти. Так, одних суто логічних знань, однієї інформації для розуміння літератури і мистецтва недостатньо. Що ж потрібно ще? У чому секрет?<o:p></o:p></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">А секрет полягає в тому, що той, хто хоче зрозуміти мистецтво і митця, літературу і письменника, повинен увійти в світ митця, а для цього вступити у співтворчість з автором. Що ж це означає? Чи можемо ми, люди різних спеціальностей і професій, вступати у співтворчість з митцем?<o:p></o:p></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">Виходить, можемо, і щоразу з більшим або меншим ефектом вступаємо. Спробуємо проаналізувати цей процес і тим самим визначити, що ж необхідно для його здійснення. Виявляється, що для цього потрібно мати ряд якостей…<o:p></o:p></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">Якби між письменником і сприймаючим мистецтво була суттєва відмінність, то читач і письменник не могли б в принципі зрозуміти один одного, а якщо вони досягають взаєморозуміння, то, значить, є певні риси і якості, які пов’язують їх.<o:p></o:p></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">Письменник у процесі творчості прагне бути максимально зрозумілим читачеві, але при цьому йому конче необхідно виразити і себе, і свою концепцію дійсності, тим самим вплинути на читача, захопити його своїм ідеалом. Читач у свою чергу мусить іти назустріч письменникові, щоб зрозуміти його. Письменник, взагалі митець стає творцем художніх цінностей тому, що він як громадянин, як борець за певні ідеали може виразити свою позицію, яку обрав внаслідок вивчення життя. Він може вести боротьбу саме так, засобами художньої творчості. Це найпродуктивніший для письменника вид громадянської активності.<o:p></o:p></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">У мистецтві не можна не мати позиції, визнає чи не визнає це митець, свідомо чи несвідомо, а якусь позицію він займає. У житті не буває ніякої позиції. Відсутність позиції – це теж позиція. Громадянином і особистістю передусім мусить бути і читач. Це відразу в цілому визначає його симпатії і антипатії. Якщо він егоїст, міщанин, якому найдорожче його власний добробут, комфорт його обмеженого світу, то й справді, що йому до людей, які колись жили й страждали, коли його не цікавить, хто і де страждає в наш час. Йому невідоме співчуття, тобто відчуття чогось разом з іншими.<o:p></o:p></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">А література і мистецтво виростають саме із співчуття (хоча не лише з одного нього). Це зовсім не означає, що вся художня література зайнята тим, щоб викликати співчуття до всіх нещасних і скривджених. Письменник насамперед хоче, щоб якомога більше людей співчували йому – його ідеалам, прагненням, болям і радощам, щоб читач захоплювався тим, чим захоплюється він, любив те, що він любить, і ненавидів те, що він ненавидить, щоб, нарешті, думав про те, що письменник вважає важливим, керувався в житті тим, що пізнав із творів письменника.<o:p></o:p></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">А співчуття потребує передусім здатності почувати, бути емоційно сприйнятливим. Емоційна динамічність, емоційна розвиненість, звичайно, не в усіх однакова, як не в усіх однаковий слух, голос. Але як і голос, і слух можна розвивати, так само можна розвивати і виховувати почуття, емоційно збагачуватися. Отже, для того щоб вступити у співтворчість із письменником, митцем, треба настроїти свої почуття. Твір треба сприймати не лише розумом, а й почуттями і, може, в першу чергу почуттями.<o:p></o:p></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">Почуття не з’являються ні з того ні з сього, вони виникають з приводу чогось. І тут помічниками виступають уява, фантазія, на рівні яких і починається співтворчість письменника і читача…<o:p></o:p></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">Уява – це наша здатність уявляти, ставити перед своїм внутрішнім зором те, чого зараз немає, але що ми спостерігали раніше. Ми можемо влітку промовити: «Зима», і перед нашим внутрішнім зором постане зимовий пейзаж, ми уявимо собі сніг на деревах і дахах, на вулицях, дітей на санчатах або ковзанах. А перебуваючи десь далеко від рідних місць, ми можемо уявити і рідний дім, і близьких людей, і зрештою, все, що захочемо. Наші спогади – це фактично наше уявне повернення у минуле.<o:p></o:p></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">Інша справа – фантазія. Фантазуючи, ми ставимо перед своїм внутрішнім зором те, чого не було, а можливо, і не буде ніколи, бо в принципі неможливе (…). Фантазія допомагає людині вийти за межу вже відомого і штовхає її на нові пошуки. Плідна та фантазія, яка спирається на реальні знання. Без неї неможлива ні художня, ні наукова творчість. При всій її незвичайності і при найбільшому злеті, у найнеймовірніших речах і ситуаціях ми завжди пізнаємо елементи реальної дійсності. Неможливо вигадати ні живу істоту, ні машину, ні планету, у яких би не було компонентів реальної дійсності (…).<o:p></o:p></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;"> Для того щоб вступити у співтворчість з письменником, треба, по-перше, пам’ятати, що при всій достовірності й глибині художньої правди перед нами плід творчої фантазії письменника, навіть якщо він пише про найреальніші, а не фантастичні речі. Інколи говорять, що письменник взяв картини з життя, але життя, реальність не існують у вигляді готових художніх картин для художнього твору. По-друге, все, що зображено в художньому творі, – люди, природа, те, що відбувається з людьми і те, які вони є, деталі і штрихи, необхідні для змалювання людей і обставин, в яких вони діють, – все це узагальнення, і весь світ, який зображено у художньому творі, – це узагальнене уявлення письменника про світ, яким він йому здається в даний час.<o:p></o:p></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">Якщо навіть поет пише про свої найінтимніші почуття, про те, як він переживає щасливу або нещасливу любов, – це теж має узагальнюючий характер. В індивідуальних переживаннях поета, ліричного героя виражається загальнолюдське, тому кожен знаходить у такій поезії те, що співзвучне його особистим почуттям.<o:p></o:p></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">Мова про узагальнення може йти лише тоді, коли перед очима читача постануть конкретні картини життя і живі образи людей. Геть усе описати не можна, до того ж, як би ви детально не описували бачене, все не постане перед очима.<o:p></o:p></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">Митець слова не описує все, що бачить, підряд, а певними штрихами він робить емоційно-образні «натяки», за якими ми уявляємо значно більше, ніж сказано, і нам здається, що це сказане письменником.<o:p></o:p></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">Ось тут і починається співтворчість читача з письменником. Письменник щоразу подає нашій уяві якісь збудники, і наша уява за «програмою» письменника створює перед нашим внутрішнім зором картини, які примушують нас хвилюватися, викликають сміх або сльози, драматичне напруження чи відчуття гармонії. Як письменники, так і читачі можуть бути більш або менш талановиті, сприймати твір поверхово чи глибоко проникати в нього. Художній твір фактично неосяжний, і до кінця вичерпати його аналізом не можна, тому що може бути безліч аспектів аналізу залежно від конкретної мети, яку ставимо перед собою, потреб часу, нових поколінь читачів. Але в основі всіх науково-об’єктивних підходів буде передусім конкретне сприйняття твору і зв’язків, у яких твір виступає. По-різному твір сприймається сучасником і нащадками залежно від епохи, співвітчизниками і читачами інших країн. Більше того, по-різному сприймається читачем твір протягом життя залежно від життєвого досвіду і конкретних інтересів.<o:p></o:p></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">Отже, сприйняття художнього твору не така вже й проста річ. Воно вимагає неабияких знань, вміння відчувати, емоційного чуття, розвинених творчої уяви і фантазії, мобілізації всього життєвого досвіду, а ми додамо – ще й читацького досвіду, який надзвичайно підвищує потенціал сприйняття художнього твору.<o:p></o:p></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">… Кожен художній твір – це своєрідна «художньо закодована програма» письменника, у яку входять і його добір матеріалу, і ідеал, і специфіка сюжету та композиції, і манера оповіді, і творення тропіки тощо. Ці «програми» можуть бути дуже різними, а часом письменник прагне до новизни, несхожості з попередніми власними творами та своїх братів по перу. Новаторство може викликати спершу нерозуміння, утрудненість сприйняття тексту, але чим більше в свідомості читача буде «програм», тим швидше і краще він зможе сприймати нове, виробляти гарний художній смак.<o:p></o:p></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">Як же бути читачеві? Хто йому допоможе? Звичайно, літературознавство (…). Вивчення літератури, популяризація знань про неї, естетично-художнє виховання підвищують загальний коефіцієнт корисної дії літератури, загальний естетичний і художній рівень розвитку мистецтва, бо тонкий смак читача потребує високого рівня майстерності митця.<o:p></o:p></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;"></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">Режим доступу до матеріалів:<i> Фролова К. Цікаве літературознавство. Київ: Освіта 1991. С. 10-18.</i> <a href="https://shron1.chtyvo.org.ua/Frolova_Klavdiia/Tsikave_literaturoznavstvo.pdf"><i>https://shron1.chtyvo.org.ua/Frolova_Klavdiia/Tsikave_literaturoznavstvo.pdf</i></a><i><o:p></o:p></i></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;"></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;"><i>_________________________</i></p>
<p class="MsoNormal" align="right" style="margin-bottom: 0cm; text-align: right; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;"><b>Василь Пахаренко</b>,<o:p></o:p></p>
<p class="MsoNormal" align="right" style="margin-bottom: 0cm; text-align: right; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">літературознавець, письменник<o:p></o:p></p>
<p class="MsoNormal" align="center" style="margin-bottom: 0cm; text-align: center; line-height: 150%;"><span style="font-family: 'arial black', 'avant garde';"><b><span style="text-transform: uppercase;">Природа художності</span></b></span><span style="text-transform: uppercase;"><o:p></o:p></span></p>
<p class="MsoNormal" align="center" style="margin-bottom: 0cm; text-align: center; line-height: 150%;"><i>(уривки)<o:p></o:p></i></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">Визначальною мірою якості, досконалості, цінності мистецького твору, зокрема літературного тексту, є <i>рівень його художності</i>.<o:p></o:p></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">Лише той твір, у якому існує повна відповідність поміж усіма його складниками, гармонія, організована ідейним змістом, можна назвати високохудожнім.<o:p></o:p></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">Художність тексту безпосередньо пов’язана з його <i>енергетикою</i> (енергетичною зарядженістю): що майстерніше зуміє автор «заразити» читача своїми емоціями, енергією своїх переживань, то художнішим вийде його твір. Докладніше окреслимо складники і критерії<a href="file:///C:/Users/%D0%90%D0%BB%D1%91%D0%BD%D0%B0/Desktop/%D0%AF%D1%86%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%209%20%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81/%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0/1.%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%20%D0%9B%D0%86%D0%A2%20%D0%94%D0%9E%D0%94%D0%90%D0%A2%D0%9E%D0%9A%20%D0%92%D0%A1%D0%A2%D0%A3%D0%9F.docx#_ftn1" name="_ftnref1" title=""><span class="MsoFootnoteReference"><span class="MsoFootnoteReference"><span style="font-size: 14.0pt; line-height: 106%; font-family: 'Times New Roman',serif; mso-fareast-font-family: Calibri; mso-fareast-theme-font: minor-latin; mso-font-kerning: 1.0pt; mso-ligatures: standardcontextual; mso-ansi-language: UK; mso-fareast-language: EN-US; mso-bidi-language: AR-SA;">[1]</span></span></span></a> художности твору<a href="file:///C:/Users/%D0%90%D0%BB%D1%91%D0%BD%D0%B0/Desktop/%D0%AF%D1%86%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%209%20%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81/%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0/1.%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%20%D0%9B%D0%86%D0%A2%20%D0%94%D0%9E%D0%94%D0%90%D0%A2%D0%9E%D0%9A%20%D0%92%D0%A1%D0%A2%D0%A3%D0%9F.docx#_ftn2" name="_ftnref2" title=""><span class="MsoFootnoteReference"><span class="MsoFootnoteReference"><span style="font-size: 14.0pt; line-height: 106%; font-family: 'Times New Roman',serif; mso-fareast-font-family: Calibri; mso-fareast-theme-font: minor-latin; mso-font-kerning: 1.0pt; mso-ligatures: standardcontextual; mso-ansi-language: UK; mso-fareast-language: EN-US; mso-bidi-language: AR-SA;">[2]</span></span></span></a>. Розглядаючи цю проблему, треба насамперед гармонійно вирішити опозицію «вічне – мінливе». У людині, а відтак й у творенім нею мистецтві, поєднуються духовне і матеріальне, зміст і форма, незмінне і мінливе. Мистецтво проникає у світ духовний, розкриває вічні теми та ідеї, творить красу. Водночас воно є явищем суспільним, конкретно-історичним. Тому основні критерії, безсумнівно, вічні, як вічне загальне поняття про добро і зло, прекрасне і потворне. Але при тому кожна доба, кожен напрям, течія відповідно корегують ці критерії (...).<o:p></o:p></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">Складники і критерії художності поділяють на змістові та формальні.<o:p></o:p></p>
<p class="MsoNormal" align="center" style="margin-bottom: 0cm; text-align: center; line-height: 150%;"><b>Змістові складники і критерії художності<o:p></o:p></b></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; line-height: 150%;">1. <b>Досконалість ідейного змісту</b>. Як відомо, ідея – то серцевина, душа твору, без неї твір просто не може зорганізуватись у певну цілість. Тому не існує творів «безідейних». Інша річ – яку ідею, проблематику пропонує автор. Вона має бути ● <i>новою</i>, а не банальною, ● <i>відкриттям</i>, а не повторенням давно відомого; ● <i>актуальною</i>, важливою, цікавою для конкретного читача; ● найголовніше – <i>гуманістичною</i>.<o:p></o:p></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;"><b>Гуманізм</b> (від лат. <i>humanus</i> –людяний) – людинолюбство, утвердження духовного здоров’я і краси людини, гармонійності стосунків між людьми та між людиною і довкіллям, діяльність в ім’я свободи і щастя людини. Власне, у гуманістичній спрямованості і полягає суть, першопокликання мистецтва (…)<o:p></o:p></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">2<b>. Глибина осягання світу</b>. Мистецтво покликане адекватно, глибинно, діялектично розкривати найпосутніші, визначальні прикмети і проблеми життя. На таке розкриття здатен лише <i>талановитий митець</i>. Він ● багатоманітніше й глибше сприймає дійсність, аніж умовна пересічна особа; ● його уява працює з підвищеною активністю; ● він наділений винятковою емоційною чутливістю, має низький «больовий поріг» (близько до серця сприймає чуже горе, страждання); ● загострено відчуває гармонію, красу чи, навпаки, потворність; ● володіє інтуїцією.<o:p></o:p></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">Властиво, талант і визначають насамперед ці риси.<o:p></o:p></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">Ефект упізнаванності характеру чи якогось життєвого явища значною мірою забезпечують <i>точні, промовисті художні деталі</i>.<o:p></o:p></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">У високохудожньому творі фіксуються найсуттєвіші деталі відображуваного явища, що асоціативним шляхом викликають у читача цілісне уявлення про саме явище. Так відбувається «розкручування» образу «у глибину». Тепер стає зрозуміло, чому художність образу залежить від його <i>правдивості,</i> тобто від того, наскільки точно він розкриває сутність певного явища. Правда не лежить на поверхні, осягнення її не може відбутися без занурення у життєві глибини. А естетична реакція виникає тільки за умови, коли читач відчуває наявність нової, ще не знайомої йому інформації – відкриття (…).<o:p></o:p></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">На шляху до осягання сенсу буття дуже ефективною може виявитися <i>художня фантазія</i>. З її допомогою автор має змогу у збільшеній проєкції, рельєфніше розкривати ті чи ті вияви дійсності (…).<o:p></o:p></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">Для правдивого розкриття дійсності у творі автор повинен мати не лише талант, а й <i>високу моральність, громадянську мужність </i>(...). А тим часом без глибокого втілення правди життя художність неможлива.<o:p></o:p></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;"><o:p> </o:p></p>
<p class="MsoNormal" align="center" style="margin-bottom: 0cm; text-align: center; line-height: 150%;"><b>Складники та критерії досконалості форми<o:p></o:p></b></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">3. <b>Системність, органічність твору</b>. Працюючи над твором, митець прагне щонайповніше втілити художню ідею (мотив) і досягти якомога сильнішого естетичного впливу на сприймача. Тобто всякий високохудожній твір є <i>система, організм</i>, що складається із певних узаємопов’язаних елементів, цілковито підпорядкованих розкриттю ідеї. Тож, саме ідея (мотив) постає у творі системотвірним чинником.<o:p></o:p></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">Складниками системи твору є <b>художні прийоми</b> (засоби). За характером функції їх поділяють на мовні, сюжетні, композиційні, характеротвірні, ритмотвірні та ін. Так, ● <i>мовні</i> прийоми реалізуються через використання виражально-зображальних можливостей мови; ●<i> сюжетні</i> – через побудови причиново-наслідкових рядів подій і вчинків героїв; ● <i>композиційні</i> – шляхом розміщення художнього матеріалу.<o:p></o:p></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">Отож, аналізуючи твір, треба насамперед простежити роботу системотвірного чинника, виявити, як саме і наскільки успішно ідея (мотив) формує, організовує твір у системну цілість.<o:p></o:p></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">4. <b>Оптимальна організація твору</b>. Талановитий митець, працюючи над твором, перебирає безліч варіантів, прийомів, аби знайти найоригінальніший, найдоцільніший. Без такої самовимогливості неможливо створити довершений (високохудожній) мистецький твір (…). Легко проілюструвати цей критерій, скажімо, порівнюючи різні авторські варіанти вірша <i>Василя Симоненка «Лебеді материнства»<a href="file:///C:/Users/%D0%90%D0%BB%D1%91%D0%BD%D0%B0/Desktop/%D0%AF%D1%86%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%209%20%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81/%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0/1.%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%20%D0%9B%D0%86%D0%A2%20%D0%94%D0%9E%D0%94%D0%90%D0%A2%D0%9E%D0%9A%20%D0%92%D0%A1%D0%A2%D0%A3%D0%9F.docx#_ftn3" name="_ftnref3" title=""><span class="MsoFootnoteReference"><span class="MsoFootnoteReference"><b><span style="font-size: 14.0pt; line-height: 106%; font-family: 'Times New Roman',serif; mso-fareast-font-family: Calibri; mso-fareast-theme-font: minor-latin; mso-font-kerning: 1.0pt; mso-ligatures: standardcontextual; mso-ansi-language: UK; mso-fareast-language: EN-US; mso-bidi-language: AR-SA;">[3]</span></b></span></span></a>.</i> У рукописі є гарні рядки, але вони не ввійшли до остаточного тексту, бо дещо відводили вбік від розгортання основного мотиву: «Можна вибрать собі долю, дівчину кохану і носить її у грудях, мов солодку рану»; або: «Прилітайте до колиски, лебеді рожеві. Заспівайте пісню-мрію сину Василеві» – це вже надто конкретний автобіографічний момент, автор же хотів створити образ ліричного героя, у якому б пізнавав себе кожен українець.<o:p></o:p></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">5. <b>Внутрішня згармонізованість твору</b>. Йдеться про <i>взаємозалежність, взаємоузгодженість, внутрішні взаємозв'язки </i>всіх складників, виражальних прийомів твору (композиції, системи образів, мови, ритміки). Згармонізованість складників художньої системи є певним компромісом між ними, що складається під впливом якогось одного, найбільш активного за своєю функцією складника – <i>домінанти</i>. Домінантний складник керує, визначає і трансформує інші складники. Ним може бути ритм, мелодика, образність, сюжетність тощо.<o:p></o:p></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">Отже, феномен художності визначають головним чином окреслені компоненти. Вони ж слугують критеріями вартості будь-якого твору, дозволяють досить точно розрізняти поняття «мистецтво», «немистецтво», «псевдомистецтво», «антимистецтво».<o:p></o:p></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">Режим доступу до матеріалів:<i> Пахаренко В. Секрети мистецтва слова. Київ: Грамота, 2024. С. 100-120 </i><a href="https://www.gramota.kiev.ua/shop/?filter_avtor=paharenko-v" target="_blank"><span style="background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">https://www.gramota.kiev.ua/shop/?filter_avtor=paharenko-v</span></a><o:p></o:p></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;"></p>
<div><br clear="all" /><hr align="left" size="1" width="33%" />
<div id="ftn1">
<p class="MsoFootnoteText" style="text-align: justify;"><a href="file:///C:/Users/%D0%90%D0%BB%D1%91%D0%BD%D0%B0/Desktop/%D0%AF%D1%86%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%209%20%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81/%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0/1.%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%20%D0%9B%D0%86%D0%A2%20%D0%94%D0%9E%D0%94%D0%90%D0%A2%D0%9E%D0%9A%20%D0%92%D0%A1%D0%A2%D0%A3%D0%9F.docx#_ftnref1" name="_ftn1" title=""><span class="MsoFootnoteReference"><span class="MsoFootnoteReference"><span style="font-size: 10.0pt; line-height: 106%; font-family: 'Times New Roman',serif; mso-fareast-font-family: Calibri; mso-fareast-theme-font: minor-latin; mso-bidi-font-family: Calibri; mso-bidi-theme-font: minor-latin; mso-ansi-language: UK; mso-fareast-language: EN-US; mso-bidi-language: AR-SA;">[1]</span></span></span></a> Критерій (від дгр. <span style="font-family: 'Palatino Linotype', serif; color: #202122; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">χριτήριον</span> – засіб судження) – мірило для оцінки явища, ознака, взята за основу класифікації.<o:p></o:p></p>
</div>
<div id="ftn2">
<p class="MsoFootnoteText" style="text-align: justify;"><a href="file:///C:/Users/%D0%90%D0%BB%D1%91%D0%BD%D0%B0/Desktop/%D0%AF%D1%86%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%209%20%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81/%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0/1.%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%20%D0%9B%D0%86%D0%A2%20%D0%94%D0%9E%D0%94%D0%90%D0%A2%D0%9E%D0%9A%20%D0%92%D0%A1%D0%A2%D0%A3%D0%9F.docx#_ftnref2" name="_ftn2" title=""><span class="MsoFootnoteReference"><span class="MsoFootnoteReference"><span style="font-size: 10.0pt; line-height: 106%; font-family: 'Times New Roman',serif; mso-fareast-font-family: Calibri; mso-fareast-theme-font: minor-latin; mso-bidi-font-family: Calibri; mso-bidi-theme-font: minor-latin; mso-ansi-language: UK; mso-fareast-language: EN-US; mso-bidi-language: AR-SA;">[2]</span></span></span></a> Цьому питанню присвячені студії Григорія Клочека «У світлі вічних критеріїв» і «Синергія літературного твору». У своєму трактуванні орієнтуюся передовсім на ці праці.<o:p></o:p></p>
</div>
<div id="ftn3">
<p class="MsoFootnoteText" style="text-align: justify;"><a href="file:///C:/Users/%D0%90%D0%BB%D1%91%D0%BD%D0%B0/Desktop/%D0%AF%D1%86%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%209%20%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81/%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0/1.%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%20%D0%9B%D0%86%D0%A2%20%D0%94%D0%9E%D0%94%D0%90%D0%A2%D0%9E%D0%9A%20%D0%92%D0%A1%D0%A2%D0%A3%D0%9F.docx#_ftnref3" name="_ftn3" title=""><span class="MsoFootnoteReference"><span class="MsoFootnoteReference"><span style="font-size: 10.0pt; line-height: 106%; font-family: 'Times New Roman',serif; mso-fareast-font-family: Calibri; mso-fareast-theme-font: minor-latin; mso-bidi-font-family: Calibri; mso-bidi-theme-font: minor-latin; mso-ansi-language: UK; mso-fareast-language: EN-US; mso-bidi-language: AR-SA;">[3]</span></span></span></a> Докладний текстологічний аналіз цього твору зробив Анатолій Ткаченко у книжці «Василь Симоненко. Літературний портрет» (Київ, 1990. С. 64-65). <o:p></o:p></p>
</div>
</div>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;"></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;"></p>
</div>
</div>
</div>
<script type="text/javascript">
(function (require) {
require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () {
require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) {
DateUtilFactory.transform('.localized-datetime');
});
});
}).call(this, require || RequireJS.require);
</script>
<script>
function emit_event(message) {
parent.postMessage(message, '*');
}
</script>
</div>
<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@vertical+block@82956e03e5a943ae88af342398c51ae2" data-request-token="57704be66f7111f19ec58ea643c4fa8e" data-graded="False" data-has-score="False">
<div class="vert-mod">
<div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@problem+block@8f35f750823c4e4a80ea8e11c92ff1cf">
<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-problem xmodule_display xmodule_ProblemBlock" data-course-id="course-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025" data-block-type="problem" data-usage-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@problem+block@8f35f750823c4e4a80ea8e11c92ff1cf" data-request-token="57704be66f7111f19ec58ea643c4fa8e" data-graded="False" data-has-score="True">
<div class="page-banner"><div class="alert alert-warning"><span class="icon icon-alert fa fa fa-warning" aria-hidden="true"></span><div class="message-content">Тестові завдання доступне для перегляду та виконання після <a href=/register>реєстрації</a>/<a href=/login>авторизації</a> на платформі.</div></div></div>
</div>
</div>
</div>
<script type="text/javascript">
(function (require) {
require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () {
require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) {
DateUtilFactory.transform('.localized-datetime');
});
});
}).call(this, require || RequireJS.require);
</script>
<script>
function emit_event(message) {
parent.postMessage(message, '*');
}
</script>
</div>
<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@vertical+block@76f350081c6c4e12a3b8ca3a89b989e4" data-request-token="57704be66f7111f19ec58ea643c4fa8e" data-graded="False" data-has-score="False">
<div class="vert-mod">
<div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@html+block@68c8abd762cb4e69873283d11f4743ce">
<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@html+block@68c8abd762cb4e69873283d11f4743ce" data-request-token="57704be66f7111f19ec58ea643c4fa8e" data-graded="False" data-has-score="False">
<script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args">
{"xmodule-type": "HTMLModule"}
</script>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.4pt; line-height: 150%;"><b><img height="539" width="536" src="/asset-v1:Gramota+YacUkrlit9+2014_T1+type@asset+block@2.jpg" alt="" /></b></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.4pt; line-height: 150%;"><b>«Зміст vs Форма: Побачити невидиме».<span style="color: red; text-transform: uppercase;"><o:p></o:p></span></b></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-indent: 35.4pt; line-height: 150%;"><i>Алгоритм виконання:<o:p></o:p></i></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">1.Оберіть художній твір (літературний, музичний, твір живопису або фільм), який вам найбільше запам’ятався (наприклад, уривок із повісті/роману, пісня чи відеокліп, картина або фотографія, сцена з фільму чи мультфільму).<o:p></o:p></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">2.Створіть коротке відео (до 3 хв.) або презентацію (до 10 слайдів) за такою структурою:<o:p></o:p></p>
<p class="MsoListParagraphCxSpFirst" style="mso-add-space: auto; text-align: justify; text-indent: -18.0pt; line-height: 150%; mso-list: l0 level1 lfo1; margin: 0cm 0cm 0cm 71.45pt;"><span style="font-family: Symbol; mso-fareast-font-family: Symbol; mso-bidi-font-family: Symbol; mso-fareast-language: UK;">·<span style="font-variant-numeric: normal; font-variant-east-asian: normal; font-variant-alternates: normal; font-size-adjust: none; font-kerning: auto; font-optical-sizing: auto; font-feature-settings: normal; font-variation-settings: normal; font-variant-position: normal; font-variant-emoji: normal; font-stretch: normal; font-size: 7pt; line-height: normal; font-family: 'Times New Roman';"> </span></span>назва твору та його автор/авторка;<o:p></o:p></p>
<p class="MsoListParagraphCxSpMiddle" style="mso-add-space: auto; text-align: justify; text-indent: -18.0pt; line-height: 150%; mso-list: l0 level1 lfo1; margin: 0cm 0cm 0cm 71.45pt;"><span style="font-family: Symbol; mso-fareast-font-family: Symbol; mso-bidi-font-family: Symbol; mso-fareast-language: UK;">·<span style="font-variant-numeric: normal; font-variant-east-asian: normal; font-variant-alternates: normal; font-size-adjust: none; font-kerning: auto; font-optical-sizing: auto; font-feature-settings: normal; font-variation-settings: normal; font-variant-position: normal; font-variant-emoji: normal; font-stretch: normal; font-size: 7pt; line-height: normal; font-family: 'Times New Roman';"> </span></span>стислий переказ або показ сюжету/змісту;<o:p></o:p></p>
<p class="MsoListParagraphCxSpMiddle" style="mso-add-space: auto; text-align: justify; text-indent: -18.0pt; line-height: 150%; mso-list: l0 level1 lfo1; margin: 0cm 0cm 0cm 71.45pt;"><span style="font-family: Symbol; mso-fareast-font-family: Symbol; mso-bidi-font-family: Symbol; mso-fareast-language: UK;">·<span style="font-variant-numeric: normal; font-variant-east-asian: normal; font-variant-alternates: normal; font-size-adjust: none; font-kerning: auto; font-optical-sizing: auto; font-feature-settings: normal; font-variation-settings: normal; font-variant-position: normal; font-variant-emoji: normal; font-stretch: normal; font-size: 7pt; line-height: normal; font-family: 'Times New Roman';"> </span></span>пояснення, як форма допомагає передати зміст;<o:p></o:p></p>
<p class="MsoListParagraphCxSpLast" style="mso-add-space: auto; text-align: justify; text-indent: -18.0pt; line-height: 150%; mso-list: l0 level1 lfo1; margin: 0cm 0cm 0cm 71.45pt;"><span style="font-family: Symbol; mso-fareast-font-family: Symbol; mso-bidi-font-family: Symbol; mso-fareast-language: UK;">·<span style="font-variant-numeric: normal; font-variant-east-asian: normal; font-variant-alternates: normal; font-size-adjust: none; font-kerning: auto; font-optical-sizing: auto; font-feature-settings: normal; font-variation-settings: normal; font-variant-position: normal; font-variant-emoji: normal; font-stretch: normal; font-size: 7pt; line-height: normal; font-family: 'Times New Roman';"> </span></span>висновок: що важливіше – зміст чи форма? Чому?<o:p></o:p></p>
<p style="font-size: 16px;"></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.4pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;"><span style="font-family: 'Segoe UI Symbol',sans-serif; mso-fareast-font-family: 'Times New Roman'; mso-bidi-font-family: 'Segoe UI Symbol'; color: black; mso-color-alt: windowtext; mso-fareast-language: UK;">📌</span><span style="font-family: 'Calibri',sans-serif; mso-ascii-theme-font: minor-latin; mso-fareast-font-family: 'Times New Roman'; mso-hansi-theme-font: minor-latin; mso-bidi-font-family: 'Segoe UI Symbol'; color: black; mso-color-alt: windowtext; mso-fareast-language: UK;"> </span><span style="mso-fareast-font-family: 'Times New Roman'; color: black; mso-color-alt: windowtext; mso-fareast-language: UK;">Формат представлення – відео на YouTube, презентація – на PowerPoint/Canva. </span></p>
</div>
</div>
</div>
<script type="text/javascript">
(function (require) {
require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () {
require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) {
DateUtilFactory.transform('.localized-datetime');
});
});
}).call(this, require || RequireJS.require);
</script>
<script>
function emit_event(message) {
parent.postMessage(message, '*');
}
</script>
</div>
<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@vertical+block@5416756c5ae44e34b426d0f55bc4e4c2" data-request-token="57704be66f7111f19ec58ea643c4fa8e" data-graded="False" data-has-score="False">
<div class="vert-mod">
<div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@html+block@0bf279afe12843f18a2ed2a59fe7c2a0">
<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@html+block@0bf279afe12843f18a2ed2a59fe7c2a0" data-request-token="57704be66f7111f19ec58ea643c4fa8e" data-graded="False" data-has-score="False">
<script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args">
{"xmodule-type": "HTMLModule"}
</script>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.4pt; line-height: 150%;"><img height="416" width="416" src="/asset-v1:Gramota+YacUkrlit9+2014_T1+type@asset+block@3.jpg" alt="" /></p>
<p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%;">Підготуйте <strong><i>книжковий саундтрек</i> </strong>до свого улюбленого художнього твору. Підберіть музику, яка б, на вашу думку, відповідала темі та ідеї цього твору, розкривала характери його персонажів, увиразнювала певні уривки художнього тексту тощо.</p>
</div>
</div>
</div>
<script type="text/javascript">
(function (require) {
require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () {
require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) {
DateUtilFactory.transform('.localized-datetime');
});
});
}).call(this, require || RequireJS.require);
</script>
<script>
function emit_event(message) {
parent.postMessage(message, '*');
}
</script>
</div>
Завершення тесту
У вас залишилися невиконані завдання. Ви впевнені, що хочете завершити тест?
© Всі права захищено