Програма

ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

1. Звуки та букви. Алфавіт.

2. Уявлення про орфограму. Перевірка орфограм (у межах вивченого). Орфографічний словник.

3. Уявлення про частини мови (у межах вивченого).

4. Словосполучення, речення, текст (у межах вивченого). Розділові знаки в реченні (у межах вивченого). Абзацм

 

1. ЗНАЧЕННЯ МОВИ. УКРАЇНСЬКА МОВА В ЖИТТІ УКРАЇНЦІВ

5. Значення мови в житті людини й суспільства. Мова як відображення картини світу.

6. Українська мова – державна мова України. Літературна мова. Діалекти.

 

2. ЛЕКСИКА ТА ЛЕКСИКОЛОГІЯ

7. Лексикологія. Лексичне значення слова. Однозначні й багатозначні слова. Тлумачний словник.

8. Пряме та переносне значення слова. Використання слів у прямому й переносному значеннях. Роль слів з переносним значенням у художньому стилі мовлення.

9. Синоніми. Синонімічний ряд. Роль синонімів у мовленні. Використання синонімів. Словник синонімів.

10. Антоніми. Роль антонімів у мовленні. Антоніми в прислів’ях і приказках. Словник антонімів.

11. Омоніми. Пароніми. Словник омонімів. Словник паронімів.

12. Групи слів за походженням: власне українські та іншомовного походження (запозичені). Словник іншомовних слів.

13. Застарілі слова (архаїзми й історизми), неологізми. Активний та пасивний словник. Письменницькі новотвори.

14. Групи слів за вживанням: загальновживані й обмеженого вживання. Стилістично забарвлені слова. Діалектні, професійні слова й терміни, сленг, просторічні слова.

15. Лексична помилка (тавтологія, калькування, росіянізми, вживання слів у невластивих значеннях тощо) (практично). Пароніми (практично).

16. Суржик (практично).

17. Лінгвістичне мінідослідження: українська лексика.

 

3. ФРАЗЕОЛОГІЗМИ ТА ФРАЗЕОЛОГІЯ

18. Фразеологія. Поняття про фразеологізм, його лексичне значення. Фразеологізми в ролі членів речення.

19. Різновиди фразеологізмів. Прислів’я, приказки, крилаті вирази, афоризми.

20. Джерела українських фразеологізмів Фразеологізми у мовленні людини.

21. Редагування текстів, у яких вжито фразеологізми. Фразеологічний словник.

 

4. ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ

22. Звуки мови й звуки мовлення. Відмінність їх від інших звуків, які створює людина, звуків природи, фізичних явищ тощо. Голосні й приголосні звуки.

26. Приголосні тверді та м’які. Пом’ якшені приголосні звуки.

27. Приголосні дзвінкі та глухі. Шиплячі приголосні звуки. Африкати. Вимова звуків, які позначаємо буквами ґ і г.

 

5. ПРАВОПИС СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ

39. Написання слів іншомовного походження: букви и, і.

40. Правопис м’якого знака у словах іншомовного походження.

41. Правопис апострофа у словах іншомовного походження.

42. Подвоєння букв у загальних і власних назвах іншомовного походження.

 

6. БУДОВА СЛОВА. ОРФОГРАФІЯ

43. Основа слова й закінчення. Основа як носій лексичного значення слова. Закінчення як носій граматичних значень слова. Незмінні й змінні слова.

44. Значущі частини слова. Корінь слова. Спільнокореневі слова та форми слова.

45. Значущі частини слова. Префікс і суфікс. Суфікси та префікси, які надають словам емоційного забарвлення та виразності. Антонімічні префікси й суфікси.

46. Правопис значущих частин слова. Написання префіксів пре-, при-, прі-.

 

7. СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФІЯ

47. Змінювання і творення слів. Похідні і непохідні слова. Твірне слово. Основні способи словотворення.

48. Звукові зміни при формо- та словотворенні та їх відображення на письмі. Зміни приголосних при творенні слів: іменників із суфіксом -ин-(а) від прикметників на -ський, -цький; іменників із суфіксами -ств-(о), -зтв-(о), -цтв-(о); прикметників із суфіксами -ськ-, -цьк-, -зьк-.

53. Лінгвістичне мінідослідження: визначення ролі слів з емоційно-експресивними суфіксами.

 

8. ВІДОМОСТІ ІЗ СИНТАКСИСУ Й ПУНКТУАЦІЇ

56. Різновиди присудка (простий, складений іменний та складений дієслівний).

58. Непоширені та поширені речення. Головні та другорядні члени речення.

68. Складне речення. Розділові знаки між частинами складного речення (кома, тире, двокрапка). Кома між частинами складного речення.

69. Складносурядні та складнопідрядні речення.

70. Складні речення з безсполучниковим і сполучниковим зв’язком.

71. Пряма та непряма мова. Розділові знаки в реченнях із прямою мовою.

72. Пряма та непряма мова. Трансформація прямої мови в непряму та навпаки.

73. Діалог. Розділові знаки для оформлення діалогу.

 

9. ІНФОРМАЦІЯ. КОМУНІКАЦІЯ. ТЕКСТ

75. Мовлення як діяльність. Види мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо), їхні особливості.

76. Інформація. Види інформації (текстова, графічна, числова, звукова, відео) тощо. Джерела інформації (візуальні, аудіальні, паперові, цифрові тощо). Надійність і ненадійність джерел інформації. Першоджерело інформації.

77. Актуальна і достовірна інформація. Повнота і  несуперечливість інформації. Явна та прихована інформація.

78. Добір і пошук інформації. Прийоми упорядкування навчальної інформації. Академічна доброчесність.

79. Типи мовлення: опис, розповідь, роздум.

81. Різновиди описів.

82. Стилі мовлення. Загальні особливості розмовного, художнього, наукового, офіційно-ділового стилів.

83. Текст. Змістова й композиційна єдність, зв’язність тексту. Заголовок тексту. Тема, підтема (мікротема). Абзац. Ключові слова.

84. Види читання. Мета читання (отримання інформації, виконання завдань, набуття естетичного досвіду тощо).

85. Різновиди текстів (цілісні, перервані і змішані).

86. Загальне уявлення про ситуацію спілкування та її складники.

87. Усна й письмова комунікація.

88. Комунікативні наміри адресанта. Ефективна комунікація. Формули мовленнєвого етикету. Атмосфера спілкування. Емоційний стан співрозмовників.

89. Факти та судження. Переконливість та аргументованість. Прихований зміст повідомлення. Позиція мовця.

90. Уявлення про ненасильницьку комунікацію. Принципи етики спілкування. Маніпуляція в спілкуванні.

91. Типові стратегії мовленнєвої взаємодії. Засоби спілкування (мовні й позамовні).

92. Різновиди спілкування: міжособистісне, групове, масове.

93. Цифрове середовище. Використання цифрових засобів під час взаємодії. Безпека віртуального спілкування.

94. Стереотипи як узагальнення типових практик і як джерело страхів. Мовні маркери стереотипів.

95. Протидія та попередження дискримінації, цькування (булінгу).

96. Подолання комунікативних бар’єрів. Поняття про полікультурну комунікацію.

97. Жанри мовлення (пропоновані жанри: комплімент, прохання, умовляння, благання, запрошення, згода, відмова, вибачення, подяка, привітання, інструкція).

98. Особливості складання есе.

 

10. МОРФОЛОГІЯ (ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА)

99. Медіатекст. Гіпертекст у медіатексті.

101. Граматична помилка, умовне позначення її.

102. Синтаксична роль слів різних частин мови у реченні.

 

11. МОРФОЛОГІЯ. ІМЕННИК

107. Відмінки іменників. Відмінкові значення. Синонімічні відмінкові закінчення.

116. Незмінювані іменники.

118. Способи творення іменників.

 

12. МОРФОЛОГІЯ. ПРИКМЕТНИК

124. Способи творення прикметників.

 

13. МОРФОЛОГІЯ. ЗАЙМЕННИК

135. Займенник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Використання займенників для зв’язку речень у тексті (практично).

136. Розряди займенників за значенням.

137. Особові займенники, їх відмінювання. Приставний н у формах особових і вказівних займенників. Етикетні функції займенників ти і Ви. Зворотний займенник себе.

138. Відмінювання присвійних, вказівних, означальних займенників.

139. Відмінювання та правопис неозначених займенників. Відмінювання та правопис заперечних займенників.

140. Написання займенників із прийменниками. Типові помилки у вживанні займенників.

 

Автори та авторки

Анна Бездоля

Учителька української мови та літератури і за освітою, і за покликом серця. Так розказує про невгамовні числівники й кучеряві звороти, що її учні пам'ятають це, навіть ставши студентами. Навчалася в Національному педагогічному університеті імені Михайла Драгоманова. Працювала літературним редактором у науковому журналі "Українознавство". Заснувала навчальну студію "Легка українська", де готує дітей до іспитів. Їй не слабо і самій скласти ЗНО. Результат — 199,5 балів. Понад 200 одинадцятикласників взяли участь у її марафоні #твірна20. Завжди каже своїм учням "Не зубри, а зрозумій. Чим більше зробиш помилок на занятті, тим менше їх буде на ЗНО, бо помилки — це досвід, а досвід -- найбільше багатство!"

 

Анастасія Бречко

Вчителька української мови та літератури

Випускниця Київського університету імені Бориса Грінченка. Співзасновниця та ведуча проєкту “Enjoy the science” та YouTube-каналу “#будніучілки”.  Викладачка української мови та літератури на навчальній платформі “iLearn”.

Її молодші учні складають реп про чергування звуків, малюють Шевченка в образах супергероїв та знімають буктрейлери. А старші – складають ЗНО на 190+ та вступають до кращих ВНЗ України та Європи.

У дитинстві закохалась в українську мову й тепер ділиться цією любов’ю з іншими.

 

Надія Гроссман

Вчителька української мови та літератури в ліцеї “Educator”. Випускниця Інституту української філології Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. Має спеціальность «Філологія. Українська мова та література» та додаткову спеціальністю «Практична психологія». Тренує в учнях креативність та жагу до знань.

 

Наталія Вуйтік

Викладачка української мови.

Випускниця Національного університету «Києво-Могилянська академія» (2014), працювала журналісткою (UA:Перший, СТБ, онлайн-видання «Українська правда»), літературною редакторкою, музейницею. Почала викладати у 2015 році як волонтерка проєкту «Безкоштовні курси української мови». Перекладає дитячу літературу, захоплюється сторітелінгом та застосовує метод розповідання історій на заняттях.