<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Gramota+IntYac+2014_T1" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@vertical+block@bf0e6a807a384a73a8e1d040005a1e4c" data-request-token="6a78e086233211f0a6d3d6fd5fa4eb7f" data-graded="False" data-has-score="False"> <div class="vert-mod"> <div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@html+block@644cf6298f2e43a3a26e0fbae900194f"> <div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Gramota+IntYac+2014_T1" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@html+block@644cf6298f2e43a3a26e0fbae900194f" data-request-token="6a78e086233211f0a6d3d6fd5fa4eb7f" data-graded="False" data-has-score="False"> <script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args"> {"xmodule-type": "HTMLModule"} </script> <p>Захопливу, художньо зриму мандрівку в скіфське минуле України пропонує Л. Костенко в поемі-баладі «Скіфська одіссея».</p> <p>Поштовхом до написання твору стала знахідка на дні річки Супі́й біля села Піщаного на лівобережній Черкащині. Археологи виявили там залишки човна, рештки кістяка людини та 15 давньогрецьких посудин. Ці унікальні коштовності датовані кінцем VІ — початком V ст. до н. е. Знахідка свідчить про торговельні й культурні зв’язки праукраїнців цих країв з античними містами завдяки дніпровському водному шляху.</p> <p>Захопливу, художньо зриму мандрівку в скіфське минуле України пропонує Ліна Костенко в поемі-баладі «Скіфська одіссея».</p> <p>Поштовхом до написання твору стала знахідка на дні річки Супі́й біля с. Піщане на лівобережній Черкащині. Археологи виявили там залишки човна, рештки кістяка людини та 15 давньогрецьких посудин. Ці унікальні коштовності датуються кінцем VІ — початком V ст. до н. е. та свідчать про торговельні й культурні зв’язки праукраїнців цих країв з античними містами завдяки дніпровському водному шляху.</p> <p><img height="415" width="567" src="/assets/courseware/v1/1652e80a4e8ec3ba9a9405f0430a22b0/asset-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@asset+block/image15.jpg" alt="Комплект із 15 бронзових посудин, пов’язаний з культурою вживання вина греками, яке вони розводили водою, виявлений в заплаві річки Супій поблизу села Піщаного Золотоніського району Черкаської області. Музей історичних коштовностей України" /></p> <p><em>Комплект із 15 бронзових посудин, пов’язаний з культурою вживання вина греками, яке вони розводили водою, виявлений в заплаві річки Супій поблизу села Піщаного Золотоніського району Черкаської області. Музей історичних коштовностей України</em> </p> <p>У поемі Ліна Костенко майстерно змоделювала ту подорож купця-грека у загадкову Скіфію. Це художня розповідь про прапредків нашого народу та про відвідини греками наддніпрянського українського села.</p> <h3 style="color: blue;">Ліна Костенко<br />Скіфська одіссея<br />(уривок)</h3> <p>А цій землі нічого не забракло –<br /> ні рік, ні моря, ні озер, ні трав.<br /> Найперший скіф, молодший син Геракла,<br /> собі роздольне царство вибирав.</p> <p>А скіфський бог розщедрився до того –<br /> із неба кинув плуга золотого.</p> <p>А ще він кинув золоту сокиру –<br /> як часом з ними хто не схоче миру.</p> <p>А для гостей на саму видноту<br /> бог кинув з неба чашу золоту.</p> <p>Хоча як інші книги погортай,<br /> то перший цар був скіфський Таргітай.<br /> І, як легенда каже прастара, –<br /> він син Дажбога і дочки Дніпра.</p> <p>При ньому також на вечірній пруг<br /> упала чаша, топірець і плуг.</p> <p>Окрім легенд, є дані наукові,<br /> теорії складніші теорем.<br /> Наявні тут етруски загадкові<br /> в генезі етрускоїдних племен.</p> <p>Шари культур і древня топонімія<br /> гіпотетично свідчать, що колись –<br /> раніше, ніж прийти на Апенніни, –<br /> вони у цих краях тут прижились.</p> <p>Їх різні вітки мали різні назви –<br /> лелеги, тірсагети і пелазги.<br /> А згодом тих, що у степах зостались,<br /> назвали скити, бо вони скитались.</p> <p>Ще й інші є гіпотези і версії –<br /> що бог Папай був скіфам праотець,<br /> що ніби скіфи – вихідці із Персії,<br /> тут корінний лиш коник-стрибунець.</p> <p>Що як прийшли із хмарами наопашки<br /> у кіммерійське царство степове,<br /> то так і йшли тисячоліття попаски,<br /> життя вели номадне, кочове.</p> <p>Лишилось тільки розвести руками<br /> на всі степи аж по Великий Луг.<br /> Якщо вони були кочівниками, –<br /> навіщо ж їм потрібен був той плуг?</p> <p>Хто каже – скіфи, хто їх зве – сколоти.<br /> Хто каже що, залежно від мети.<br /> А наше діло – все це прополоти,<br /> аби хоч крихту істини знайти.</p> <p>Спитати мудрих, зазирнути в Лету,<br /> хто, що й коли казав про цей народ –<br /> Плутарх, Страбон і Гекатей з Мілету,<br /> але найбільше, звісно, Геродот.</p> <p>Побувши скрізь – од Фів до Чортомлика<br /> і написавши кільканадцять книг,<br /> він так сказав, що Скіфія – велика,<br /> але не всі там скіфи серед них.</p> <p>Були номади – скіфи кочові.<br /> Товар свій пасли десь там аж до Криму,<br /> програвши на співучій тятиві<br /> історію, тепер вже недозриму.</p> <p>Жили як степ, обличчям до небес.<br /> Узимку мерзли, кутались в бушлати.</p> <p>А по Дніпру, де нині Дніпрогес,<br /> жили вже царські скіфи – паралати.</p> <p>Сам цар, і члени царської родини,<br /> і скіфи царські – ті жили у Геррах.</p> <p>Суміжно десь, в лісах, жили будини,<br /> бобрів ловили в лісових озерах.</p> <p>В сусідство їм вклинилися гелони,<br /> що мали місто на дубових брамах,<br /> сади, городи, стріхи із соломи<br /> і дерев'яні статуї у храмах.</p> <p>На північ – неври, де тепер Полісся.<br /> Тоді вважав їх дехто чаклунами.<br /> Віки ішли, народ не перевівся,<br /> і врешті-решт вони зробились нами...</p> <p>* * *</p> <p>… А навкруги – природа первозданна.<br /> І люди щедрі й добрі, як вона.<br /> Все їм дала богиня їхня Дана.<br /> Живе народ. Кочують племена.</p> <p>От якось греки їхали підвечір.<br /> Аж гульк – село, чимало щось дворів.<br /> І держать небо на кремезних плечах<br /> старі Атланти дужих яворів.</p> <p>Втомились греки веслами махати.<br /> Зайшли у двір. Віконце золоте.<br /> А тут якраз жіноцтво біля хати<br /> вінки купальські, сидячи, плете.</p> <p>Ну, грекам що? Зайшли, пожартували.<br /> Ну, грекам що? По чарці налили.<br /> Та так ото співали і співали,<br /> і греків теж у пісню заплели.</p> <p>Було столів велике застеляння.<br /> Були землі всещедрої плоди.<br /> Бог літного сонцестояння<br /> тоді брав шлюб з богинею води.</p> <p>Не визнають тут Зевса і Паллади.<br /> Тут сповідають люди на Дніпрі<br /> високий культ астральної тріади –<br /> культ Місяця, культ Сонця, культ Зорі.</p> <p>Звуть молодого місяцем і князем.<br /> У них дівчина сходить, як зоря.<br /> Шанують предків. А зберуться разом –<br /> у них тут пам'ять замість вівтаря.</p> <p>Згадають рід до сьомого коліна.<br /> В них Рід як бог, у нього сонця лик.<br /> Вони з вогню, у них душа нетлінна.<br /> У них і серп – як місяць молодик.</p> <p>У них зірчаті пряники жертовні.<br /> Вони без маку не спечуть коржа.<br /> Тут і діжа в них, наче місяць вповні.<br /> У них і місяць сходить, як діжа.</p> <p>Їм їхній бог біди не заподіє.<br /> Богинь нема сварливих і гризьких.<br /> Бо тут боги – як втілення надії,<br /> а на Олімпі – пристрастей людських.</p> <p>Не зразу греки стали толерантні.<br /> Скіфиня теж хапала рогача.<br /> Вони хотіли тут своїх гарантій<br /> і навіть вимагали товмача.</p> <p>Коли ж вона внесла у друшляку<br /> лунарний символ – ліплені вареники,<br /> то греки також прийняли цей культ<br /> і стали вже навік його зволенники.</p> <p>Спочатку греків трохи в сон хилило.<br /> Здорожились, вже й ніч була глуха.<br /> Та не такий тут бог Семиярило –<br /> він хоч кого від сну розкутурха.</p> <p>Були до ранку в тому селищі<br /> великі ігри, танці і веселощі.</p> <p>Пили меди, зрубали чорноклена,<br /> втопили смерть, що звалася Марена.</p> <p>В цьому краю Дажбога і Перуна<br /> таки той грек не втримався, кутнув.<br /> Якби йому кіфара семиструнна,<br /> то він би і вакхічне щось утнув!</p> <p>Вогонь купальський розвели на вигоні.<br /> Було там крику, сміху і забав.<br /> Сандалії поспалювать невигідно,<br /> то він роззувся босий і стрибав.</p> <p>Крізь той вогонь проводили худобу.<br /> І не стирали попіл з підошов.<br /> Хто мав яку жалобу чи хворобу,<br /> крізь всеочисне полум'я пройшов.</p> <p>Вогонь святий.<br /> Співали півні треті.<br /> Під ранок там робилося таке!<br /> Там парубки на бриючому злеті<br /> ішли, штаньми палаючи, в піке!</p> <p>Дівчата верещали, огинались.<br /> Мабуть, хотіли, щоб за ними гнались.</p> <p>Вогонь жахтів, угору як сахнувся!<br /> Один дідок там ледь не розчахнувся.<br /> Стрибали всі. І, обсмаливши п'яти,<br /> грек розігнався, щоб стрибнути вп'яте.<br /> Але спинився, підвернувши ногу.<br /> А скоросвіт і рушили в дорогу.</p> <p>Дівчата й хлопці греків проводжали.<br /> Богів прихильних грекам побажали.<br /> Дали в дорогу різних почастунків,<br /> лящів, тарані і місцевих трунків.<br /> Дід врізав меду забоцень. Бабуні<br /> вдягли на греків по вінку цибулі.</p> <p>На віддарунок греки всім потрошку –<br /> тій амулетик, тій боспорську брошку.<br /> Тій гребінець із дерева кедрового,<br /> тій скарабея темно-лазурового.<br /> Браслет з пружинки. Пригорщу кулонів<br /> із клешнів краба й кримських халцедонів.</p> <p>Міцного квасу випили по дзбану.<br /> З вогнів купальських ще курився дим.<br /> Був ранок – як хітон із тиші і туману<br /> з обличчям сонця восково-блідим.</p> <p>Пливуть вони між тими берегами.<br /> А скрізь луги безмежні за лугами.</p> <p>Піщаний берег в решеті стрижів.<br /> І добрі люди гарних типажів.</p> <p>У кожен яр шугнуло по Сибіллі.<br /> Вже де-не-де й димок із димаря.<br /> Пасуться в лузі коні, та все білі,<br /> як у фракійського царя.</p> <p>На злуці рік святилище богині.<br /> Такі сади, що важко проминать.<br /> Гойдаються на вербах Берегині,<br /> протослов'янські родички наяд.</p> <p>Казковий край, небачені терени!<br /> А прийде вечір, тільки бережись.<br /> Дівчата тут співають, як сирени, –<br /> хоч до корми ремінням прив'яжись!</p> <p>Ще й, звісна річ, розказую не все я.<br /> На це потрібно віщої струни.<br /> Далекий світ, купецька одіссея,<br /> хмільне старе вино старовини!</p> </div> </div> </div> <script type="text/javascript"> (function (require) { require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () { require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) { DateUtilFactory.transform('.localized-datetime'); }); }); }).call(this, require || RequireJS.require); </script> <script> function emit_event(message) { parent.postMessage(message, '*'); } </script> </div>

<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Gramota+IntYac+2014_T1" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@vertical+block@4030c01d834c4d389198db49ff761748" data-request-token="6a78e086233211f0a6d3d6fd5fa4eb7f" data-graded="False" data-has-score="False"> <div class="vert-mod"> <div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@html+block@e81cfbddb73244909f3c12495e450997"> <div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Gramota+IntYac+2014_T1" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@html+block@e81cfbddb73244909f3c12495e450997" data-request-token="6a78e086233211f0a6d3d6fd5fa4eb7f" data-graded="False" data-has-score="False"> <script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args"> {"xmodule-type": "HTMLModule"} </script> <ul> <li>Прочитайте науково-популярний текст про війну скіфів із персами (автор Леонід Залізняк)</li> </ul> <h3><span style="color: #0000ff;">Скіфсько-перська війна</span></h3> <p>Незадовго після встановлення скіфського контролю над Північним Надчорномор’ям останнє зазнало нападу величезного перського війська на чолі з царем Дарієм І Гістаспом. Ця драматична подія сталася близько 514 р. до н.е., і була докладно описана «батьком історії» Геродотом, який відвідав Ольвію в середині V ст. до н.е.</p> <p>Мріючи про світове панування, перські правителі з династії Ахеменидів почали готуватися до завоювання Греції. Для цього треба було відрізати її від чорноморського хліба і забезпечити тили перському війську, підкоривши скіфів. На Близькому Сході ще добре пам’ятали навалу скіфської кінноти з півночі. Це стало формальним приводом для вторгнення персів до Скіфії. «Цар побажав тепер покарати скіфів за вторгнення в Мідію», – писав Геродот.</p> <p>Дарій І зібрав величезне різноплемінне військо, яке, за Геродотом, налічувало 700 тис. воїнів. На думку фахівців, «батько історії» у декілька разів перебільшив чисельність персів. Перейшовши Босфорську протоку між Азією та Європою по спеціально побудованому наплавному мосту, перси спустошили Фракію і вийшли на Нижній Дунай. Неподалік від його гирла підкорені персами греки спорудили ще один міст через ріку, по якому перська армія Дарія форсувала Дунай і вступила до Скіфії.</p> <p>Скіфам не вдалося створити міцний антиперський союз із сусідніми народами. Тому їхнє військо відходило без бою на схід, спалюючи пасовиська, отруюючи криниці та джерела. Переслідуючи скіфів Дарій спалив у лісостепу місто Гелон. Слідом за скіфами перси дійшли до безводного, випаленого сонцем Надазов’я, де зупинилися в укріпленому таборі. Пройшовши майже всю степову Скіфію, вони так і не змогли нав’язати генеральної битви скіфам і знищити їхнє військо. Виснажені й знесилені довгими переходами і наскоками скіфської кінноти, перси були змушені повертатися назад до переправи через Дунай випаленими чорноморськими степами. Скіфи на чолі зі своїми царями Іданфірсом, Таксакісом та Скопасісом знесилювали перську армію наскоками, готуючись до вирішального бою.</p> <p>Нарешті скіфи наважилися на вирішальну битву з виснаженою армією персів. Однак у ніч перед боєм Дарій з добірною частиною війська втік з табору, лишивши там знесилених воїнів та ревучих віслюків, які мали створити видимість армії і ввести в оману скіфів. Таємно, під покривом ночі, Дарій з гвардією переправився через Дунай наплавним мостом, яким він прибув до Скіфії. Так безславно скінчилася невдала спроба персів завоювати Скіфію.</p> <ul> <li>Порівняйте науково-популярний текст із художнім твором Івана Білика. Виокремте історичні факти, описані письменником, а також його судження та домисли. З якою метою він їх використав?</li> </ul> <p></p> <p></p> </div> </div> </div> <script type="text/javascript"> (function (require) { require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () { require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) { DateUtilFactory.transform('.localized-datetime'); }); }); }).call(this, require || RequireJS.require); </script> <script> function emit_event(message) { parent.postMessage(message, '*'); } </script> </div>

<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Gramota+IntYac+2014_T1" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@vertical+block@496914014d3c496eae8a8d5fa166c2fe" data-request-token="6a78e086233211f0a6d3d6fd5fa4eb7f" data-graded="False" data-has-score="False"> <div class="vert-mod"> <div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@html+block@6af6ae2ec27343f798eaf266cabde5c0"> <div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Gramota+IntYac+2014_T1" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@html+block@6af6ae2ec27343f798eaf266cabde5c0" data-request-token="6a78e086233211f0a6d3d6fd5fa4eb7f" data-graded="False" data-has-score="False"> <script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args"> {"xmodule-type": "HTMLModule"} </script> <p>Музей історичних коштовностей України було засновано в Києві після розкопок у 1954 р. скіфського кургану IV ст. до н. е. в Мелітополі. Тоді археологи знайшли майже 4000 золотих прикрас!</p> <p><img height="499" width="665" src="/assets/courseware/v1/c080fe829c73cf45fa7fef7776da6d74/asset-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@asset+block/image15_1.jpg" alt="Будівля музею історичних коштовностей України. м. Київ" /></p> <p></p> <p><em>Будівля музею історичних коштовностей України. м. Київ</em></p> <p>Тепер цей музей є філією Національного музею історії України. У його будівлі — пам’ятці архітектури середини XVIII ст. на території Києво-Печерського історико-культурного заповідника — розміщені дорогоцінні експонати археологічних досліджень. В експозиції музею — прикраси зброї, вуздечок, ритуальних речей, убрання кіммерійців, скіфів, сарматів, які владарювали на території сучасної України більше ніж тисячу років — з ІX ст. до н. е. до IV ст. н. е., — і відіграли значну роль у світовій історії. Є в музеї також прикраси пізніших часів, аж до початку ХХ ст.</p> <ul> <li>Чи доводилося вам бувати в цьому музеї? Здійсніть віртуальну екскурсію на сайті музею в інтернеті. Це дозволить вам більше дізнатися про безцінні музейні експонати. Опишіть, які скіфські прикраси вам вдалося побачити.</li> </ul> <p></p> </div> </div> </div> <script type="text/javascript"> (function (require) { require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () { require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) { DateUtilFactory.transform('.localized-datetime'); }); }); }).call(this, require || RequireJS.require); </script> <script> function emit_event(message) { parent.postMessage(message, '*'); } </script> </div>

<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Gramota+IntYac+2014_T1" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@vertical+block@c855d8e6278640c08bf1f3e81cbbd8bd" data-request-token="6a78e086233211f0a6d3d6fd5fa4eb7f" data-graded="False" data-has-score="False"> <div class="vert-mod"> <div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@problem+block@9805b03da6b44f47b912fe705f768c8d"> <div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-problem xmodule_display xmodule_ProblemBlock" data-course-id="course-v1:Gramota+IntYac+2014_T1" data-block-type="problem" data-usage-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@problem+block@9805b03da6b44f47b912fe705f768c8d" data-request-token="6a78e086233211f0a6d3d6fd5fa4eb7f" data-graded="False" data-has-score="True"> <div class="page-banner"><div class="alert alert-warning"><span class="icon icon-alert fa fa fa-warning" aria-hidden="true"></span><div class="message-content">Тест 1 доступне для перегляду та виконання після <a href=/register>реєстрації</a>/<a href=/login>авторизації</a> на платформі.</div></div></div> </div> </div> <div class="vert vert-1" data-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@problem+block@fc0a47d965864ddc8cb2cd1f3e9e1b4d"> <div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-problem xmodule_display xmodule_ProblemBlock" data-course-id="course-v1:Gramota+IntYac+2014_T1" data-block-type="problem" data-usage-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@problem+block@fc0a47d965864ddc8cb2cd1f3e9e1b4d" data-request-token="6a78e086233211f0a6d3d6fd5fa4eb7f" data-graded="False" data-has-score="True"> <div class="page-banner"><div class="alert alert-warning"><span class="icon icon-alert fa fa fa-warning" aria-hidden="true"></span><div class="message-content">Тест 2 доступне для перегляду та виконання після <a href=/register>реєстрації</a>/<a href=/login>авторизації</a> на платформі.</div></div></div> </div> </div> <div class="vert vert-2" data-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@problem+block@d881ade09e774b4ea5b833a88472cf21"> <div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-problem xmodule_display xmodule_ProblemBlock" data-course-id="course-v1:Gramota+IntYac+2014_T1" data-block-type="problem" data-usage-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@problem+block@d881ade09e774b4ea5b833a88472cf21" data-request-token="6a78e086233211f0a6d3d6fd5fa4eb7f" data-graded="False" data-has-score="True"> <div class="page-banner"><div class="alert alert-warning"><span class="icon icon-alert fa fa fa-warning" aria-hidden="true"></span><div class="message-content">Тест 3 доступне для перегляду та виконання після <a href=/register>реєстрації</a>/<a href=/login>авторизації</a> на платформі.</div></div></div> </div> </div> <div class="vert vert-3" data-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@problem+block@0df5f01efcad412a9dee11b49a0edeaa"> <div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-problem xmodule_display xmodule_ProblemBlock" data-course-id="course-v1:Gramota+IntYac+2014_T1" data-block-type="problem" data-usage-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@problem+block@0df5f01efcad412a9dee11b49a0edeaa" data-request-token="6a78e086233211f0a6d3d6fd5fa4eb7f" data-graded="False" data-has-score="True"> <div class="page-banner"><div class="alert alert-warning"><span class="icon icon-alert fa fa fa-warning" aria-hidden="true"></span><div class="message-content">Тест 4 доступне для перегляду та виконання після <a href=/register>реєстрації</a>/<a href=/login>авторизації</a> на платформі.</div></div></div> </div> </div> <div class="vert vert-4" data-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@problem+block@6e36afb4d2254abb8e89a5dbd37d0479"> <div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-problem xmodule_display xmodule_ProblemBlock" data-course-id="course-v1:Gramota+IntYac+2014_T1" data-block-type="problem" data-usage-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@problem+block@6e36afb4d2254abb8e89a5dbd37d0479" data-request-token="6a78e086233211f0a6d3d6fd5fa4eb7f" data-graded="False" data-has-score="True"> <div class="page-banner"><div class="alert alert-warning"><span class="icon icon-alert fa fa fa-warning" aria-hidden="true"></span><div class="message-content">Тест 5 доступне для перегляду та виконання після <a href=/register>реєстрації</a>/<a href=/login>авторизації</a> на платформі.</div></div></div> </div> </div> <div class="vert vert-5" data-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@problem+block@71e51c4fedcd4f83a222e89fbae76d21"> <div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-problem xmodule_display xmodule_ProblemBlock" data-course-id="course-v1:Gramota+IntYac+2014_T1" data-block-type="problem" data-usage-id="block-v1:Gramota+IntYac+2014_T1+type@problem+block@71e51c4fedcd4f83a222e89fbae76d21" data-request-token="6a78e086233211f0a6d3d6fd5fa4eb7f" data-graded="False" data-has-score="True"> <div class="page-banner"><div class="alert alert-warning"><span class="icon icon-alert fa fa fa-warning" aria-hidden="true"></span><div class="message-content">Тест 6 доступне для перегляду та виконання після <a href=/register>реєстрації</a>/<a href=/login>авторизації</a> на платформі.</div></div></div> </div> </div> </div> <script type="text/javascript"> (function (require) { require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () { require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) { DateUtilFactory.transform('.localized-datetime'); }); }); }).call(this, require || RequireJS.require); </script> <script> function emit_event(message) { parent.postMessage(message, '*'); } </script> </div>