ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ | МИХАЙЛО СТАРИЦЬКИЙ | Література (українська та зарубіжна) (Яценко та ін., 9 кл) Навчальна Програма

<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@vertical+block@b1eef0658a0747419ca9bad9ccc134bb" data-request-token="d3f8fbdc6fa711f1b0a8f6e43d841f41" data-graded="False" data-has-score="False"> <div class="vert-mod"> <div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@html+block@62af8528a23640e7b0e44a90ad3b3b7b"> <div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@html+block@62af8528a23640e7b0e44a90ad3b3b7b" data-request-token="d3f8fbdc6fa711f1b0a8f6e43d841f41" data-graded="False" data-has-score="False"> <script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args"> {"xmodule-type": "HTMLModule"} </script> Пропонуємо вам ознайомитися з цікавою інформацією про життя та творчість українського письменника Михайла Старицького. Ви дізнатися про його особисте життя, родину та театральну діяльність.<span style="background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;"><o:p></o:p> <span style="background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;"> <span style="color: black; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">Ольга Гураль, <span style="background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;"><o:p></o:p> <span style="color: black; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">директорка Музею видатних діячів української культури <span style="background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;"><o:p></o:p> <span style="color: black; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; font-family: 'Open Sans', Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif;">(Київ) <span style="color: black; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;"> <span style="background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;"><o:p></o:p>Михайло Старицький. За лаштунками театральної справи <img height="276" width="289" src="/assets/courseware/v1/64fb2ad63357d1854077f58dbbf0dcc0/asset-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@asset+block/16.jpg" alt="Михайло Старицький (кін ХІХ ст.)" /> Михайло Старицький (кін ХІХ ст.)<o:p></o:p> Михайло Старицький – поет, прозаїк, перекладач, громадський діяч, один із фундаторів українського професійного театру. Він автор понад 30 драматичних творів, збірки поезій, близько 200 перекладів (до того ж саме він першим повністю переклав українською мовою трагедію Вільяма Шекспіра «Гамлет»), перших в українській літературі історико-пригодницьких романів. З молодих років і до своїх останніх днів був активним учасником українських громадських організацій – напівлегальної Київської громади й таємної Загальноукраїнської безпартійної організації. Був і видавцем – упорядковував і видавав перший на Наддніпрянщині український альманах «Рада», мріяв друкувати й власну газету.<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">І, головне, Старицький – один із творців українського професійного театру. Шляхетний романтик і джентльмен, який горів кожною своєю справою. Хоч за кожний вдалий проєкт отримував ярлики «неблагонадійного», жандармський нагляд, знущання у російській пресі, а інколи – й зради з боку близьких людей. Та незважаючи на все ні злоба, ні лицемірство, ні обмова не знаходили місця в його душі. <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;"><img height="356" width="290" src="/assets/courseware/v1/b63b28d69952ec8417224ab82a19c343/asset-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@asset+block/17.jpg" alt="Михайло Старицький (1863)" /> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;"> Михайло Старицький (1863)<o:p></o:p> Писати про унікальну постать письменника можна багато, утім хотілося б більше розказати про те, яким же було життя драматурга за лаштунками.<o:p></o:p> «Огрядна, мальовнича, характерно-українська постать Михайла Петровича Старицького… Вже своїм зовнішнім виглядом – типовим українським обличчям із довгими вусами, у сивій шапці, у синій чумарці з сивою смушевою оторочкою – се була жива реклама українця для того часу, коли все українське штучно заховувано або само воно соромливо ховалося. Де б не появилася та характерна українська постать, на літературних або громадських зборах, чи просто навіть на вулиці, зараз звертала на себе увагу – і чулося звідусюди – «Старицький, Старицький» (Зі спогадів Олександра Лотоцького,письменника, науковця).<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">Народився Михайло Старицький у селі Кліщинці Полтавської губернії (нині – Черкащина). У ранньому віці залишився круглим сиротою, на п’ятому році життя помер батько, а на тринадцятому втратив матір. Відтоді опікунами Михайла стали його найближчі родичі по материнській лінії – родина Лисенків. Зростав він зі своїм кузеном, майбутнім композитором Миколою Лисенком, із яким вони надзвичайно близько потоваришували з наймолодших років. Згодом разом навчалися в Харківському університеті, а потім перевелися до Київського університету Святого Володимира. Навчання Старицькому довелося перервати – спочатку через хворобу, а потім – із особистих причин (…).<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;"> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; text-align: center;">Одне кохання на все життя<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">З особистим життям Михайла Старицького пов’язаний один із найпопулярніших міфів про драматурга. Дедалі більше шириться історія про те, що в молоді роки письменник закохався у селянку Степаниду. Та вона відмовила, а Михайло з розпачу захворів, а потім, знову ж таки з відчаю, одружився із кузиною Софією Лисенко. А Степаниді присвятив одну з найліричніших своїх поезій – «Виклик» («Ніч яка, Господи, місячна, зоряна…»). Історія ця романтична, та історичними джерелами не підтверджується. То як же було насправді?<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;"><img height="409" width="250" src="/assets/courseware/v1/a9ab49f1cb415d117b093f759ec04b75/asset-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@asset+block/18.jpg" alt="Софія Старицька (1860-ті рр.)." /> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;"> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">Софія Старицька (1860-ті рр.). <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;"> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">Пізньої осені 1862 року Михайло Старицький, тоді студент Київського університету, поїхав до свого маєтку на Полтавщині, щоб вирішити питання з одержаним від родичів спадком. Будучи пристрасним мисливцем, він не зміг відмовити собі у задоволенні піти на полювання. Підстрелив качку, птаха впала в болото і Старицький поліз у холодну воду витягати трофей. Наслідком такого вчинку стало запалення легенів із усіма можливими ускладненнями. Під час важкої і тривалої хвороби поруч із ним була юна кузина Софія. Завдяки пильному догляду Старицький одужав, а скоро потому попросив у батьків кузини її руки. Родина була здивована такою пропозицією – Софії лише 14-й рік. Кохання було настільки палким, що наречені відмовились чекати її повноліття. Довелося отримувати спеціальний дозвіл у архімандрита та підправити метричну виписку нареченої – зробити дівчину трохи старшою, 16-літньою.<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">Життя пари було надзвичайно щасливим і гармонійним. Софія повністю поділяла захоплення чоловіка літературою і театром, охоче потоваришувала з родинами його друзів. <o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;"> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">Про подружжя в перший рік шлюбу Старицьких писала у спогадах їхня близька подруга, педагогиня та громадська діячка Софія Русова: «….І ось одного дня… до нас прийшли Старицькі: він високий, величний із чорними вусами, вона маленька жвава щебетушечка. Вони тільки що побралися. Мені було 12 літ, а їй ще не було 15; вона побачила мої ляльки та й із дитячою зацікавленістю кинулася до них (а я вже соромилася, що ніяк не можу їх закинути!) – і ми почали разом гратися. Софія Віталіївна, шепелявлячи як справжня дитинка, із веселим сміхом оповідала, як вони одурили попа, що не хотів їх вінчати, бо «не виходили года».<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;"><img height="327" width="253" src="/assets/courseware/v1/01de6a503708376799c884267a94b02a/asset-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@asset+block/19.jpg" alt="Людмила Старицька (донька письменника, 1882)." /> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;"> Людмила Старицька (донька письменника, 1882).<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">Шлюб був освяченим народженням п’яти дітей, майже всі згодом продовжували батьківську справу в мистецькій і громадських сферах (…).<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">А кому і коли присвятив Старицький «Виклик»? Цього ми точно не знаємо, бо вірш не має посвяти. Автограф поезії датується 1870 роком – часами, коли Старицький вже кілька років перебував у щасливому шлюбі та був батьком двох доньок. І знову ж таки, як зафіксували джерела, 1870-ті роки та початок 1880-х років у родині письменника були найщасливішими.<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; text-align: center;"> <p class="MsoNormal" style="margin: 0cm 0cm 0cm -8.55pt; text-indent: 44pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; text-align: center;">Повсякденне життя родини Старицьких<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">Людмила Старицька-Черняхівська у спогадах про батька не раз відзначала, що всім були хороші батьки, добрі, веселі, уважні, але була у них і одна вада – «не трималися дому». Виїзди до театру, візити до друзів, постійні гості вдома, громадські зібрання. І все так часто, і так багато, що навіть викликало дитячі ревнощі. А дні, коли родина залишалася вдома сама, були найщасливіші. Михайло Старицький читав дітям і дружині вголос (він до того ж мав неабиякий талант декламатора), часто це були твори Данієля Дефо, Вальтера Скотта, Жуля Верна, любив оповідати історії з дитинства та юності. Разом із дружиною сідали грати за піаніно, під їхній акомпанемент або акапельно всією родиною співали романси та народні пісні.<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;"><img height="804" width="900" src="/assets/courseware/v1/6ae2d78358519b20e6a4106b8f04aceb/asset-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@asset+block/12.png" alt="" /> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">Від 1860 років і до початку 1880-х років теплі місяці родина Старицьких проводила у власному маєтку. Людмила Старицька-Черняхівська згодом оповідала про ті щасливі для неї дні:<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">«З ранньої весни до пізньої осені ми жили в селі на Поділлі (Кардашівка Вінницького, потім Карпівка Могилівського повіту)… До нас на літо з’їздилася мало не вся Стара Громада і в Києві сміялися і казали, що мама замовляє на літо 98 матраців. Тато любив вчити нас стріляти. Сам робив нам і луки, і стріли, малював мету, одмірював кроки, ми ставали в ряд, сам пускав стрілу, а ми за ним. Приймали в цій забаві участь і гості. Ми приймали участь і у полюванні (…). Які то веселі бували пікніки, коли мисливці вже верталися до коша зі своєю здобиччю, всі сідали колом біля розстеленого великого рядна, осторонь варилася в казанку традиційна каша, а на рядні чого-то не стояло і в мисках, і в пляшках. Мисливці оповідали про свої мисливські пригоди і звичайно, згідно традиції, брехали хто скільки міг. Тато був душею товариства. Після закуски починалися співи, одразу хор. Микола Віталійович Лисенко ніколи не полював, але завжди де б не зібралися люди на веселе погуляння, то він організовував експромтом хор і розлягалися по всім лісі лункі пісні…».<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;"><img height="428" width="317" src="/assets/courseware/v1/e47f68ea854d7159a054af3b1b61a783/asset-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@asset+block/20.jpg" alt="Кабінет Михайла Стариьцкого. Під столом спить улюблений пес письменника – Джура (1904)." /> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;"> <p class="MsoNormal" align="center" style="margin-bottom: 0cm; line-height: normal; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; text-align: left;">Кабінет Михайла Стариьцкого. Під столом спить улюблений пес письменника – Джура (1904).<o:p></o:p> Осінньо-зимовий сезон Старицькі проводили у Києві, орендуючи квартиру в одному з районів міста. <o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">Власного помешкання тут родина ніколи не мала, за винятком короткого часу, коли проживали на Куренівці (тоді це була околиця). Старицький, хоч і не мав бізнесової жилки, але якось вирішив спробувати себе у підприємницькій справі – придбав сухарний завод. Бізнесова стратегія полягала у виробленні сухарів і продажу їх для військового забезпечення російсько-турецької війни. Справа виявилася невигідною – адже війна невдовзі закінчилася. При заводі був будинок зі ставком, де оселилися господарі (…).<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; text-align: center;">Театр: найбільша пристрасть<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">Подружжя Старицьких захоплювалося театром, притому Михайло любив не лише бувати, а й організовувати та грати у постановках. У 1864 році разом із Миколою Лисенком вони почали працювати над своєю першою оперою «Гаркуша». На різдвяні свята була готова половина першої дії й автори її охоче демонстрували друзям і родичам. Публіка сприймала твір із оваціями і раз за разом запрошувала виконувати його ще. Михайло Старицький виконував Гаркушу, Софія – сотничиху, Микола Лисенко акомпанував і співав решту партій і хор. Це виконання стало своєрідною традицією – навіть в похилому віці Лисенко і Старицький у сімейному колі зі сміхом і захватом любили удвох зіграти твір. На жаль, «Гаркуша» так і залишилась незакінченою, натомість поклала початок творчому тандему композитора Лисенка та лібретиста Старицького, творців перших українських опер.<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" align="center" style="margin-bottom: 0cm; line-height: normal; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;"> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">Справжнім успіхом, що надихнув їх на подальші здобутки була постановка музичної комедії «Різдвяна ніч» (музика М. Лисенка, лібрето – М. Старицького), здійснена силами аматорського театрального гуртка 1874 року на сцені міського театру. Старицький долучився до роботи і як режисер. Відтоді дедалі більше замислювався над створенням власної трупи. Через заборони з боку імперської влади реалізувати задумане було вкрай складно. Та щойно утиски трохи послабшали, у Києві організувався драматичний комітет, до якого входили Микола Лисенко, Михайло Старицький, Ольга Косач. Головною метою діячів була організація українського професійного театру.<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;"><img height="356" width="278" src="/assets/courseware/v1/7adbbb80ba80a38cd32cc4ffbb39cf74/asset-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@asset+block/21.jpg" alt="Перший випуск альманаху «Рада»" /> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;"> <p class="MsoNormal" align="center" style="margin-bottom: 0cm; line-height: normal; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; text-align: left;"> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;"> Перший випуск альманаху «Рада» <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">У 1881 році на гастролі до Києва приїхала українська трупа Григорія Ашкаренка під керівництвом Марка Кропивницького. Вона мала невеликий склад артистів, крім самого антрепренера, Кропивницького і Миколи Садовського грали в ній переважно аматори. Не мала трупа ні хору, ні оркестру, ні власних декорацій. Проте успіх спектаклі мали колосальний. <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;"> <img height="282" width="226" src="/assets/courseware/v1/4fa1f36ade1f296dc4de4d53e7a67fb5/asset-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@asset+block/22.jpg" alt="Марія Заньковецька" /><o:p></o:p> <p class="MsoNormal" align="center" style="margin-bottom: 0cm; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; text-align: left;">Марія Заньковецька<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">Наступного року театр повернувся до Києва у ширшому складі, серед якого засяяла акторка Марія Заньковецька. Молода артистка зачаровувала своїм надзвичайним талантом. Зала була щодня повнісінька, але матеріальне становище трупи залишало бажати кращого. Багато хто безоплатно допомагав митцям – студенти і курсисти співали в хорі, Лисенко – диригував, інші позичали костюми та реквізит (…). Хтось із заможних громадян мав взяти опіку над нею. Зробив це Михайло Старицький. У 1883 році він продав власний маєток на Поділлі та сухарний завод, будинок і всі кошти – 60 тисяч вклав у створення власного театру, основою якого стала трупа Ашкаренка.<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;"><img height="387" width="265" src="/assets/courseware/v1/291b4ba0f72c8eadc9a82fc4dc2a0d02/asset-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@asset+block/23.jpg" alt="Марко Кропивницький з акторкою Забузькою (1882)" /> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;"> Марко Кропивницький з акторкою Забузькою (1882)<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">Коли Михайло Старицький взявся за антрепренерську діяльність, одним із головних своїх завдань він вважав вивести український театр на рівень імператорських. Був набраний власний хор (35 осіб), оркестр, пошито гардероб до побутових та історичних п’єс, зібрано бібліотеку та нотозбірню, виготовлено декорації, реквізит, поповнено артистичний склад, підписано угоди на оренду престижних сцен (…). <o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">Прибутки трупи не були космічними, незважаючи на великий успіх і популярність у глядачів (…). Як правило, провальними були саме російські постановки, які вимагали ставити поруч із українськими спектаклями, втім зборів вони не давали. Далі Старицького-антрепренера чекали ще більші випробування: розкол трупи 1885 року, заборона гастролювати на території Київського, Волинського і Подільського генерал-губернаторства, довге очікування на дозвіл і часто заборона ставити нові п’єсі, величезні борги… Це позначалося і на способі життя письменника.<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">Сучасники неодноразово відзначали безкорисність і поблажливість Старицького, які часто не знали меж. Намагаючись підтримувати дисципліну, він завів дошку, на яку намагався записувати провини акторів – але справа далі запису нікуди не йшла, і про них забували. Не відраховував він платню, коли актори хворіли. І таких випадків було чимало. <o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">А бували і комічні. Якось Старицькому потрібно було їхати до генерал-губернатора, прийом починався о першій годині дня. Парадно одягнений у фраці та циліндром в руці по дорозі письменник заїхав у театр, щоб дати потрібні вказівки перед репетицією. Маючи трохи вільного часу, вирішив провести його з користю – попрацювати над новим твором, дістав записничок і почав писати… Аж поки один з акторів не нагадав «Та ви ж спізнитесь на прийом!». Старицький схопився, похапцем взяв капелюха і поїхав. Коли прибув до генерал-губернатора вже у вестебюлі помітив дивну реакцію – хтось дивлячись на нього посміхався, інші щось пошепки говорили. Глянувши у дзеркало письменник зрозумів – замість свого він одягнув сірий бутафорський циліндр одного з шаферів «За двома зайцями».<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;"><img height="418" width="260" src="/assets/courseware/v1/c5120a16fe79a9f154ea331d6a01d876/asset-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@asset+block/24.jpg" alt="Михайло Старицький. м. Єлисаветград (поч. 1900-х рр.)." /> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;"> <p class="MsoNormal" align="center" style="margin-bottom: 0cm; line-height: normal; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; text-align: left;">Михайло Старицький. м. Єлисаветград (поч. 1900-х рр.).<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" style="margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">Антрепренерська діяльність Старицького тривала 10 років. Врешті трупа збанкрутувала, а Михайло Петрович повернувся до Києва з суттєво підірваним здоров’ям і зовсім без грошей. Але у справі не зневірився, він продовжував мистецьку діяльність. Співпрацював з трупами Марії Заньковецької, Миколи Садовського та іншими, організовував театральні вистави у Києві, багато працював над літературними творами – поетичними, драматичними, перекладами, прозою. Написання історичних романів та повістей у співавторстві з донькою Людмилою Старицькою-Черняхівською давало письменнику стабільний прибуток. А ще можливість показати нашу історію правдивою, красивою, захопити нею цілі покоління українців.<o:p></o:p> <p class="MsoNormal" align="center" style="margin-bottom: 0cm; line-height: normal; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;"> Режим доступу до матеріалу: <a href="https://tyzhden.ua/mykhajlo-starytskyj-za-lashtunkamy-teatralnoi-spravy">https://tyzhden.ua/mykhajlo-starytskyj-za-lashtunkamy-teatralnoi-spravy</a> <o:p></o:p> <p class="MsoNormal" align="center" style="margin-bottom: 0cm; line-height: normal; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; text-align: left;"> </div> </div> </div> <script type="text/javascript"> (function (require) { require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () { require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) { DateUtilFactory.transform('.localized-datetime'); }); }); }).call(this, require || RequireJS.require); </script> <script> function emit_event(message) { parent.postMessage(message, '*'); } </script> </div>

<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@vertical+block@8e10a89306004bbd956c5fab033e4ea7" data-request-token="d3f8fbdc6fa711f1b0a8f6e43d841f41" data-graded="False" data-has-score="False"> <div class="vert-mod"> <div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@problem+block@586ee3cc629e4ec38a9b0db5542d969c"> <div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-problem xmodule_display xmodule_ProblemBlock" data-course-id="course-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025" data-block-type="problem" data-usage-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@problem+block@586ee3cc629e4ec38a9b0db5542d969c" data-request-token="d3f8fbdc6fa711f1b0a8f6e43d841f41" data-graded="False" data-has-score="True"> <div class="page-banner"><div class="alert alert-warning"><div class="message-content">Тестові завдання доступне для перегляду та виконання після <a href=/register>реєстрації</a>/<a href=/login>авторизації</a> на платформі.</div></div></div> </div> </div> </div> <script type="text/javascript"> (function (require) { require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () { require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) { DateUtilFactory.transform('.localized-datetime'); }); }); }).call(this, require || RequireJS.require); </script> <script> function emit_event(message) { parent.postMessage(message, '*'); } </script> </div>

<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@vertical+block@ae10549c723240819ca93b3d37174835" data-request-token="d3f8fbdc6fa711f1b0a8f6e43d841f41" data-graded="False" data-has-score="False"> <div class="vert-mod"> <div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@html+block@b6a6d2f8d49b4a4d831870fd4bbbd9ab"> <div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-html xmodule_display xmodule_HtmlBlock" data-course-id="course-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025" data-init="XBlockToXModuleShim" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="html" data-usage-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@html+block@b6a6d2f8d49b4a4d831870fd4bbbd9ab" data-request-token="d3f8fbdc6fa711f1b0a8f6e43d841f41" data-graded="False" data-has-score="False"> <script type="json/xblock-args" class="xblock-json-init-args"> {"xmodule-type": "HTMLModule"} </script> <h3 style="margin: 0cm; text-align: justify; text-indent: 18pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">«Рімейк<a href="file:///C:/Users/%D0%90%D0%BB%D1%91%D0%BD%D0%B0/Desktop/%D0%AF%D1%86%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%209%20%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81/%D0%B8%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9/6.%D0%86%D0%9D%D0%A2%D0%95%D0%93%D0%A0%20%D0%94%D0%9E%D0%94%D0%90%D0%A2%D0%9E%D0%9A%20%D0%A1%D0%A2%D0%90%D0%A0%D0%98%D0%A6%D0%AC%D0%9A%D0%98%D0%99.docx#_ftn1" name="_ftnref1" title="">[1]</a> у стилі TikTok/Instagram Reels: «Образ якого персонажа комедії «За двома зайцями» найближчий до твого «Я»?<o:p></o:p></h3> <h3 style="margin: 0cm; text-align: justify; text-indent: 18pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">За вибором.<o:p></o:p></h3> <p style="margin: 0cm; text-align: justify; text-indent: 18pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">Алгоритм виконання. <o:p></o:p> <p style="margin: 0cm; text-align: justify; text-indent: 18pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">Об’єднайтеся в групи. <o:p></o:p> <p style="margin: 0cm; text-align: justify; text-indent: 18pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">Створіть відео, учасники якого в образах Свирида Голохвостого, Проні Прокопівни, Галі, Секлети тощо розкривають характер героїв. Кожен персонаж подається як трендовий TikTok-фільтр чи сторіз-тест. Наприклад, «Якщо ти любиш гроші, крутий одяг і не вмієш говорити українською – ти Голохвостий!», «Якщо тобі важливо кохання, ти щира і добра – ти Галя». Використайте для створення ефектного відео костюми, перуки, надписи, емодзі.<o:p></o:p> <p style="margin: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.4pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">Формат представлення – рімейк<a href="file:///C:/Users/%D0%90%D0%BB%D1%91%D0%BD%D0%B0/Desktop/%D0%AF%D1%86%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%209%20%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81/%D0%B8%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9/6.%D0%86%D0%9D%D0%A2%D0%95%D0%93%D0%A0%20%D0%94%D0%9E%D0%94%D0%90%D0%A2%D0%9E%D0%9A%20%D0%A1%D0%A2%D0%90%D0%A0%D0%98%D0%A6%D0%AC%D0%9A%D0%98%D0%99.docx#_ftn2" name="_ftnref2" title="">[2]</a> у стилі TikTok/Instagram Reels.<o:p></o:p> <div> <hr align="left" size="1" width="33%" />  <div id="ftn1"> <h3 style="margin: 0cm; text-indent: 18pt; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;"><a href="file:///C:/Users/%D0%90%D0%BB%D1%91%D0%BD%D0%B0/Desktop/%D0%AF%D1%86%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%209%20%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81/%D0%B8%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9/6.%D0%86%D0%9D%D0%A2%D0%95%D0%93%D0%A0%20%D0%94%D0%9E%D0%94%D0%90%D0%A2%D0%9E%D0%9A%20%D0%A1%D0%A2%D0%90%D0%A0%D0%98%D0%A6%D0%AC%D0%9A%D0%98%D0%99.docx#_ftnref1" name="_ftn1" title="">[1]</a>Рімейк – новіша версія або інтерпретація раніше виданого твору в сучасній кінематографії та музиці.<o:p></o:p></h3> </div> <div id="ftn2"> <h3 style="margin: 0cm; text-indent: 18pt; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;"><a href="file:///C:/Users/%D0%90%D0%BB%D1%91%D0%BD%D0%B0/Desktop/%D0%AF%D1%86%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%209%20%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81/%D0%B8%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9/6.%D0%86%D0%9D%D0%A2%D0%95%D0%93%D0%A0%20%D0%94%D0%9E%D0%94%D0%90%D0%A2%D0%9E%D0%9A%20%D0%A1%D0%A2%D0%90%D0%A0%D0%98%D0%A6%D0%AC%D0%9A%D0%98%D0%99.docx#_ftnref2" name="_ftn2" title="">[2]</a>Рімейк – новіша версія або інтерпретація раніше виданого твору в сучасній кінематографії та музиці.<o:p></o:p></h3> <img height="301" width="504" src="/assets/courseware/v1/e08b6af63d4c29c137b9a28a7f1a5b71/asset-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@asset+block/25.jpg" alt="Андріїський узвіз сто років тому." /> <h3 style="margin: 0cm; text-indent: 18pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">Андріїський узвіз сто років тому.<o:p></o:p></h3> <h3 style="margin: 0cm; text-indent: 18pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;"> «Новини з Києва. 1890 vs<a href="file:///C:/Users/%D0%90%D0%BB%D1%91%D0%BD%D0%B0/Desktop/%D0%AF%D1%86%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%209%20%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81/%D0%B8%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9/6.%D0%86%D0%9D%D0%A2%D0%95%D0%93%D0%A0%20%D0%94%D0%9E%D0%94%D0%90%D0%A2%D0%9E%D0%9A%20%D0%A1%D0%A2%D0%90%D0%A0%D0%98%D0%A6%D0%AC%D0%9A%D0%98%D0%99.docx#_ftn1" name="_ftnref1" title=""><span style="font-size: 14.0pt; line-height: 107%; font-family: 'Times New Roman',serif; mso-fareast-font-family: 'Times New Roman'; color: black; mso-ansi-language: UK; mso-fareast-language: UK; mso-bidi-language: AR-SA;">[1]</a> 2025»<o:p></o:p></h3> <p style="margin: 0cm; text-align: justify; text-indent: 18pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">Зробіть відеоновини або подкаст, де журналіст бере інтерв’ю в героїв «За двома зайцями». Наприклад, питання – «Свирид Петрович, чому ви вирішили одружитися одразу на двох?», відповідь – «А що! Думав – обійдеться...».<o:p></o:p> <p style="margin: 0cm; text-align: justify; text-indent: 18pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">Додайте монтаж кадрів «із місця подій», стилізацію під телевізійні сюжети, інтерв’ю із «очевидцями».<o:p></o:p> <p style="margin: 0cm; text-indent: 18pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">Формат представлення – відео.<o:p></o:p> <div> <hr align="left" size="1" width="33%" /> <div id="ftn1"> <a href="file:///C:/Users/%D0%90%D0%BB%D1%91%D0%BD%D0%B0/Desktop/%D0%AF%D1%86%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%209%20%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81/%D0%B8%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9/6.%D0%86%D0%9D%D0%A2%D0%95%D0%93%D0%A0%20%D0%94%D0%9E%D0%94%D0%90%D0%A2%D0%9E%D0%9A%20%D0%A1%D0%A2%D0%90%D0%A0%D0%98%D0%A6%D0%AC%D0%9A%D0%98%D0%99.docx#_ftnref1" name="_ftn1" title=""><span style="font-size: 10.0pt; line-height: 107%; font-family: 'Times New Roman',serif; mso-fareast-font-family: 'Times New Roman'; mso-ansi-language: UK; mso-fareast-language: UK; mso-bidi-language: AR-SA;">[1]</a> «<span style="color: black; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">Vs»<span style="font-size: 11pt; color: black; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;"> (скорочено від латинського «versus» –<span style="font-size: 11pt; color: black; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;"> «проти») –<span style="font-size: 11pt; color: black; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;"> для позначення протистояння, змагання або порівняння між двома об'єктами, командами, ідеями тощо.<o:p></o:p> <span style="font-size: 11pt; color: black; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;"><img height="307" width="380" src="/assets/courseware/v1/20efd90b445012a55aee57ee42c65cef/asset-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@asset+block/26.jpg" alt="Андріїський узвіз у наш час." /> <h3 style="margin: 0cm; text-indent: 18pt; line-height: 150%; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial;">Андріїський узвіз у наш час.<o:p></o:p></h3> </div> </div> </div> </div> <div id="gtx-trans" style="position: absolute; left: 24px; top: 1555.12px;"> <div class="gtx-trans-icon"></div> </div> </div> </div> </div> <script type="text/javascript"> (function (require) { require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () { require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) { DateUtilFactory.transform('.localized-datetime'); }); }); }).call(this, require || RequireJS.require); </script> <script> function emit_event(message) { parent.postMessage(message, '*'); } </script> </div>

<div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-vertical" data-course-id="course-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025" data-init="VerticalStudentView" data-runtime-class="LmsRuntime" data-runtime-version="1" data-block-type="vertical" data-usage-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@vertical+block@ed9eeae94bdd460fb75b5aad76406978" data-request-token="d3f8fbdc6fa711f1b0a8f6e43d841f41" data-graded="False" data-has-score="False"> <div class="vert-mod"> <div class="vert vert-0" data-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@openassessment+block@9a7b56d0b8204eaebf00d81648e83d2c"> <div class="xblock xblock-public_view xblock-public_view-openassessment" data-course-id="course-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025" data-block-type="openassessment" data-usage-id="block-v1:Gramota+UkrlitYac9+2025+type@openassessment+block@9a7b56d0b8204eaebf00d81648e83d2c" data-request-token="d3f8fbdc6fa711f1b0a8f6e43d841f41" data-graded="False" data-has-score="True"> <div class="page-banner"><div class="alert alert-warning"><div class="message-content">ЧИТАЦЬКЕ ДОЗВІЛЛЯ доступне для перегляду та виконання після <a href=/register>реєстрації</a>/<a href=/login>авторизації</a> на платформі.</div></div></div> </div> </div> </div> <script type="text/javascript"> (function (require) { require(['/static/js/dateutil_factory.762fd6ff462b.js?raw'], function () { require(['js/dateutil_factory'], function (DateUtilFactory) { DateUtilFactory.transform('.localized-datetime'); }); }); }).call(this, require || RequireJS.require); </script> <script> function emit_event(message) { parent.postMessage(message, '*'); } </script> </div>

Завершення тесту

Тестування завершено.